2 січня 2021, 19:51

Бандера як фокус любови і ненависти

Учора з родиною відвідали Старий Угринів – колиску життя Степана Бандери, обійстя його діда священника Володимира Глодзінського і мами Мирослави Глодзінської. Вся родина Бандер була нещадно знищена: батька, отця Андрія, убили енкаведисти 10 липня 1941 року в Києві, братів Василя і Олександра закатували в Освенцімі поляки на очах у диких німців-нацистів, брата Богдана у складі Похідної групи вбили німці на Півдні України, сестер – Володимиру, Марту, Оксану – московський дикун заслав до Сибіру... Благо, що не побачила цієї трагедії усіх своїх дітей мама Мирослава, що замолоду померла від туберкульозу...

До Сибіру депортовано кожного третього земляка зі Старого Угринова. Ця родинна хата, що на відео (див. нижче на моєму ТГ-каналі), була повністю зруйнована. Почалося відновлення з 1989 року. За десять років, 1998 року, розпочато спорудження меморіяльного комплексу Степана Бандери, освяченого і відкритого 30 грудня 2000 року. Встановлений пам'ятник Бандері 14 жовтня 1990 року двічі знищували (30 грудня 1990 року і 10 липня 1991 року). Бронзову скульптуру споруджено 17 серпня 1992 року.

Чому так завзято воювали і воюють навіть із мертвим Бандерою?

Тому що його шлях боротьби найпевніший в побудові своєї держави як національного Дому.

Тому що він і його побратими демонстрували ЧУДА людського духу в обороні свого, рідного.

Тому що їхня національна свідомість за своєю глибиною і жертовністю не має рівних у нашій історії.

Тому що їхня боротьба припала на час виняткової зневіри суспільства, а вони демонстрували еталон віри у свою національну ідею і власне призначення боротися за неї.

Тому що Бандера і його покоління явили світові нову українську потугу в самому центрі Европи як небувалу конкуренцію для вже утверджених держав.

Чому так ненавидять нині? Бо Бандера і його побратимство дуже болючий докір виродженим нащадкам.

Тому що слабкі духом ніколи не підтримають сильних, а хіба підло заздритимуть.

Тому що не здатні осягнути правди про національно-визвольний рух того часу.

Тому що не вміють мислити категоріями базових понять: свободи чи рабства. Для них основне як не рабство, то пристосуванство і тихе напів сите животіння.

Унікальність Бандери у триєдиному синтезі: він ідеолог, автор блискучих політологічних розмислів "Перспективи української революції", борець, що перейшов через польські та німецькі тюрми, і, врешті, московське вбивство; він водночас тактик і стратег на весь час оновлюваної перспективи побудови Української Держави.

І останнє: щоразу більше розпалювана ненависть до Бандери у світовому контексті – від Европ і до Америк та власних виродків – лише підтверджує істинність його шляху. Бо його бажання і мета – своїми силами свій Дім для свого народу.

Відео дивіться на

https://t.me/irynadmytrivna

Уповноваженому з захисту державної мови України Тарасові Кременю про безпрецедентні дискримінаційні дії щодо депутата Верховної Ради України 7 скликання доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон

З В Е Р Н Е Н Н Я 15 листопада 2023 року я без жодного офіційного пояснення у блискавичний спосіб за підписом ректора НУ Львівської політехніки під тиском міністра освіти і науки О...

МИКОЛА ЄВШАН (Федюшка) – войовничий ідеаліст: воїн і митець

Хто вміє ненавидіти, той вміє й любити... Ворог навчив нас ненавидіти, він примусив нас полюбити Вітчизну. І тому я кажу, що наше вигнання з рідних хат, недоля десятків і сотень тисяч українців була потрібна, аби дати сильну і глибоку підставу ідеї національної боротьби...

Рецензія на монографію ''Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті''

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ, І ЧУЖОГО НАУЧАЙТЕСЬ, АБО РІВНОВАГА МЕЖИ СЛОВОМ НАЦІОНАЛЬНИМ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ Оксана Микитюк. Рецензія на монографію "Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті". Автори: Ірина Фаріон, Галина Помилуйко-Недашківська,

Від часу Тараса Шевченка аксіомою є слова "і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", "бо хто матір забуває, Того Бог карає". Українське суспільство давно перестало усвідомлювати кару Господню за зраду свого, за переступ, за вихваляння всього іноземного...

ВИСТУП ІРИНИ ФАРІОН 9 травня 2024 року на другому засіданні Львівського апеляційного суду у справі незаконного і політично замовного звільнення з Львівської політехніки (стилістично виправлено)

1. Про своє звільнення я довідалася з інформації, розташованої в мережі 15 листопада 2023 року приблизно о 20.00 у середу. Жодних попередніх розмов з керівництвом Політехніки, де пропрацювала 32 роки і жодних конфліктів із будь-ким: чи студентами, чи викладачами, – не мала...

Відкритий лист на підтримку Ірини Фаріон проти її незаконного політично вмотивованого звільнення з НУ ''Львівська політехніка''

Шановне панство! Прошу про підтримку! Незаконне звільнення з політичних мотивів – це повернення в репресії 30-70-х років 20 ст. Це знищення України зсередини...