Доступність посилання

ТОП новини

Чи принесе Трамп Крим Путіну в жертву? (Західна преса)


Президент США Дональд Трамп із бейсбольною битою (архівне фото)
Президент США Дональд Трамп із бейсбольною битою (архівне фото)

Західна преса продовжує друкувати аналізи, чого чекати від майбутнього саміту президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним – зокрема, і щодо українського питання. А ще одна публікація стверджує, що Україна не квапиться розслідувати наявну інформацію про кошти, виведені «сім’єю» колишнього президента Віктора Януковича.

«Чого хоче Путін від Трампа» – таке питання до майбутнього саміту порушує в редакційній статті щоденник The Wall Street Journal. «Президент США вважає себе спритним переговірником, тож результати можна буде оцінити за тим, у якій частині порядку денного Путіна цей колишній оперативник КДБ зможе вибити поступки з Трампа», – пише редакція і подає перелік того, що Путін прагнув би здобути від американського керівника – наприклад, у таких питаннях, як єдність союзу НАТО, яку хотів би підірвати російський керівник, чи контроль за озброєннями.

Першим пунктом у статті наведене питання престижу: «Путін став персоною нон ґрата в Європі, відколи він вторгся до Криму 2014 року, і він хоче допомоги Трампа в реабілітації. Очікуйте, що Путін буде лестити Трампові за його бажання підірвати глобальні норми». Друге питання, вважають у виданні, – Сирія, де Путін хотів би, щоб Трамп затвердив його здобутки, а саме порятунок Башара Асада і заміну США на Росію в ролі головної впливової сили, і вивів американські війська зі сходу країни.

Україну автори поставили на третє місце: «Путін хотів би, щоб Трамп прийняв анексію ним Криму, можливо, в обмін на нову обіцянку щодо мінського переговірного процесу про схід України, де російські війська почали ще одну незаконну війну. Трамп уже звинувачував Барака Обаму у втраті Криму, що по суті вже є односторонньою поступкою, яка стане здобутком Путіна. Він також намагатиметься домогтися від Трампа припинення постачань Києву летальної зброї».

І четверте питання Путіна до Трампа теж пов’язане з Україною – це зняття санкцій. «Це найбільший пріоритет для Путіна на найближчий час. Він хоче бути у змозі збагачувати своїх дружбанів, а санкції США і Європи створили значні проблеми. Путін буде грати на нелюбові Трампа до Європейського союзу і пропонувати, щоб Трамп пішов на сепаратну домовленість щодо України, Сирії і санкцій», – мовиться у статті.

Редакційна сторінка WSJ: «Путін півтора року примірявся до Трампа і буде намагатися здобути найбільше можливого зі слабкими російськими картами»

«Чого хоче Путін від Трампа – Президент США хоче кращих відносин. Ціна цього буде висока»

Інший американський щоденник The New York Times друкує в розділі «Думка» статтю колишнього радника з національної безпеки США за президента Барака Обами Сюзан Райс. «Трамп не має капітулювати перед Путіним», – стверджує вона.

За нормальних обставин президент США влаштував би тиск на Росію на багатьох фронтах, наголошує авторка. Він мав би повторити вимоги, серед яких першою Райс називає – щоб Росія відійшла з України і відмовилася від своїх незаконних претензій на Крим.

Серед низки інших вимог, які мав би висунути російському президентові американський, – на її думку, припинення підтримки «вбивчого режиму Асада» в Сирії, припинення підтримки «Талібану» в Афганістані, припинення провокаційних дій на периферії НАТО і цькування американських дипломатів у Москві, тиск на керівника Північної Кореї Кім Чен Ина з вимогою повного ядерного роззброєння його країни чи припинення втручання у виборчі процеси і внутрішню політику США. Інакше, вважає Райс, президент США мав би попередити президента Росії про нові, ще суворіші санкції.

На її думку, Трампові ні в якому разі не можна було дозволяти йти на зустріч сам-на-сам, без присутності хоча б стенографіста й радника, зі значно більш досвідченим, кмітливим і підготованим Путіним – на її думку, «це рецепт катастрофи» і «не просто порушення дипломатичної практики, а за нинішніх унікальних обставин стає вже на рівні божевілля», бо «такий формат дасть можливість Росії викривити суть зустрічі, а Трампові – здати Путіну все, що він захоче».

Трамп, пише авторка, вже натякав на деякі речі, які може бути готовим здати. Але ще більший ризик, пише Райс, полягає в тому, що Трамп урешті «укладе оборудку, якої він і його радники палко домагалися ще з часів до інавгурації»: Трамп може обміняти визнання російської анексії Криму і зупинення санкцій, накладених на Росію після її вторгнення до України, на обіцянку Росії вкоротити вплив Ірану в Сирії і в регіоні.

«Це вимагало б від США легітимізувати використання сили для захоплення суверенної території іншої країни, і при цьому цілковито зрадити Україну і наших європейських союзників. І все це в обмін на непевну обіцянку Путіна обмежити вплив Ірану. Обіцянку, яку Путін не зможе і не буде виконувати. Та це останнє, що зробив би російський керівник, – кинути під колеса свого вірного партнера (владу Сирії, яку підтримує Іран – ред.), – хоча він може робити вигляд цього досить довго, щоб дочекатися зняття санкцій і затвердження анексії Криму», – вважає колишня чільна посадовець США.

«Думка» у NYT: США можуть так багато програти і майже не мають що виграти на саміті президента Трампа з російським Володимиром Путіним наступного тижня, пише Сюзан Райс»

Видання Newsweek свою статтю так і називає: «Саміт Трампа з Путіним: чи принесе президент Крим у жертву, щоб досягти оборудки?» Автор статті нагадує, що Трамп під час прес-конференції на саміті НАТО у Брюсселі не виключив, що може визнати Крим російським, а в понеділок він має зустрітися в Гельсінкі з Путіним.

У статті також згадано, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ висловив тверду підтримку Північноатлантичним союзом суверенітету і територіальної цілісності України і рішуче засудження незаконної анексії Криму Росією, а президент України Петро Порошенко після особистої зустрічі з американським колегою під час саміту висловив задоволення нею й додав, що згадану заяву НАТО, в якій чітко наголошено на статусі Криму, схвалили всі учасники на найвищому рівні, включно з Трампом.

Та все-таки щодо можливої оборудки між Трампом і Путіним за кошт України під час їхнього майбутнього саміту залишаються занепокоєння. Дослідник Центру США і Європи Інституту Брукінгса Стівен Пайфер (він свого часу також був послом США в Україні) заявив виданню: «Я нервую через те, як поведеться Трамп із Кримом у понеділок».

«Чому він залишає неоднозначність? І він уже кілька років має таку м’яку позицію з кримського питання… Путін не хоче нічого меншого, ніж домогтися згоди США з тим, що Крим російський, і може спробувати звабити Трампа погодитися з цим – і не ясно, чи він (Трамп – ред.) усвідомлює негативні наслідки такої згоди для європейської безпеки і для довіри до Америки», – каже Пайфер.

Інший дослідник, із Ради міжнародних відносин, Чарлз К’юпчан, зі свого боку, вважає, що, попри заяви Трампа на саміті НАТО, зміна політики США щодо Криму мало ймовірна. «Визнати Крим територією Росії означало б погодитися й узаконити силове захоплення території і незаконну анексію Криму Росією – а цей крок завеликий навіть для Трампа», – вважає дослідник.

«Я сподіваюся, що розмова зосередиться більше на сході України, де більш імовірна якась угода щодо миротворчих сил, регіональної автономії і виведення російських військ – і потенційного скорочення санкцій», – вважає К’юпчан.

Інтернет-видання BuzzFeed News тим часом пише про те, що, за його даними, Україна не квапиться розслідувані дані про кошти, виведені з України «сім’єю» Віктора Януковича, що їх надали слідчі зі США. «Ось як скиненій владі України вдалося вивести 40 мільярдів доларів» – так називається стаття, автори якої відразу запитують: як Янукович, цей «підтримуваний Кремлем політик», і його «дружбани» «влаштували зникнення 40 мільярдів доларів державних коштів?» Проте більше ніде у статті про ці «40 мільярдів» не згадується, а суми, наведені у статті, і близько не складаються в таке число.

«США, Велика Британія, Латвія та інші взялися допомогти новій українській владі знайти відповідь на це питання, і вони відстежили, як Янукович і його чільні поплічники, включно з колишнім керівником кампанії президента Дональда Трампа Полом Манафортом, використовували підставні компанії, щоб між 2008 і 2014 роками перемістити 700 мільйонів доларів. Але документи, які отримало BuzzFeed News, свідчать, що українські правоохоронці рідко коли простежували далі те, що викривали слідчі, і дозволяли наближеним до Януковича особам, відомим як «сім’я», уникнути переслідування», – мовиться у статті.

Зокрема, 2014 року правоохоронці США передали Україні інформацію про закордонні рахунки, що належали наближеним до Януковича особам і колишнім урядовцям. «Документи, які отримало BuzzFeed News, свідчать, що українські правоохоронці мали багато слідів, але рідко простежували їх», – пише видання.

Серед цих документів, згаданих у статті, – наприклад, дані про підозрілі операції компанії «МАКО», пов’язаної з сином Януковича Олександром, якими були відіслані чи отримані 74 мільйони доларів через філії в Україні, Нідерландах і Швейцарії; як сказав виданню адвокат Януковичів Віталій Сердюк, правоохоронні органи не робили ніяких запитів щодо цих сум.

Крім того, згадано про те, що Міністерство фінансів США передало українським слідчим дані про підозрілі грошові перекази понад десятка наближених до влади осіб, таких, як нинішній парламентар, а раніше міністра палива і енергетики Юрій Бойко. Хоча США назвали його «об’єктом розслідування про корупцію в офіційних колах», в Україні Бойка ніколи не визнавали винним у злочинах.

Також у статті йдеться про невелику групу олігархів, наближених до Януковича, які вивели понад 5 мільярдів доларів через нафтові, газові та інші енергетичні компанії. Одна з них, Prosperity Developments, контрольована Сергієм Курченком, отримала чи відіслала в низці підозрілих операцій 550 мільйонів доларів протягом одного року, виявили правоохоронці США.

«Незважаючи на отримані дані про викрадені мільярди і співпрацю з боку іноземних урядів, Україна не визнала винним нікого з режиму Януковича. Дар’я Каленюк, співзасновниця і виконавчий директор Центру антикорупційної дії в Україні, каже, що правоохоронці зазнають політичного тиску, що змушує їх ослаблювати розслідування», – мовиться у статті.

«2014 року, коли Генеральна прокуратура України мала політичну волю розслідувати корупцію Януковича, перед слідчими і прокурорами постала стіна з самих тих, хто коїв ці злочини – вони тепер у нинішній владі. Корупція Януковича була можлива тому, що ті ж люди, які тепер при владі, допомагали йому тоді», – наводить видання слова Каленюк.

Як приклад у статті наведено справу компаній Курченка: у травні 2014 року Микола Голомша, колишній перший заступник генпрокурора, який був серед перших, хто взявся за справу, наказав заморозити 200 мільйонів доларів із рахунків Курченка в Латвії, але вже через кілька тижнів новий прокурор замінив усіх слідчих у його групі, і справа Курченка закінчилася пшиком.

Або справа ще одного члена «сім’ї», колишнього міністра екології Миколи Злочевського, на якого звернули увагу у звітах німецького «Дойче банку» після того, як його компанії переказали 24 мільйони доларів із рахунків на Кіпрі до «Приватбанку» в Латвії, на той час дочірньої структури українського «Приватбанку». За документами, які бачило BuzzFeed News, правоохоронці США повідомляли Державну службу фінансового моніторингу України про підозрілий переказ у листопаді 2014 року. А через два роки латвійські засоби інформації повідомили, що Україна не надала допомоги в розслідуванні у справі про відмивання грошей, тому Латвія залишила собі 50 мільйонів євро, заморожених у цій країні, які колись належали українським платникам податків.

Злочевський утік із України після революції 2014 року, але слідчі у Великій Британії знайшли там на рахунках його компаній 23 мільйони доларів. Британські правоохоронці заморозили ці кошти і попросили Україну про допомогу в розслідуванні, але українські прокурори відкинули це прохання. У грудні 2014-го ГПУ надіслала адвокатові Злочевського листа, що ніяких справ проти його клієнта не порушено; тоді суд у Лондоні закрив справу через брак доказів і розморозив рахунки.

А Злочевський кілька тижнів тому повернувся до України після трирічного вигнання. Його не звинуватили ні в якому злочині, він також не перебуває під слідством, мовиться у статті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG