Доступність посилання

ТОП новини

Під час ходи на «Дзяди» у Мінську звучали заклики проти інтеграції Білорусі з Росією


Хода на «Дзяди», організована білоруською опозицією, пройшла у Мінську. 3 листопада 2019 року
Хода на «Дзяди», організована білоруською опозицією, пройшла у Мінську. 3 листопада 2019 року

У столиці Білорусі – Мінську пройшла, організована опозицією, хода «на Дзяди», що традиційно проводиться «у пам'ять про предків». Колона пройшла містом під наглядом поліції, а завершилася хода мітингом в урочищі Куропати – місці масових страт жертв політичних репресій сталінського режиму. Білоруська редакція Радіо Свобода вела пряму трансляцію з акції.

У ході брало участь кілька сотень активістів, вони несли біло-червоно-білі прапори, хрести і транспаранти.

Учасники проголошували гасла із засудженням репресій, закликали пам'ятати страчених сталінським режимом, а також звучали заклики проти «поглиблення інтеграції з Росією».

Як передають кореспонденти Радіо Свобода, в ході також брав участь недавно звільнений анархіст Дмитро Полієнко. Він та його наречена Анастасія Гусєва збирали гроші на підтримку тих, кого вони вважають політичними в'язнями.

За словами очевидців, правоохоронці фіксували номери машин, які вітали учасників ходи сигналами та зупиняли їх машини.

Міліція стежить за ходою «Дзяди». Мінськ, Білорусь, 3 листопада 2019 року
Міліція стежить за ходою «Дзяди». Мінськ, Білорусь, 3 листопада 2019 року

За словами учасників ходи, за акцією спостерігав зі свого службового авто очільник мінської міліції генерал-майор Іван Кубраков.

Хто організував ходу

Хода і мітинг організувала Консервативно-християнська партія (БНФ). Вона подала заявку і отримала дозвіл влади на проведення ходи вулицями Мінська та мітингу у меморіальному комплексі Куропати.

За ідеєю відповідального секретаря КХП-БНФ і керівника громадської дирекції «Народного меморіалу Куропати» Алеся Чехольського –представники регіональних ініціатив приєдналися до акції на «Дзяди» із плакатами-розтяжками, на яких були б назви місць масових розстрілів із інших місць Білорусі.

Це, на думку Чехольського, продемонструвало, що у Білорусі багато місць, які потребують «меморіалізації» і чимало людей, які з власної волі проводять розслідування, встановлюють місця розстрілів та вшановують пам'ять жертв.

Мітинг у Куропатах та затримання

На мітингу в Куропатах виконуючий обов'язки голови КХП БНФ в Білорусі Юрій Бєлєнький говорив про небезпеку інтеграції з Росією.

За словами Юрія Бєлєнького і Алеся Чехольського, «коріння куропатських убивств – в Росії, і нинішня інтеграція загрожує повторенням цих трагічних подій».

Перша масова демонстрація в урочищі Куропати під Мінськом пройшла в 1988 році, тоді людей розігнали внутрішні війська з застосуванням сльозогінного газу і спецзасобів.

Народний меморіал Куропати під Мінськом, місце масових розстрілів сталінського режиму
Народний меморіал Куропати під Мінськом, місце масових розстрілів сталінського режиму

Правоохоронці затримали кількох активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, йдеться про одного з активістів «Куропатської варти» Дмитра Казакевича, який зареєстрований кандидатом в депутати, а також про ще п’ятьох осіб, серед яких був і неповнолітній.

Активістів забрали у автозак після того, як вони намагалися пройти на територію ресторану, який розташований у Куропатах, і проти якого тривалий час протестують активісти.

Коли почали вшановувати пам'ять жертв у Куропатах

Перший семиметровий хрест там з'явився через рік – на Дзяди у 1989 році. Його назвали Хрест Страждань.

Відтоді, щороку люди намагаються у перших числах листопада «на Дзяди» вшанувати пам'ять предків і тих з них, хто став жертвами масових репресій.

4 квітня 2019 року білоруська влада знесла у Куропатах близько 70 хрестів, поставлених у місцях розстрілів. Силовики затримали кількох активістів, які намагалися цьому завадити. У державному агентстві БЕЛТА заявили, що в Куропатах проходять планові роботи з благоустрою, монтуються огорожі, «видаляються незаконно встановлені споруди». Ініціативна група «За порятунок меморіалу Куропати» заявила, що жодного громадського обговорення планів щодо «благоустрою», а тим більше знесення хрестів – не було.

На цей інцидент відреагували в Україні і Польщі.

За підсумками першого в Білорусі слідства, що відбулося у 1988 році, нарахували 30 тисяч, розстріляних НКВС у Куропатах.

У середині 90-х років минулого століття, під час повторного слідства, називали вже значно меншу цифру – 7 тисяч розстріляних. Хоча, за оцінками білоруських істориків і археологів, уся територія, де НКВСівці розстрілювали людей, могла сягати 26 гектарів, а число жертв – 300 тисяч.

Читайте ще:

Путінська Росія продовжує традиції «Великого терору» 1937-38 років

Без строку давності. Хто, як і кого розстріляв у Сандармоху​

Знайдені масові захоронення жертв НКВС у колишній Дубенській тюрмі​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG