Львів – Інститут Національної пам’яті Польщі завершив археологічний пошук на сільському цвинтарі у Грушовичах, що неподалік Перемишля. Тут знайдені останки 18 людей. Метою дослідження було з’ясувати, чи у місці, де до 26 квітня 2017 року був пам’ятник воїнам УПА, є останки саме бійців українського підпілля. Але факт виявлених людських останків не став приводом для спільного висновку українських і польських експертів. Українська сторона стверджує, що серед поховань три – упівців. Поляки заявляють, що це цивільні особи.
Упродовж двох днів, 24 і 25 травня, тривали пошукові роботи на кладовищі у Грушовичах, які проводило Бюро розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам’яті. За ходом розкопок стежила група експертів комунального підприємства «Доля» Львівської облради. Серед них і голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета. Українські експерти могли фотографувати, знімати відео, але їм заборонялось втручатись у сам процес.
Серед 18 поховань щонайменше 3 – воїнів УПА, повідомив Святослав Шеремета.
«Це були пошукові дослідження під фундаментом зруйнованого пам’ятника, а це був чотирикутний хрест. Якщо б проводили ґрунтовні дослідження, то треба було збільшити ширину розкопок. Було лише два дні для робіт, а це обмаль часу, це просто смішно. Під місцем пам’ятника виявлені 18 поховань, серед них щонайменше 3 – воїнів УПА. При ґрунтовному дослідженні їх виявили б більше», – сказав Радіо Свобода Святослав Шеремета.
Підставою для твердження, що у розкопаній могилі більше, аніж 3 поховання бійців українського підпілля, стали віднайдені при останках речі: німецький ґудзик, польські монети 20-х років, радянські 1935 року, французькі 30-х років. Також є спогади очевидців. За інформацією українських дослідників, у Грушовичах на цвинтарі спочивають близько 12 упівців, які загинули у боях в околицях Перемишля у 1945‒1946 роках.
Пам’ятник над могилою українці встановили у 1994 році, але 26 квітня 2017 року його демонтували представники польських націоналістичних організацій. Представники польської влади заявляли, що пам’ятник символічний, бо на цьому місці не поховані бійці УПА. Тому Інститут національної пам’яті Польщі призначив археологічні пошуки на цвинтарі у Грушовичах.
Українські експерти вимагають відновлення пам’ятника
На сьогодні українські експерти заявляють, що у Грушовичах український пам’ятник був не символічний, а намогильний, і вимагають його відновити.
«Польські дослідники спершу поширювали версію, що це цивільні поховання ХІХ століття. Але віднайшли монети різного періоду. Припускаю, що знайдені французькі франки могли належати курінному лікареві УПА Павлові Клочнику на псевдо «Сірко», який вчився в Сорбонні і похований у цій могилі. До того ж те, що були знайдені останки на різних глибинах, найближчі – метр від поверхні, дає підстави припускати, що це останки упівців, які нашвидкуруч ховали вночі і не мали часу глибоко викопувати яму. Одна молода людина, за припущенням українських дослідників, мала кулею пробитий череп. Однак довести це ніхто не може достеменно. Упівці могли бути у різній формі і просто в цивільному вбранні», – говорить Святослав Шеремета.
Однак польський Інститут нацпам’яті заявляє, що археологічні і медико-судові дослідження не дали підстав визнати, що на місці демонтованого пам’ятника упівцям були колективні чи поодинокі могили бійців української військової формації. За версією польської сторони, у Грушовичах на цвинтарі виявлені поховання цивільних осіб.
Українські історики зараз збирають всі факти і матеріали, списки похованих упівців, щоб довести, що у Грушовичах пам’ятник був зведений як намогильний. До Другої світової війни у Грушовичах, за даними архівних матеріалів українських дослідників, проживали 1200 мешканців, з яких переважна більшість були українці – 960.
Українська сторона вимагатиме відновлення пам’ятника. Тим часом представник польського інституту Кшиштоф Шваґжик вже заявив, що це виключено, бо немає підстав визнати, що у могилі віднайдені останки українців.
Не чіпати могил, виявляти повагу до місць поховання жертв минулих польсько-українських конфліктів, терпляче вести діалог і чинити спротив націоналістичним позиціям і екстремістській поведінці, відкинути негативні емоції щодо болючого досвіду в історії взаємних відносин закликали днями колишні президенти Польщі та України Броніслав Коморовський, Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко. У підписаному ними листі наголошується, що польсько-українське примирення і співпраця належать до життєво важливого інтересу обох народів, має вагоме значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи, є стратегічно важливим для безпеки східного флангу НАТО і Євросоюзу, що зіштовхуються з викликом російської агресії проти України.
Могилу у Грушовичах засипали, але суперечка щодо подій минулого так і не вирішена.
