Доступність посилання

ТОП новини

Що у Брюсселі говорили про Крим і утиски кримських татар?


День кримскотатарского прапора. Київ. 26 червня 2018 року
День кримскотатарского прапора. Київ. 26 червня 2018 року

«Кримським днем» став вівторок 9 жовтня у брюссельських установах ЄС. Наслідки російської незаконної окупації Криму, переслідування кримських татар і незгодних із лінією Кремля, масивна мілітаризація півострова й Азовського моря ось тільки частина проблем, яким євродепутати, політичні аналітики та експерти намагалися знайти відповіді. Водночас, політики та журналісти мали змогу пригоститися кримсько-татарськими стравами й послухати їхню етнічну музику

Через свою агресивну поведінку, окупацію української території, Росія була й залишається джерелом постійних викликів і загроз не лише для сусідів, а й для цілого демократичного світу, наголосив у Європейському парламенті голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Виступаючи на конференції «Проблема кримських татар, як геополітичний фактор» він зауважив, що «не зупинена вчасно, Росія переносить війну далеко за свої межі». Принагідно, Чубаров закликав європейських політиків, членів Європарламенту не припиняти свій тиск на Москву, починаючи із захисту тих, хто вже перебуває «під російською навалою», а саме кримських татар.

Не зупинена вчасно Росія переносить війну далеко за свої межі
Рефат Чубаров

На думку директора програми Міжнародне партнерство за права людини Симона Папуашвілі, «потрібно задіювати механізми кримінальної відповідальності, для початку кримінальних розслідувань порушень засадничих прав відносно кримських татар та інших мешканців Криму». З іншого боку, на думку активіста, на європейському рівні повинен бути створений список на кшталт «списку Магнітського», де повинні бути відображені конкретні імена порушників прав людини на півострові. Нарешті, каже Папуашвілі, підтримка громадянського суспільства у Криму має бути значно активнішою.

Як має реагувати ЄС?

Для представника України при ЄС Миколи Точицького рішення численним порушенням засадничих прав та викликам для європейської безпеки, спричиненим незаконною анексією півострова, – у створенні «міжнародної платформи з деокупації Криму.

«Без цієї платформи ми не зможемо захистити дотримання прав людини в Криму», – каже український дипломат.

Кампанія Росії тиску й переслідуваннь кримських татар не припиняє набирати обертів, констатує аналітик із питань зовнішньої та безпекової політики у Європейському політичному центрі Аманда Поль.

«Насправді, за свою окупацію Криму Росія розплатилася доволі недорого. Тож ЄС не може продовжувати у такому ж тоні тиснути на Москву одними тільки заявами та резолюціями. Не можна далі ігнорувати того, що права людей щодня порушуються, а Кримський півострів, Чорне та Азовське моря поступово перетворюються на мілітарну зону», – каже Поль.

На думку брюссельського експерта, ЄС і США повинні примножити свої зусилля для того, щоб росіяни повернулися до поваги міжнародних норм та законів.

«Залякування, арешти корінного населення півострова повинні припинитися, а у Криму слід розмістити незалежну місію спостерігачів ОБСЄ. Туреччина зі свого боку, мала б також у цьому відігравати активнішу роль», – вважає вона.

Депутат Європарламенту від Бельгії Марк Демесмекер переконаний: для того, щоб покращити ситуацію на кримському півострові необхідно посилити санкції щодо Росії, зокрема, створити пакет обмежень за порушення прав людини на анексованому українському півострові.

«За кожної нагоди слід повторювати про наше невизнання незаконної окупації Криму. Не може бути й мови про покращення стосунків Заходу із Росією, доки вона не змінить своєї поведінки. Треба утримувати санкції й далі їх посилювати», – заявляє європарламентар.

Новий пакет санкцій: за порушення засадничих прав кримчан

Санкції щодо Росії мають мати й окремий пакет: санкції за порушення прав людини у Криму, закликала у Європарламенті перший заступник Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

«Є санкції за агресію, за порушення територіальної цілісності України, але немає жодного покарання за порушення прав людини. Тож це має стати окремим пунктом європейської програми дій: Європарламент має донести сигнал, що ситуація із засадничими правами на півострові погіршується з кожним днем, тож зупинити цей процес слід впровадженням нових санкцій», – закликала Джепарова європейських депутатів.

Представниця українського уряду водночас, зауважує: навіть за найжорсткішого тиску на Росію «повернути людям Криму нормальне життя ми зможемо тільки за умови деокупації півострова».

Цього ж дня у місцевому Брюссельському прес-клубі відбувся культурний захід, у програмі якого була дегустація кримсько-татарської кухні та концерт співачки Ельвіри Сарихаліл.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG