Закрите метро. Що не так?
- Доктор, я буду жить?
- Будете, но фигово.
Тиждень тому рішенням Кабміну по всій Україні був введений карантин.
Цьому передувало рішення київської влади про обмежувальні заходи у столиці. Про них Кличко розповів у своєму зверненні.
Тоді ці рішення я назвав напівмірами.
ЧИТАЙТЕ: Карантин у Києві. Що не так?
"Окрім масок для працівників, що ще роблять у метро для того, щоб у ньому не розповсюджувалися хвороби? Дезінфекція якась проводиться? Як часто? Якісь обмеження в метро будуть вводитись? У метро збирається значно більше за 200 людей. Проїзд у метро – найбільш масовий захід у столиці", – це з попереднього мого блогу.
Наче у відповідь метро закрили.
Але це геть інша крайність, яку я так само не підтримую. Я все таки за часту дезінфекцію та обмежувальні заходи.
Як ухвалили рішення закрити метро
Заборона на перевезення пасажирів у метрополітені Києва, Харкова та Дніпра введена постановою Кабміну від 16.03.2020.
Цією постановою уряд вніс зміни до свого ж попереднього рішення від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".
Закрити метро Кабмін вирішив "відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р.".
Цю комісію очолює сам прем'єр. Це по суті розширений Кабмін, до якого входять міністри та керівники центральних органів влади.
Положення про цю комісію передбачає, що рішення ухвалюється більшістю з числа присутніх. Але положенням також передбачається, що голова комісії (читай – прем'єр) має право сам приймати рішення в межах повноважень комісії "щодо реагування на надзвичайну ситуацію".
Найцікавіше: рішення Державної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади. Тут питання до юристів, наскільки ця норма відповідає Конституції?
Але саме на рішення комісії послався Кабмін, коли вирішував зупиняти метро.
По суті, рішенням комісії уряд прикрився. А ініціатором закриття метро у трьох містах був Зеленський. Проте жодного відповідного документу він не видавав. Принаймні, в електронній базі ці документи не містяться.
Тобто Кабмін вирішив закрити метро на основі відеозвернення Зеленського, в якому він закликав (!) Кабмін "заборонити роботу метрополітену".
Чи міг уряд діяти інакше? Так. Та ж Верховна Рада проігнорувала бажання президента з відеозвернення, що парламент має продовжити працювати у пленарному режимі.
Але одного рішення Кабміну було замало. Бо воно суперечило рішенню київської влади. І цю суперечність потрібно було прибирати.
Позиція Києва змінилося за добу
Кабмін засідав увечері 16 березня. А зранку у Києві зібралася місцева комісія з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Її очолює Кличко.
Одне з рішень комісії стосувалося метрополітену. А саме: збільшити кратність поточних дезінфекційних заходів (кожні три години) на зупинках громадського транспорту, у приміщеннях станцій метрополітену, рухомому складі громадського транспорту, вагонах поїздного складу, у вестибюлях та приміщеннях станцій метрополітену.
Простіше кажучи: у Києві місцева влада вирішила метро не зачиняти, обмеження на перевезення не вводити, лише збільшити дезінфекцію вагонів та станцій.
Після цього Кабмін вирішує – метро закрити.
І вже наступного дня – 17 березня знову збирається столична комісія і першим пунктом свого рішення забороняє перевезення пасажирів метрополітеном.
Усе це я виписав для того, щоб можна було побачити увесь ланцюжок, за яким ухвалювали рішення закрити метро. І хто відповідальний за це рішення: Зеленський, прем'єр і Кабмін, Кличко.
Як на мене – абсурдне рішення. Яке не має аналогів в багатьох інших країнах, які значно більше потерпають від коронавірусу.
Навіщо зупиняти економіку?
Нам завжди нагадують досвід Китаю (насправді, осередків поширення вірусу в Китаї). Нібито там були такі безпрецедентні заходи, які дозволили значно уповільнити поширення вірусу.
Але є і інші приклади. Ось цікаві історії з Британії та Південної Кореї.
Ці історії цікаві, бо там вивчають вплив рішень не лише на розповсюдження вірусу, а й на економіку. І якщо безпрецедентні обмеження не мають значного впливу на епідемію, натомість завалюють економіку, то ці обмеження вважають неприйнятними. Складне рішення, але необхідне.
Бо зупинити метро одним закликом у відеозверненні – це легко. Але реальне життя – не серіал. У реальному житті кожне рішення має наслідки. Як позитивні, так і негативні.
Запинка метрополітену, як і більш загальне – по суті зупинити економіку дійсно допоможе якійсь частині українців вижити (є розрахунки – скільком? покажіть!). Вони виживуть. Але життя буде фіговим. І не лише у тих, хто переживе ускладнення від коронавірусу. А у всіх українців...
