Доступність посилання

ТОП новини

Хто заплатить за кібербулінг: український досвід


Зараз діє кілька гарячих ліній, де можна отримати юридичну та психологічну консультацію
Зараз діє кілька гарячих ліній, де можна отримати юридичну та психологічну консультацію

Київ – Минуло понад пів року, відколи набули чинності зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо штрафів та виправних робіт за булінг у школах. Перше рішення у таких справах ухвалив у лютому бориспільський суд: батьків школярки, що виклала у мережу «непристойні фото» іншої дівчинки, оштрафували на 850 гривень. Відомі також випадки притягнення до відповідальності за цькування вчителя. Правозахисники, тим часом, зауважують, що нинішні законодавчі рамки завузькі і не можуть повною мірою захистити від, наприклад, переслідування в інтернеті.

Цькування онлайн, або кібербулінг, може бути «доповненням» до знущань, які трапляються у класі, дитячому колективі, але водночас онлайн-переслідування може відбуватися і поза межами цього середовища, розповідає аналітик юридичної групи Docudays UA Богдан Мойса.

За словами експерта, йому відомо про близько десяток судових рішень, де зафіксовані ситуації, схожі на кібербулінг: поширення фото без згоди людей, які зображені на цих фото, створення фейкових сторінок, але на сьогодні складно говорити навіть про обсяг такої проблеми.

Дівчину засудили до громадських робіт через бійку, натомість у її поясненнях йшлося про те, що вона захищала свою подругу, якій погрожували у соціальній мережі
Богдан Мойса

«Досить характерною є справа, що свідчить про те, як складно притягнути до відповідальності за кібербулінг: дівчину засудили до громадських робіт через бійку, натомість у її поясненнях йшлося про те, що вона захищала свою подругу, якій погрожували у соціальній мережі. І поліція при складанні протоколу на цей факт не звернула увагу. Тому зараз важко говорити про готовність протидіяти кібербулінгу. І той факт, що ця подруга поскаржилася їй, а не тим, хто формально мав би це розслідувати, свідчить про те, що у дітей немає довіри до можливостей прягнення до відповідальності за цькування», – каже Мойса.

Як поскаржитись на булінг

За статистикою експертів ЮНІСЕФ, що проводили опитування серед українських підлітків два роки тому, майже кожен четвертий респондент визнавав себе постраждалим від знущань у школі. Зараз в Україні діє кілька «гарячих» ліній різних громадських організацій, де можна отримати юридичну консультацію.

Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Вікторія Петрук безпосередньо працює з такими зверненнями. За її словами, не всі, хто звертається, розуміють значення понять, згаданих у цьому законі: притягнути до адміністративної відповідальності за булінг можна тільки учасника освітнього процесу, при цьому принаймні одна зі сторін має бути неповнолітньою.

Якщо, наприклад, дві вчительки одна одній відправляють образливі коментарі десь у фейсбуці, то це не є булінгом
Вікторія Петрук

«Тобто якщо, наприклад, дві вчительки одна одній відправляють образливі коментарі десь у фейсбуці, то це не є булінгом, хоча вчительки є учасницями освітнього процесу. Але якщо дитина, якій ще немає 18 років, систематично відправляє своїй вчительці якісь образливі повідомлення або картинки, то її можна притягнути до адміністративної відповідальності за кібербулінг», – зазначає юристка.

У решті випадків, за її словами, інцидент можуть кваліфікувати як хуліганство, погрозу вбивством, якщо це мало місце, і там вже передбачена інша відповідальність, що регулюється Кримінальним кодексом.

«Другий важливий аспект – що жертві такої поведінки або свідкам потрібно повідомити про це керівництво школи. У випадку, якщо дитина школі не довіряє, боїться, що її засміють, вона може напряму звернутися до поліції, написавши заяву про вчинення щодо неї адміністративного правопорушення. Але поліція, якщо дійде висновку, що дійсно відбувалося цькування, все одно буде звертатися до керівництва школи», – пояснює Вікторія Петрук.

Вікторія Петрук
Вікторія Петрук

Далі, як зазначає експертка, поліція складає протокол про адміністративне правопорушення і передає матеріали до суду, відбувається засідання, на яке викликаються сторони, і ухвалюється рішення, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.

«Максимальна сума відповідальності – 3400 гривень, штраф на більшу суму неможливий, за українським законодавством», – каже вона.

Мінімальний штраф – 850 гривень, також можливим покаранням є 20-60 годин громадських робіт.

Окрім того, за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про випадки цькування передбачений штраф від 850 до 1700 гривень.

Кіно на захист дітей

Як раніше повідомляло Радіо Свобода, фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA у березні оголосив про початок кампанії проти цькування в школах.

У її рамках експерти розробили буклет, що пояснює явище кібербулінгу та механізм реагування на такі випадки, а також містить контакти для юридичної та психологічної допомоги, розповідає комунікаторка правозахисного департаменту фестивалю Ксенія Шиманська.

Ксенія Шиманська
Ксенія Шиманська

Також, за її словами, серед учнів провели конкурс творів на тему: «Як я перестав/перестала бути жертвою кібербулінгу». Як зазначає правозахисниця, це дозволило не тільки привернути увагу до проблеми, а й побачити, що у цих ситуаціях реально працює, а що – ні.

«Ми обрали п’ятьох переможців, і зараз на основі цих історій режисери створюють короткі анімаційні ролики, які ми б дуже хотіли презентували у грудні під час нашого мандрівного фестивалю», – каже вона.

Окрім того, у жовтні цього року команда фестивалю спільно з Міносвіти планує провести тиждень проти булінгу у школах. За словами Шиманської, планується залучити до трьохсот освітніх закладів з усієї України, які зголосяться взяти участь у проєкті.

«Ми проведемо покази разом із тими, хто потенційно може бути залучений до вирішення цієї проблеми – це, відповідно, освітяни, це батьки, це діти. Ми будемо дивитися з ними фільм і обговорювати, що це за проблема і як її долати. Крім того, в рамках цієї програми ми б хотіли залучити всіх небайдужих: ми запропонуємо їм щось вдягнути помаранчевого кольору, щоб показати свою підтримку дітям, що опинились у такій ситуації», – анонсує правозахисниця.

Як зазначає Ксенія Шиманська, зараз тривають переговори, аби владнати питання авторських прав для проведення кінопоказів.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG