Все, що ви хотіли знати про події навколо Поштової площі

Сьогодні парламент включив до порядку денного постанову 8541 про збереження історико-культурної спадщини на Поштовій площі у м. Києві. Парламент закликає надати знайденій давноруській вулиці статус пам'ятки національного значення.

Це рішення – ще один крок назустріч створенню на Поштовій філії музею історії України, котрий буде презентувати момент офіційного прийняття християнства на Русі.

Сподіваюся, колеги-депутати у четвер зможуть підтримати постанову, і далі на захист Поштової включиться Мінкульт та Кабмін.

Нижче – невелика довідка про те, що передувало сьогоднішнім подіям, взята з фейсбуку Катерини Кобко.

FAQ. Все, що ви хотіли дізнатися про ситуацію з музеєм на Поштовій площі

1. З ЧОГО ПОЧАЛАСЯ ВСЯ ТЯГАНИНА? ЗВІДКИ ТАМ БРАТИСЯ МУЗЕЮ?

Спочатку на Поштовій площі передбачалося тільки реконструкція транспортної розв'язки, однак київська влада визначила, що історична частина столиці, яка входить до переліку пам'яток архітектури, недостатньо комерціалізована. У проект внесли будівництво трьох величезних підземних ТЦ прямо під площею, які повинні були порадувати киян лакшері бутікамі, брендовим шоппінгом та широким асортиментом китайських колготок и сумок з шкіри молодих дєрмантінів навесні 2016.

Реалізацію цієї благородної місії виграла під час тендеру ТОВ "Хенсфорд-Україна", фірма, швиденько заснована за 2 місяці до проведення конкурсу. Її пов'язують з компанією Марини Пелих – дружини Андрія Кравця, "завгоспа Януковича", довіреної особи, якій доручали облаштування побуту колишнього гаранта і сім'ї – на роботі і вдома, в Межигір'ї. До речі, хто пам'ятає, саме з ім'ям Кравця пов'язують також забудову на місці Гостинного двору.

Але щось пішло не так.

В на початку 2015 року під час робіт екскаватор натрапив на археологічні артефакти часів Київської Русі. Археологи забили на сполох, наполягаючи на наділення ділянки охоронним статусом і створенні музею, будівництво призупинили.

Приїжджали чиновники, кивали головами, приїжджав Кличко, і зглянувшись в підземне царство нереалізованих надій забудовника, авторитетно заявляв: "хто не береже свою історію, той не має майбутнього; однозначно, це повинно бути збережено".

Роботи фахівців тривали з перемінним успіхом два роки, поки на початку 2017 року інвестору, вимушеного по закону фінансувати дослідження, чи не набридло і він не вирішив припинити подальше виділення коштів. А також виявив бажання будівництво ТЦ продовжувати – і взагалі розмістити гігантську бетонну плиту посеред площі в інтересах безпеки.

Тут і починається вся ця метафізична боротьба двох протилежних систем культурного коду – всенівелюючого потреблядства у вигляді чергового Торгового Центру і збереження національної історії у вигляді унікального Історичного Музею.

2. А ЩО ТАМ ЗНАЙШЛИ ПРИ РОЗКОПКАХ? ВОНО ХОЧ ЦІННІСТЬ МАЄ?

За два роки розкопок на Поштовій площі археологи виявили прибережний квартал стародавнього міста – знахідки датуються аж до XI століття.

- Однією з перших знахідок стало поховання людей, що жили за часів Київської Русі – в XII столітті. Вчені стверджують, що поряд знаходилася церква, побудована в тому місці у зв'язку з тим, що у цьому місці князь Володимир проводив хрещення Русі;

- 300 монет різних періодів;

- Кільця;

- Нижні хрести з вибитим на них священним писанням;

- Різноманітна посуд;

- Велика кількість кераміки;

- Свинцеві кулі, стріли, ядра;

- Ювелірні прикраси ХІ-ХІІ століть;

- Залишки оборонної стіни Києва;

- Княжі свинцеві печатки, регалії княжої влади, використовувані для офіційних документів (найраніші датуються XI століттям);

- Ціла вулиця і залишки бруківки XVII-XVIII століть: знайдені дерев'яні зруби і частоколи;

- Залишки давньоруської садиби (XI-XII ст.), Площа якої – до 1 тисячі квадратів.

Більш того, археологами були знайдені шари землі, які належать до так званим давньоруським або домонгольским періодів – це ІХ століття. Тобто, якщо проводити розкопки далі, в більш глибоких шарах можуть виявити давніший пласт і архітектурні знахідки.

3. ЩО УХВАЛИЛИ В КМДА?

19 квітня 2018 року депутати Київської міської ради прийняли "за основу" в першому читанні проект рішення, що передбачає розрив договору з інвестором-забудовником ТОВ "Хенсфорд Україна" і збереження археологічних знахідок з можливістю створення Музею Історії Києва. Авторство проекту належить голові фракції "Самопоміч" Сергію Гусовського.

І ось, здавалося б, ось воно, перемога. Однак.

Згодом було внесено перелік правок, за які не проголосували. Священна лють активістів вихлюпнулася у сесійну залу. Сесія була оголошена зірваною і її перенесли. За цей час Кличко швидко виробив "компромісний" альтернативний проект рішення (без обговорення з громадськістю, чітко позначивши вчинком, куди громада повинна засунути свою думку), і ось, 21 червня під другому читанні депутати розглядали вже і брали саме його.

Різниця між проектом рішення Гусовкого і Кличка – фундаментальна:

- Відсутній момент розірвання договору з інвестором (тобто, КМДА дало згоду на продовження будівництва ТРЦ);

- Відсутній момент створення фізичного музею, в ньому навіть слово "музей" не фігурує; йдеться про збереження артефактів і музеєфікацію їх в "публічному просторі" (розшифровуючи, віддати 100 кв. м. під експонати в майбутньому підземному ТРЦ на 6000 тис. кв. м.)

У загальному рахунку, проект включає такі пункти:

- Розробка альтернативного проекту зміцнення території;

- Не пізніше ніж через півроку прийняття рішення відновити археологічні розкопки із залученням міжнародних експертів з археології та консервації об'єктів культурної спадщини;

- Протягом трьох місяців після завершення археологічних розкопок вжити заходів з проведення відкритого міжнародного архітектурного конкурсу з музеєфікації об'єктів і організувати публічний простір на Поштовій;

• прийняти в комунальну власність майно, що перебуває на земельній ділянці під Поштовою;

• створити комунальний заклад "Центр консервації предметів археології" з віднесенням його до сфери управління КМДА.

4. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ НА ПОЧТОВОЙ ПЛОЩІ?

Активісти кількох організацій зайняли місце розкопок і оголосили про проведення безстрокового цілодобового пікету. Там постійно знаходиться кілька десятків людей і завжди хтось ночує. Так-так, і в дощ, і в вітер, і в грози, і в життєву стинь – у встановлених наметах.

Одна з активісток, голова ГР "Почайна", Аннабелла Морина оголосила безстрокове голодування в знак протесту проти рішення КМДА та проекту рішення, в якому відсутня створення Історичного музею і розірвання договору із забудовником. Вона голодує на даний момент [2 липня] вже 12-й день. Стільки ж триває і страйк.

Постійно проходять різні акції, проводяться культурні заходи на Поштовій площі в захист музею для залучення уваги широкої громадськості, йде збір підписів на відкритому листі до Прем'єр-міністра України і т.д.

5. ЧОГО ВИМАГАЮТЬ АКТИВІСТИ?

- Вимога втрутитися перших осіб країни в ситуацію і зайнятися питанням надання місцю статусу національного значення (а не місцевого, як оцінили влади унікальні археологічні артефакти часів Середньовіччя – це, як якщо б розкопаним свого часу Помпеями поблажливо кинули подібну подачку);

- Розірвання договору з ТОВ "Хенсфорд Україна";

- Дозволити на державному рівні завершити вченим (Київському центру археології, Інституту археології НАН) повноцінно завершити археологічні дослідження;

- Розмістити на місці розкопок Історичний музей за проектом, який здобуде перемогу на міжнародному конкурсі. Чи не простір під експонати в 100 кв. м. в величезному ТРЦ, а реальний музей.

6. ЧИ МОЖНА ПОГЛЯНУТИ НА РОЗКОПКИ?

Так. Потрібно.

Член ICOMOS, мистецтвознавець Ольга Рутковська щодня (практично, не завжди виходить – в силу обставин) проводить планові безкоштовні екскурсії по розкопках – о 15:00 і 18:00. Реєструватися не потрібно.

Одна справа – знати про абстрактні знахідки Київської Русі і що десь щось там якісь малахольні ідеалісти-археологи знайшли. Інша справа – особисто пройтися, побачити, відчути, послухати від експерта, яку саме цінність являє собою розкопане.

7. І ЩО ТЕПЕР?

25 червня КМДА прийняв в першому читанні рішення про припинення інвестиційного договору із забудовником. Проект подали три лідери фракцій Київради – Сергій Гусовський від "Самопомочі", Володимир Бондаренко від "Батьківщини" і Олександр Омельченко від фракції "Єдність".

Втім, розглядати його все одно будуть не раніше вересня.

Активісти стоять до останнього.

Розкопки потроху підтоплюються – і цю зиму можуть не пережити.