Міжнародна антикорупційна організація Transparency International оприлюднила чергове щорічне дослідження – «Індекс сприйняття корупції» за 2020 рік. У нинішньому дослідженні особливу увагу звертали на вплив корупції на те, як уряди країн реагували на пандемію COVID-19. Показники України в ньому поліпшилися, порівняно з попереднім, 2019 роком. Але в організації попереджають: резонансні події в Україні останніх місяців можуть негативно вплинути на показники в наступному дослідженні.
Україна в новому «Індексі сприйняття корупції» (також відомому за англійським скороченням CPI) за 2020 рік, укладеному організацією Transparency International, отримала 33 бали за 100-бальною шкалою. 100 балів – найкращий теоретично можливий результат, коли корупція в державному секторі, за відчуттями експертів і представників бізнесу, сприймається як відсутня. Найгірше можливе становище зі сприйняттям тотальної корумпованості – це 0 балів.
Зі 180 досліджених країн чи територій Україна посідає 117–122-е місця разом із Непалом, Єгиптом, Есватіні (колишнім Свазилендом), Сьєрра-Леоне і Замбією – хоча дослідники наголошують, що це місце є другорядним показником, яке може змінитися просто через зміни в «сусідніх» країнах, головне ж – це саме бал країни.
І нинішня ситуація в Україні краща, ніж була за даними звіту за 2019 рік. Тоді Україна мала 30 балів і ділила 126–129-е місця зі 180 з Джибуті, Азербайджаном і Киргизстаном.
Щоб показник не погіршився, потрібні дії
Але, як звернули увагу в українському відділенні організації, «Transparency International Україна», це поліпшення вказує на позитиви, які сталися в Україні в останні два роки, особливо до весни 2020 року, і не враховує резонансні події останніх місяців.
«Індекс України у 2020 році покращився завдяки запускові Вищого антикорупційного суду з відповідною підсудністю і перезапускові Національного агентства з питань запобігання корупції. Саме ці події нарешті «завершили ланцюжок» створення антикорупційної інфраструктури в Україні, що до цього могла працювати лише частково. Так само на позитивних результатах України у 2020 році відбилися антикорупційні зміни, впроваджені під час «турборежиму» Верховної Ради IX скликання. Але за останній рік у країні вималювалися ризики, які можуть суттєво відкинути нас назад у сфері подолання корупції», – повідомили Радіо Свобода в «Transparency International Україна».
Як нагадали в організації, на початку 2020 року «Transparency International Україна» надала 5 рекомендацій, які б могли покращити показники України в «Індексі сприйняття корупції». Але частково виконано було лише 2 з них (підвищити ефективність систем запобігання політичної корупції; запровадити відкритий і підзвітний процес приватизації державного майна), – а інші залишись невиконаними (сформувати незалежну і професійну судову владу; забезпечити незалежність і спроможність органів антикорупційної сфери; позбавити СБУ повноважень у сфері протидії економічним корупційним злочинам).
Тепер же «Transparency International Україна» пропонує свої рекомендації на 2021 рік, які мають допомогти знизити рівень корупції в Україні:
- запровадити прозоре і підзвітне управління публічними активами і гарантувати подальший розвиток сфери закупівель;
- забезпечити незалежність і спроможність антикорупційної інфраструктури;
- сформувати професійну і незалежну судову владу.
«Найкращі» і «найгірші»
Загалом зі 180 досліджених країн і територій світу, за даними нинішнього звіту, перші два найкращі місця поділили Данія і Нова Зеландія з 88 балами, по 85 мають Фінляндія, Сінгапур, Швеція і Швейцарія. Також до першої десятки ввійшли Норвегія, Нідерланди, Німеччина і Люксембург.
Два найгірші місця, 179–180-е, цього разу в Сомалі і Південного Судану – вони мають по 12 балів. Далі за ними з гіршого кінця йдуть Сирія, Ємен і Венесуела.
Але це не означає, що в цих країнах становище з корупцією дійсно найкраще чи найгірше. Адже, з одного боку, дослідження охопило не всі країни світу. А з іншого – дослідники щороку наголошують на назві звіту: «Індекс сприйняття корупції». І він вимірює не якусь величину корумпованості, а саме рівень того, як корупцію в державному секторі (і, говорячи ширше, в публічному секторі, тобто в установах і організаціях державної і місцевої влади) сприймають експерти і бізнесове середовище тієї чи іншої країни.
Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій. Він вказує тільки на те, що перша сприймається як менш корумпована.
Цей звіт, кажуть у Transparency International, свідчить про те, що більшість країн практично не досягла прогресу в боротьбі з корупцією за останнє десятиліття, а більше ніж дві третини досліджених країн набрали менше ніж 50 балів зі 100. Середній бал по світу – лише 43 бали.
Корупція і пандемія
Цьогорічне дослідження звертало особливу увагу на те, як корупція впливала на реакції урядів на пандемію COVID-19, порівнюючи показники країн у ньому, з одного боку, і їхні інвестиції в охорону здоров’я й те, до якої міри були послаблені демократичні норми й інституції під час пандемії, з іншого.
І це дослідження виявило, що постійна корупція підриває системи охорони здоров’я і сприяє відступові в демократії в час пандемії. Країни, які мають у ньому кращі показники, більше інвестують в охорону здоров’я, краще здатні забезпечити її для всіх і менш схильні порушувати демократичні норми чи інституції і принцип верховенства права.
За даними звіту, корупція широко поширена у всій сфері реагування на пандемію багато де в світі: від хабарництва під час закупівлі тестів, ліків і надання медичних послуг до державних закупівель медикаментів і загальної готовності до надзвичайних ситуацій.
Корупція ж призводить до зменшення державних витрат на основні види соціальних послуг населенню. Країни з більш високим рівнем корупції, незалежно від економічного розвитку, як правило, менше витрачають на охорону здоров’я.
Transparency International звертає увагу, що проблеми минулого року створили виклики доброчесності навіть у країнах із найкращими показниками – адже не існує жодної країни, цілком вільної від корупції.
Тому організація пропонує урядам усього світу низку рекомендацій:
- Посилити наглядові інституції, щоб забезпечити, що достатні ресурси будуть доступні тим, хто їх найбільше потребує. Антикорупційні органи і наглядові інституції мають мати достатньо коштів, ресурсів і незалежності, щоб виконувати свої завдання.
- Забезпечити відкрите і прозоре укладання контрактів, щоб долати зловживання, визначати конфлікти інтересів і забезпечувати справедливі ціни.
- Захищати демократію і розвивати громадянське суспільство, щоб створити умови для підзвітності і відповідальності урядів.
- Публікувати необхідні дані і гарантувати доступ до інформації, щоб забезпечити надання громадськості легкодоступної, вчасної і значущої інформації.
