Генеральна прокурора Ірина Венедіктова пояснила свою заяву про підозру громадському активісту Сергію Стерненку, після якої він звинувачував її у тиску на слідство.
На прохання журналіста прокоментувати підозру Стерненку під час брифінгу 18 червня Венедіктова сказала, що робила публічні заяви у цій справі, ґрунтуючись на повідомленнях від своїх заступників.
«Про діяльність прокурорів різних рівнів мені доносять не прокурор, який веде справу, а заступник прокурора. І той заступник прокурора, який на той час був куратором цієї вертикалі і відповідав за неї, мені повідомив, що в цій справі, виходячи з експертиз, може бути так. У мене немає підстав не довіряти своїм заступникам, ані колишнім, ані сьогоднішнім», – сказала голова ОГП.
Читайте також: Заступник Авакова пояснив відсутність знаків ідентифікації у силовиків під судом у справі Стерненка
Вона відмовилася коментувати по суті позицію прокурора Андрія Родіонова, який посилався в тому числі на її заяви, коли відмовився погоджувати підозру Стерненку в умисному вбивстві.
«Якщо прокурор Родіонов робить такі заяви – це його заяви», – зазначила Венедіктова.
За словами генеральної прокурорки, напрямок справи Стерненка в її офісі курує заступник Олексій Симоненко.
«Ніхто ні на кого не впливає. Якщо є експертиза, якщо слідчі СБУ побачили докази, прокурори це, як процесуальні керівники, підтвердили і пішли до суду, публічне обвинувачення вже підтримують прокурори», – підсумувала вона.
Читайте також: Стерненку змінили адресу домашнього цілодобового арешту на фактичну адресу
Венедіктова також не стала коментувати звіт Тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів, пославшись на те, що у справі Стерненка наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу, і «будь-яка деталізація, яка буде зараз проголошена генеральним прокурором, зашкодить всім».
У квітні 2020 року в інтерв’ю виданню «Українська правда» Венедіктова повідомляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі», за статтею про умисне вбивство або вбивство через перевищення самооборони.
17 червня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив про намір оскаржувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який йому призначив Шевченківський суд за клопотанням прокурора.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
