«Ти тікаєш, тебе наздоганяють». У Росії вирішили повернути витверезники

Російські депутати гарантують громадянам легке похмілля в майбутньому році. Спеціально для турботи про нетверезих співгромадян парламентарі вирішили відродити в країні витверезники. Причому в форматі державно-приватного партнерства. Тобто тим, хто купив собі занадто багато випивки, доведеться з власної кишені заплатити і за ліжко в новій установі.

Що таке витверезник, сьогодні в Росії уже знають не всі. Їх скасували майже 10 років тому – під час реформи МВС. Але ті, хто встиг побувати в радянському або російському витверезнику, свій досвід навряд чи забудуть. Туди ленінградського художника Дмитра Шагіна, члена творчого об’єднання «Митьки», кілька разів доставляли міліціонери.

«Це був такий якийсь спір: ти тікаєш, тебе наздоганяють, ти дістаєш алкоголь, який було дуже складно дістати, до речі. Особливо коли почався «горбачовський червоний терор». Був такий анекдот, що «Митьки» на цей червоний терор відповіли білою гарячкою. Ну, так приблизно і було», – розповів Дмитро Шагін телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Потім Шагін зрозумів, що таке життя не може бути довгим, і кинув пити. Але це було потім. А спочатку він вчився обманювати систему. Наприклад, він знав, що в витверезник могли не прийняти людину, якщо у неї не було повного комплекту одягу.

«Як порадили друзі, скинув черевик, але, коли міліціонери зрозуміли, що некомплект, вони мене дуже сильно побили. Повалили на підлогу і кованими чобітьми били дуже довго. Зламали два чи три ребра. Загалом дорожче вийшло, ніж якби просто прислали штраф», – продовжує Шагін.

Ніякого терапевтичного ефекту витверезник дати не міг, впевнений художник. Людей там не лікували, а просто приводили до тями. Потім вони виходили, знову пили і знову потрапляли в руки міліції. Замкнуте коло. Після того, як витверезники скасували, ті, хто не зумів розрахувати свою міру алкоголю, стали проблемою швидкої допомоги.

«Дуже важко, небезпечно і невдячно. Вони не в змозі спілкуватися з вами по-людськи, вони агресивні, вони можуть не тільки агресію проявляти, але і зіпсувати стан салону – плюються, мочаться», – розповідає фельдшер бригади швидкої допомоги Аліса Шимкус.

Серед таких пацієнтів були і постійні клієнти. Дехто примудрявся за одну зміну потрапити до «швидкої» кілька разів. Там їм могли врятувати життя, але не вилікувати від алкоголізму.

«Абсолютно безглуздо, тому що їх там не «капають», це ж не наркологічний стаціонар, і вони туди їдуть, виключно щоб проспатися і піти. Це дійсно великий удар по медицині і по екстреній медицині. Це витрачання часу, сил і ресурсів», – продовжує Шимкус.

Повернення витверезників Аліса Шимкус вітає. Особливо зараз, коли все більше ліжок потрібно хворим на COVID-19 і ресурсів на так званих важких пацієнтів майже не залишається. За задумом російських депутатів, нові витверезники будуть державно-приватними. Але відкриють їх не всюди, а тільки там, де, на думку місцевої влади, установи потрібні.

Із великою часткою ймовірності можна говорити про те, що нові витверезники не з'являться на місці старих. Справа в тому, що під час їх ліквідації будівлі передали новим власникам. І тепер майже всюди за всіма старими адресами розташовані поліцейські відділення.

Частину нерухомості забрала регіональна влада, якісь квадратні метри купили або взяли в оренду бізнесмени. Тому нові витверезники в наступному році доведеться будувати з нуля. Голова профільного комітету Держдуми Росії Олексій Діденко оцінив ніч там в 1,5 тисячі рублів ($20). Швидше за все, ціна буде вищою. Для порівняння: нині в існуючих комерційних клініках за схожі послуги беруть не менше від п'яти тисяч рублів на добу. Але все це буде мати сенс тільки в тому випадку, якщо пацієнт сам захоче одужати, вважає керівник центру медицини і психотерапії «АландМед» Денис Бердюгов. Тільки тоді висока ціна буде мати терапевтичний ефект, каже він.

«Оплачуючи працю своїх рятівників, пацієнти наступного разу задумаються, перш ніж «прийняти на груди». З особистих побажань – щоб у поліцейських не було плану з доставки у витверезник. І щоб у витверезник потрапляв саме той, хто насправді цього потребує, а не захмелілий перехожий», – говорить Денис Бердюгов.

Очевидно, що не всім пацієнтам ніч у витверезнику піде на користь і тим більше не всім буде по кишені. За радянських часів із витверезника могли направити в лікувально-трудовий профілакторій. Це така в’язниця, де хворих змушували працювати. У Росії законодавчої бази для таких заходів немає. Ну, або поки що немає.