Марина Клімчук
Для чого театр потрібний сучасній людині? Чому інтерес до театру росте у глядачів, але не проявляється з боку держави? Про це Радіо Свобода мало розмову із Славою Жилою, директором та художнім керівником театру «Актор».
– У чому особливість вашого театру?
– Кожен театр по-своєму особливий. Саме наш популярний серед глядачів, які хочуть якісного інтертейменту («розвага» – ред).
А ще у нас грають зірки. Наприклад, Олексій Вертинський, Ада Роговцева, Людмила Ардельян, Михайло Кукуюк.
Ми усі разом «творимо» наш театр у межах його функції, намагаючись задовольнити духовні, естетичні та художні потреби глядачів.
Наше завдання створювати якісний сценічний мистецький продукт.
– Що потрібно сучасному глядачеві?
– Діалог, спасіння від самотності і відсторонення від проблем, які є у нього поза стінами театру. Це моя думка.
Коли я приходжу в музей, наприклад, я хочу побачити витвори мистецтва, а не те, що мене турбує у житті. Я хочу відсторонитися від цього.
Театр не новинний канал, ми не переповідаємо новини. Театр «Актор» –не соціальний театр, хоча у нас є вистави цієї тематики.
– Ви вважаєте, що театр взагалі не має торкатися суспільних проблем у своїх виставах?
– Якщо митець ставить перед собою таке завдання, то має.
А загалом, чи має театр це робити – не знаю.
Театр нікому нічого не повинен. Він вільний. Якщо вважає за потрібне і має відгук у глядача, то чому б ні?
Я ж хочу, щоб у гостей, які виходять з нашого театру, була жага до життя, щоб вони були заряджені та енергійні.
Хочу, щоб ми збуджували їхню свідомість і вони не залишалися осторонь питань, які ми намагаємося висвітлювати у своїх виставах.
– «Схід-Захід» театр показує із 2018 року. Чому вона досі популярна?
– Не я ставив цю виставу. Її особливість у тому, що п’єсу створили діти з проблемних регіонів під керуванням професійних драматургів. Вистава жива і відповідає запитам аудиторії. У неї гарне сценічне рішення. Вона не є чистою драмою, а має елементи комедії. Це все досить весело і має крутий вигляд.
Весною представлятимемо Україну у Кракові на VII Міжнародному фестивалі театру «Схід-Захід» нашою однойменною виставою.
Туди їхатимуть ще 6 українських професійних театрів. Фестиваль у Польщі буде 19-27 квітня. Свою виставу покажемо 20 квітня.
– «Схід-Захід» вистава про підлітків. Коли її ставили, ви орієнтувалися на школярів?
– «Схід-Захід» для публіки, яка знаходить відгук саме у цій виставі.
Але я вважаю, що школярів варто водити у театр. Це один з просвітницьких закладів культури, який обов’язковий для розвитку мозку кожної людини.
Театр обов'язковий для розвитку кожної людини. Туди треба водити школярів
Ми колись вели передачу «Чому собаки не ходять до театру?». Тетяна Чернігівська, відома психологиня та лікар, відповідала, що у них для цього немає мозку. Тому вони не реагують на мистецтво.
А дітей, я вважаю, із дитячого садочка потрібно привчати до мистецтва загалом і театру зокрема.
Я свого сина виховую так, що ми з ним обов’язково відвідуємо вистави.
Має бути відповідна культура в родині, в навчальних закладах, яка б прищеплювала любов до театру.
– Як зробити так, щоб молоді було цікаво ходити в театр?
– Якщо вистава цікава, то нікому в голову не прийде «сидіти в телефонах». Ви ж не дивитесь у телефон, якщо фільм цікавий, правда ж?
Театр – це мистецтво для розумних
Розумієте, я хочу наголосити, що театр – це мистецтво для розумних. У театр ходять від 3 до 7% населення світу. Всі інші – ні.
Я закликаю усіх бути модними та розумними. Якщо ви все ж побачите прекрасне, то будете тяжіти до нього.
– У чому ви бачите головні проблеми сучасного українського театру?
– Одна з головних проблем це те, що культура та сам театр ще досі не стала стратегічним напрямком державної політики.
Коли у Вінстона Черчилля постало питання під час Другої світової війни чи варто скорочувати видатки на культуру, він сказав, що не буде цього робити. «А за що ми тоді воюємо?», – відповів він. Тому Британія вийшла з війни сильнішою і зараз театр у Великій Британії дуже крутий.
В Україні ж театр і мистецтво загалом існує за принципом «самовиживання».
Хотілося б, щоб держава нарешті усвідомила, що саме культура робить країну – Україною, щоб влада приділяла належну увагу і театру, і мистецтву загалом.
– Чим тенденції розвитку театру в Україні відрізняються від тенденцій розвитку у Європі?
– У нас досить крутий театр. На якісному рівні. І сучасний театр «Золоті ворота», і театр драми та комедії на лівому березі Дніпра, і український малий драматичний театр і, звісно, наш – вони працюють на рівні запитів європейського глядача.
Якщо державна влада змінить ставлення до мистецтва, то у нас буде якісний стрибок розвитку театру і мистецтва.
Театр «Актор» був заснований у 1987 році, актором театру та кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим.
«Актор» – найбільший камерний театр Києва. Зал вміщає понад сто глядачів. Театр ставить: класику, underground, kids, домашній театр.
Із травня 2017 року директором та художнім керівником театру є Слава Жила.
У 2018 році премію «Київська пектораль-2017» – «За найкращий дебют» отримала актриса театру Вікторія Муштей за роль Марлі у виставі «Бійцівський клуб».
У липні 2019 року театр «Актор» отримав статус академічного.
У вересні 2019 року на XVII Всеукраїнському фестивалі «Тернопільські театральні вечори. Дебют» колектив театру здобув три дипломи: «За акторський ансамбль», «Відкриття фестивалю» та «За режисуру другого ступеня».
П'єсу «Схід-Захід» театр «Актор» 20 квітня 2020 року покаже у Кракові на VII Міжнародному театральному фестивалі.
Читайте ще:
Виставка Ukraine WOW на залізничному вокзалі у Києві «закохує» в країну
Мистецькі події 2019 року в Україні та нові тренди у сприйнятті культури
«Йов» Влада Троїцького: чому ця опера у десятці найкращих опер світу
