Доступність посилання

ТОП новини

Як США вчаться на українських помилках. І як на них вчиться Росія?


Втручання у вибори обходиться Росії значно дешевше, ніж військова агресія. Схоже, що в Москві це добре засвоїли
Втручання у вибори обходиться Росії значно дешевше, ніж військова агресія. Схоже, що в Москві це добре засвоїли

(Рубрика «Точка зору»)

Москва завжди прагнула тримати Україну в сфері свого впливу, і завжди це робила на різних фронтах: економічному, культурному, інформаційному. Тому не дивно, що з початком відкритої збройної агресії в 2014 році Кремль почав потужну інформаційну кампанію для виправдання своїх дій на території сусідньої суверенної держави. Тоді можливості росіян змінювати настрої в інших суспільствах пройшли повз світової спільноти. Пройде два роки і одна з найстабільніших демократій світу з надпотужною економікою зіткнеться з безпрецедентним впливом на вибори свого президента. Які висновки зробив Вашингтон із цього? І чи зробить їх Київ, який став жертвою не тільки військової, але й інформаційної агресії РФ?

У жовтні я і ще два десятки журналістів зі всього світу відвідали Вашингтон, де провели низку зустрічей із чиновниками, політиками, журналістами і активістами. Говорили в основному про фактчекінг та вплив Росії на вибори в США. Так чи інакше розмова з кожним спікером зводилася до того, що втручання Москви у президентську кампанію 2016 року в США кардинально змінила ставлення місцевих еліт до інформаційних загроз.

Алан Міллер, президент News Literacy Project, уже майже десять років розвиває проект Chekology, який розвиває медіаграмотність та вчить критично мислити студентів і школярів. Він зізнається, що справді суттєвий інтерес до його проекту виник тільки після волевиявлення 2016 року.

З іншого боку, у приватних бесідах про вплив російської пропаганди американські співрозмовники одразу кажуть щось на кшталт: «У вас в Україні звісно це швидше почалося... Ви як ніхто розумієте, як це працює... Швидше ви нас має вчити, як боротися з пропагандою, ніж ми вас...» І я би дуже хотів з ними погодитися, якби не розумів, що російські спроби впливати на внутрішню ситуацію в інших країнах постійно еволюціонують. І ми (ні журналісти, ані суспільство) за ними не встигаємо.

Ось до прикладу підбірка записів у Facebook, які розповсюджувалися по мережі за рахунок оплаченої росіянами реклами. Про такий спосіб впливу на вибори офіційно стало відомо лише в кінці 2017 року під час слухань в Сенаті США.

Один з прикладів реклами, яку поширювали адміністровані росіянами сторінки. Був продемонстрований у Сенаті США під час слухань про втручання у вибори
Один з прикладів реклами, яку поширювали адміністровані росіянами сторінки. Був продемонстрований у Сенаті США під час слухань про втручання у вибори

Але ж схожі прийоми росіяни почали використовувати в Україні ще задовго до виборів у США. Чи могли припустити американські спецслужби, що Москва задіє під час виборів президента технології, які вже були апробовані в Україні? Якщо Росія вдало поляризувала українське суспільство досить довгий час, то чому вона не могла цього зробити в США? Як виявилося в підсумку, змогла.

Очевидним в цій ситуації є той факт, що платити за рекламу в Facebook чи Twitter в рази дешевше, ніж займатися гонкою озброєнь чи загарбувати іншу країну. Витрати на ведення війни ніяк не можуть зрівнятися з сумами, які необхідні для утримання фабрик ботів та тролів, які при систематизованому і послідовному підході досягнуть цілі без жодного пострілу.

У 2018 році можна впевнено сказати, що американці зробили певні висновки. Зараз на всіх рівнях, у школах і Конгресі, в громадських організаціях і університетах, активно обговорюється питання медіаграмотності та критичного мислення. США можуть похвалитися великою кількістю фактчекінгових проектів і розумінням того, що «війна починається в головах».

Наприкінці 2017 року Facebook заявив, що рекламу, за якою стоїть Росія, побачили, ймовірно, понад 125 мільйонів американців
Наприкінці 2017 року Facebook заявив, що рекламу, за якою стоїть Росія, побачили, ймовірно, понад 125 мільйонів американців

​Нещодавні проміжні вибори показали, що американське суспільство оговталося від радикальної поляризації, яка спостерігалася впродовж кампанії 2016 року. Але в США значно сильніші еліти і політична система загалом, ніж в Україні. Та і ресурси на декілька порядків більші.

Тому у мене виникає запитання: якщо Росія змогла здійснити таке втручання у вибори в надпотужній заокеанській країні, то що Москва може зробити з виборами в сусідній Україні? В країні, де процвітає корупція, а регіони контролюють місцеві царьки. В країні, в якій панує недовіра до ЗМІ і влади. В сусідній суверенній державі, де половина населення спілкується російською мовою, а інтерес до російського культурного продукту – стабільного високий.

Українська влада і деякі західні партнери стверджують, що потрібно зробити військову агресію максимально дорогою для Володимира Путіна. Але ж і в Кремлі вміють рахувати гроші, і, я впевнений, уже давно інвестують шалені гроші не в «гумконвої» і озброєння для своїх гібридних сил, а в інформаційні кампанії і зміни настроїв в українському суспільстві.

По активності проросійських сил в Україні ми бачимо, що Москва вміє робити висновки зі своїх помилок, хоча й не всіх. Навіщо завойовувати державу, витрачаючи мільярди на зброю, якщо за допомогою телебачення, YouTube і Facebook можна привести до влади зручного кандидата?

США зробили висновки після російського втручання. Політична система там сильніша за особисту думку окремо взятого представника американської влади. Але чи зможуть зробити висновки українці? На жаль, моя особиста думка така, що відповідь на це питання ми отримаємо не дуже скоро – а через рік, а то і більше, коли можна буде достеменно побачити, чи дійсно нам вдалося порвати той вічний зв'язок із сусідами, який стримував розвиток і становлення української держави сотні років.

Тарас Ільків – керівник онлайн-платформ Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Тарас Ільків

    Керівник онлайн-платформ Радіо Свобода. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Раніше працював заступником головного редактора «Кореспондент.net» і керівником новинного відділу сайту «НВ». Із Радіо Свобода співпрацюю з кінця 2016 року. Був мобілізований до Збройних сил України в грудні 2023 року.

XS
SM
MD
LG