Небезпечні заяви. Або хто на кого працює?

"Зеленський планує продовжити закон "про особливий статус" після Нормандського саміту" – https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/5/7233940/

"У Зеленського готові до зміни Конституції після "нормандських переговорів" – https://www.pravda.com.ua/news/2019/12/5/7233939/

Прочитайте ці заяви радника Президента.

А тепер нагадаю недалеку історію, заради справедливості.

1) Ці капітулянтські плани придумав не Зеленський, сталося це раніше, понад 5 років тому. Порошенко підписався під цими путінськими хотєлками і зробив їх зобов'язаннями України в Мінську-1 ще у вересні 2014го.

2) Тоді ж, 16.09.2014, одразу після Мінську-1, Порошенко-президент з Турчиновим-спікером проламували закони про "особий статус" і "амністію" – у зачиненому парламенті, з виключеним табло і без доступу журналістів, пригадуєте? (За таке мало би бути окреме кримінальне провадження з наступними посадками, але зараз не про це.)

3) У Мінську-2 в лютому 2015го Порошенко повторно підписався під "особим статусом" на "постійній основі" з фіксацією його "в Конституції України".

4) У Мінську-2 Порошенко підписався за проведення в ОРДЛО виборів ДО ВИВЕДЕННЯ російських військ і за передачу Україні контролю над кордоном ПІСЛЯ ВИБОРІВ І ПІСЛЯ ФІКСАЦІЇ У КОНСТИТУЦІЇ "ОСОБОГО СТАТУСУ".

5) Більше того, Мінськ-2 не зафіксував Росію агресором, на Росію у Мінську-2 не поклали до виконання жодного зобов'язання, натомість Росія отримала статус тіпа держави-гаранта виконання "мирних угод", нарівні з Францією і Німеччиною.

6) Скажете, несправедливість і повний маразм? Вірно, але такими є правда і ціна тих "мирних угод" часів Порошенка.

7) Порошенкові вдалося зупинити тактичні провали і втрати солдат на фронті: Іловайськ Мінськом-1 і Дебальцеве Мінськом-2. Але тим, ЩО він задля цього підписав, Порошенко створив стратегічну, на багато десятиліть наперед, пастку для України, із загрозою руйнації цілісності нашої країни.

8) З цієї пастки (маємо це визнати) Порошенко усіляко намагався якось витягти себе і країну, щоразу відкладаючи виконання підписаної капітуляції, але... "Підписане – треба виконувати", – на тому твердо стояв Путін і в цьому його, на жаль, підтримували західні держави (забуваючи про цінності, про справедливість і міжнародне право, виходячи із своїх егоїстичних міркувань). Такою була історія до-Зеленського.

9) Зеленський отримав цю гірку і складну спадщину. Але водночас він отримав переконливі аргументи її позбутися і замість капітуляції – поборотися за збереження України. Адже жоден (жоден!) пункт "мирних угод" дотепер не виконано. І людей наших загинуло в 100 разів більше саме ПІСЛЯ підписання "мирних угод". Таким чином, абсолютно очевидно, що ці угоди – ніякі не мирні і вони мертві по суті.

10) Ці аргументи я озвучував публічно роками, в сотнях ефірів, в тч під час двох виборчих кампаній, коли Зеленський уже став політиком. А коли після виборів центральні канали для мене зачинилися – виклав їх концентровано в кількох блогах уже протягом останього місяця, напередодні саміту. Чи відомі ці аргументи Зеленському? Відомі.

11) Чи займе Зеленський у Парижі обгрунтовано-тверду проукраїнську позицію? Чи зупинить він абсолютно прогнозоване руйнування нашої країни "імплементацією мінських угод"? Як би складно і важко це не було? Не знаю.

Знаю інше: заяви радника Президента, процитовані вище, напередодні дуже важливого саміту, якщо Зеленський їх не заперечить, – спрацюють точно на користь Путіна і точно проти інтересів України. В цьому в мене сумнівів немає.