У Латвії цього тижня Національна рада з електронних ЗМІ заборонила терміном на один рік ретрансляцію телеканалу «Россия-РТР», програма якого майже повністю повторює програму телеканалу «Россия-1». Причиною стали «розпалювання ворожнечі» та «заклики до війни», які регулятор побачив у випусках ток-шоу «60 минут» Євгена Попова та Ольги Скабеєвої, а також у програмі «Воскресный вечер с Владимиром Соловьевым». Потім Латвія заборонила ще 16 російських телеканалів. Чим мотивує такі кроки офіціна Рига, вдавшись до заборони невдовзі після рішення України заборонити три проросійські канали?
У вівторок, 9 лютого, до списку заборонених в Латвії додалися ще 16 російських телеканалів, зокрема «РЕН-ТВ Балтия» та «НТВ Мир». Це рішення, по суті, було технічним, а оператор кабельного телебачення «Tet», що на 51% належить державі, прибрав їх з трансляції ще першого лютого.
Попередній власник прав на ретрансляцію цих каналів був пов’язаний із двома особами, одну з котрих звинувачують у порушенні санкцій ЄС щодо Росії, а інша має бізнес в анексованому Росією Криму.
Російські телеканали забороняли в Латвії й раніше: «Россию-РТР» вже забороняли терміном на три місяці у січні 2019 року за «підбурюючі вислови та розпалювання війни». Того ж року заборонили ще 9 телеканалів, пов’язаних з близьким до Путіна бізнесменом Юрієм Ковальчуком, який також опинився під європейськими санкціями. У червні 2020 року 7 каналів холдингу «Россия сегодня» разом з вебсайтами baltnews.lv та «Спутник», що входять до нього. У грудні 2020 року декілька співробітників цих сайтів стали підозрюваними в кримінальній справі щодо порушення санкційного режиму ЄС і опинилися під домашнім арештом.
Неприємності можуть зачепити й звичайних глядачів, які бажатимуть подивитися заборонені канали. 5 лютого сейм Латвії ухвалив поправки до закону «Про захищені послуги», згідно з якими перегляд цих каналів через неофіційні сервіси буде вважатися правопорушенням.
У той же час «Россия-РТР», «РЕН-ТВ Балтия» та «НТВ Мир» є серед найпопулярніших: у січні 2021 року частка «России-РТР» в Латвії складала 7,7% від числа усіх телеглядачів, поступаючись лише державному та найбільшому приватному каналам цієї балтійської країни.
Голова Національної ради з електронних ЗМІ Айварс Аболіньш написав у твітері, що такі дії – це «захист інформаційного простору Латвії». У відповідь російське МЗС назвало це «порушенням свободи слова» та «політичним демаршем».
Радіо Свобода попросило Айварса Аболіньша детальніше розповісти про те, як приймалося рішення про заборону російських каналів, чи не боїться влада зворотного ефекту від заборони, і чи має сенс така заборона у цифрову епоху, коли практично будь-яку передачу можна подивитися в інтернеті.
– Коли заборона на мовлення «России-РТР» буде чинною і що вона означає на практиці?
– Вона вступить в силу 15 лютого, тому що кабельним операторам треба час, щоб прибрати цей телеканал зі своїх мереж, це нормально, що ми дали їм тиждень на це. На практиці це означає, що з 15 лютого «Россия-РТР» протягом року не буде транслюватися у Латвії.
– Чи багато кабельних операторів мали його у своїх пакетах?
– Майже всі. У нього угоди майже з усіма кабельними операторами.
– За що саме була заборонена трансляція каналу?
– За дуже грубі порушення закону. Наприклад, за програму, в якій говорили, що Світлану Тихановську, лідера білоруської опозиції, треба викрасти з Литви, відвезти до Білорусі й там стратити (про це в ефірі «60 минут» казав лідер ЛДПР Володимир Жиріновський – ред.). Тобто там публічно казали про те, що треба викрасти жінку і вбити її. Там Україна була названа терористичною країною, казали про те, що естонське місто Нарву треба включити до складу Росії, що латвійське місто Єкабпілс є російським, що треба підняти російські літаки у повітря і направити на Стокгольм та Берлін, що Росії потрібна маленька, але переможна війна. Ми не будемо толерантно ставитися у Латвії до усіх цих закликів до ненависті та війни.
– Три з чотирьох випадків, що стали причиною заборони, стосуються програми «60 минут» з Ольгою Скабеєвою та Євгеном Поповим, ще один – до програми Володимира Соловйова «Воскресный вечер». Чи не робите ви цим Скабеєвій та Попову рекламу?
– Закон є закон, і за законом Латвії канал відповідає за зміст своїх програм. І якщо ми бачимо, що у цій програмі каналу «Россия-РТР» звучать заклики до війни, то відповідати за це повинен увесь канал.
– Інший контент «России-РТР» не викликає у вас претензій з точки зору закону?
– З точки зору закону, на даний момент, – ні.
– Хто, згідно з латвійськими законами, ініціює перевірку контенту каналу, робить висновок про порушення правил і приймає рішення? Як це відбувалося у даному випадку?
– Ми є єдиною організацією в Латвії, яка має право це робити. Цей процес був початий в липні минулого року, ми зустрічалися і з представниками «России-РТР», і з регулятором в Швеції, оскільки канал зареєстрований в Швеції. Ми також комунікували з Єврокомісією. Це не було рішенням, яке приймається за один день. Ми працювали над ним майже рік.
– Що представники каналу казали у перемовинах з вашою установою?
– Вони казали, що це «різноманіття думок», але я вважаю, що заклик вбити жінку – це не думка.
– Це не перше блокування «России-РТР» в Латвії, чому попереднє, два роки тому, було строком на три місяці, а це – на рік?
– Тому що ми вважаємо, що це адекватне покарання. Два роки тому, як ми бачимо, канал «Россия-РТР» не зробив жодних висновків з приводу цієї ситуації, а порушення стали більш грубими.
– Чи були під час попереднього блокування якісь ознаки того, що аудиторія цього російського каналу частково перейшла до інших ЗМІ? Адже можна прибрати канал, але аудиторію ви нікуди не сховаєте.
– Так, були люди, які перейшли на інші російські передачі, були люди, які перейшли до латвійських передач. Люди різні, і кожен робив це по-своєму.
– Чи залишаються в пакетах кабельних операторів узагалі якісь російські державні канали?
– Так, звісно, наприклад, «Россия 24», дуже великий канал, який продовжує працювати в Латвії.
– Чи проводилися у Латвії дослідження про те, який віковий склад аудиторії російських телеканалів?
– В основному це люди старшого віку, і далеко не всі переходять в інтернет, вони просто починають дивитися інші програми.
– Як технічно влаштований процес моніторингу? У вас є якісь спеціальні люди, які цілими днями спеціально дивляться російські телеканали?
– Так, у нас є департамент з моніторингу і конкретні люди, які щодня дивляться російські телеканали.
– Чи надходять скарги на контент від самих громадян?
– Так, іноді надходять, і деякі з них ми перевіряємо.
– Так буде і з «незаконним переглядом» російських телеканалів? Ви розраховуєте, що люди доноситимуть одне на одного?
– Ні, за нелегальний перегляд відповідатиме поліція. Ми цим не займатимемося. Ми моніторимо інтернет, і якщо ми знайдемо якийсь сайт, який нелегально показує ці програми, тоді ми блокуємо цей сайт. Але те, що стосується нелегальних супутникових операторів, контролюватиме поліція.
– Що ви думаєте про недавню заборону мовлення трьох українських телеканалів, які, на думку тамтешньої влади, є близькими до кума Путіна Віктора Медведчука?
– Ми теж перевіряємо ці канали, але я на даний момент не можу сказати свою думку про їхню заборону, оскільки у мене немає повної інформації про це.
– Як ви оцінюєте реакцію Росії на це рішення? Посольство Росії в Латвії назвало заборону «России-РТР» «не лише порушенням свободи слова», але й свідченням того, що «латвійські телеканали не можуть витримати конкуренцію навіть в інфопросторі своєї країни»? Представниця МЗС Росії Марія Захарова каже про «політичний демарш, який грубо порушує зобов’язання Риги».
– Це брехня, тому що це ніяк не пов’язано з політикою. Це пов’язано лише з тим, що у цих програмах були заклики до насилля та війни.
————————————————————————————
Російські телеканали забороняють не лише в Латвії, а й в країнах, де їхня аудиторія значно менша. У Литві з липня 2020 року заборонений канал Russia Today, в Естонії з січня 2020 року призупинило роботу інформаційне агентство «Спутник» після того, як влада країни почала блокувати рахунки журналістів, що отримують від «Спутника» гроші за роботу. Естонська влада пояснила це заходами щодо підтримки режиму економічних санкцій, у тому числі санкцій проти Дмитра Кісельова, директора медіахолдингу «Россия сегодня», до якого входить «Спутник».
Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір тоді закликав естонську владу утриматися від такого поширення персональних санкцій на усі ЗМІ холдингу «Россия сегодня». На заборону ретрансляції каналу «Россия-РТР» і ще 16 російських каналів у Латвії європейські чиновники поки ніяк не відреагували.
