Звільнення бранців Кремля – що далі?

Насамперед хочу нагадати, що це не перше повернення наших. Станом на початок березня 2019 року за 5 років президента Порошенка з полону було звільнено 3233 українців. Найбільшими звільненнями за цей період були:

• 37 українців повернулися з полону у вересні 2014 року;

• 146 українців повернулися з полону у грудні 2014 року;

• 139 українців повернулися з полону у лютому 2015 року;

• 74 українці повернулися з полону у грудні 2017 року.

Звичайно ми радіємо поверненню з полону кожного українця. Однак треба розуміти, що реальна формула обміну 7 вересня 2019р – 11/35, а не 35/35. Бо 24 українських моряків Росія звільнила за рішенням Міжнародного суду ООН з морського права у Гамбурзі.

Заяви, що суд у Гамбурзі не арештував жодної власності Росії є передчасними – арешти російських кораблів могли розпочатися вже у вересні. Суботній обмін дозволив Путіну "зберегти лице" – зробити вигляд, що він діяв не під тиском, а з власної волі.

Турбує ціна, яку погодився заплатити президент Зеленський, за розморожування звільнення бранців Москви, що не відбувалося вже кілька років.

За умови повної відсутності офіційної інформації з цього питання, існує підозра, що йдеться про серйозні поступки Росії. Розповідають про внесення автономного статусу Донбасу до Конституції України. Кажуть обговорюється відмова від Криму, прямі переговори з російськими маріонетками на Донбасі, проведення виборів під їхнім контролем.

Я щиро б хотів, щоби у Зеленського спростували ці чутки конкретними діями: відмовились від прямих переговорів України з так званими ДНР та ЛНР; підтвердили необхідність повернення українського Криму; заперечили проведення виборів на Донбасі під дулами автоматів окупантів та бойовиків. А найголовніше, – щоби влада прямо пообіцяла не перетворювати Україну на федерацію, внесенням особливого статусу Донбасу до Конституції.

P.S. Але насправді я навіть не впевнений, що у Зеленського повністю проінформовані про можливу ціну, адже віднедавна про Україну почали говорити без України.