Доступність посилання

ТОП новини

Чому «справжні чоловіки» б’ють жінок


Серед причин, за яких чоловіки виправдовують насильство щодо партнерки, називають подружню зраду
Серед причин, за яких чоловіки виправдовують насильство щодо партнерки, називають подружню зраду

Київ – Більш ніж половина з понад півтори тисячі чоловіків, що взяли участь у дослідженні «Сучасне розуміння маскулінності», висловили бажання контролювати увесь час, де перебуває їхня дружина або партнерка, 32% опитаних розповіли, що мають знайомих, що вчиняли насильство щодо партнерки, а 3% прямо зізнались, що змушували до сексу жінок, з якими не мали постійних стосунків. Експерти пов’язують це з низкою факторів: від пережитого в дитинстві насильства до армійської дідівщини і суспільного тиску.

За дев’ять місяців минулого року поліція зареєструвала майже 84 тисячі заяв, пов’язаних із домашнім насильством, і 249 зґвалтувань – такі дані наводяться у дослідженні «Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок», яке цього року проводив Інститут демографії та соціальних досліджень спільно з Міністерством соціальної політики та українським представництвом Фонду народонаселення ООН.

Опитування проводилося у всіх регіонах України, окрім анексованого Криму, і, серед іншого, включало бесіди з учасниками корекційних програм для тих, хто вчиняв насильство у сім’ї.

Ця робота почалася як спроба скласти портрет кривдника, але в результаті виявила цілу низку суспільних проблем і гендерних стереотипів, які постають перед українськими чоловіками протягом життя, розповідає представник Фонду Каспар Пік.

Тільки один із семи опитаних чоловіків визнавав: те, що я вчинив, погано, я зробив це під впливом імпульсу
Каспар Пік

«В основному, вони описували свою поведінку такими причинами: «я був п’яним», «у мене немає роботи» або «вона не погоджувалася з тим, що я казав». Тобто вони пояснювали свою схильність до насильства якимись зовнішніми чинниками. Це дуже складно для чоловіків – визнати свою відповідальність. Тільки один із семи опитаних чоловіків визнавав: те, що я вчинив, погано, я зробив це під впливом імпульсу. І ми бачимо, що ось ця складність визнавати свою провину, просити про допомогу чи показати себе вразливим може мати й таке вираження, в результаті», – зазначає Пік.

Кожен четвертий опитаний у дитинстві був свідком домашнього насильства – Герасименко

Половина опитаних чоловіків зізналися, що зазнавали фізичних покарань у дитинстві, а кожен четвертий ставав свідком фізичного насильства з боку свого батька або вітчима стосовно матері, розповідає Ганна Герасименко з Інституту демографії. Окрім того, за її словами, для більшості опитаних досвід агресії триває і в дорослому віці.

«Половина наших респондентів мала досвід строкової служби в армії або отримувала підготовку в спеціалізованих навчальних закладах. І кожен другий з них визнав, що особисто він наражався на жорстоке поводження з боку керівництва або ставав свідком таких ситуацій щодо товаришів по службі. Більше того, подібні ситуації були поширені і в середовищі цих молодих людей. Тому ця культура агресії може сприйматися як норма чоловіками», – каже дослідниця.

Участь у дослідженні взяли чоловіки від 18 до 59 років
Участь у дослідженні взяли чоловіки від 18 до 59 років

З іншого боку, зауважує Герасименко, переважна більшість респондентів залишається основними годувальниками своїх родин, а кожен третій признається, що часто відчуває стрес і пригнічення через свою роботу: або через недостатній заробіток, або через понаднормову зайнятість чи погані умови праці. При цьому, як розповіли чоловіки, що взяли участь у дослідженні, звертатися по допомогу чи емоційну підтримку вони не схильні.

Від 10% до 25% чоловіків повідомили, що вони постають перед нападами тривоги, депресією, розладами сну, навіть таким явищем, як раптові напади гніву
Ганна Герасименко

«Чоловіки підтвердили, що постають перед стресовими розладами. Від 10% до 25% чоловіків повідомили, що вони постають перед нападами тривоги, депресією, розладами сну, навіть таким явищем, як раптові напади гніву. Водночас звернення до психологів сприймається чоловіками, наче якась фантастична річ», – каже Ганна Герасименко.

Спроможність фінансово утримувати сім’ю респонденти називали основним атрибутом «справжнього чоловіка», у той час як до жінки вони висувають багато вимог: щодо зовнішності, моральних якостей, виконання домашніх обов’язків.

70% опитаних називають піклування про родину основною функцією жінки у суспільстві
70% опитаних називають піклування про родину основною функцією жінки у суспільстві

Коли ж між очікуванням і реальністю виявляються розбіжності, виникають конфлікти, які респонденти не завжди воліють вирішувати в мирний спосіб, зауважує Герасименко. Зокрема, за її словами, майже кожен п’ятий опитаний чоловік припустив можливість побити або вдарити власну дружину у випадку подружньої зради, а також схильні звинувачувати жертв сексуального насильства.

Третина респондентів визнала, що вони вчиняють у подружніх стосунках психологічне насильство
Ганна Герасименко

«Третина респондентів визнала, що вони вчиняють у подружніх стосунках такі дії, які можна вважати психологічним насильством: образи, погрози, принизливе ставлення до партнерки. На щастя, набагато менше з них визнали, що вони вчиняли фізичне, економічне або сексуальне насильство, але такі випадки є, і чоловіки самі це визнають», – каже дослідниця.

Досить багато опитаних виправдовує можливість домашнього насильства
Досить багато опитаних виправдовує можливість домашнього насильства

Тим часом, за даними Міністерства внутрішніх справ, щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, у 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.

У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила законопроект про запобігання домашньому насильству. Законопроект, зокрема, запроваджує термін «домашнє насильство», яке карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, арештом на термін до шести місяців, обмеженням волі на термін до п’яти років або позбавленням волі на термін до двох років.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG