25 вересня 2019, 17:23

Указ Президента України N713

Неодмінно прочитайте цей документ, від 20 вересня! Він стане у добрій нагоді для розуміння сучасної нормотворчої та політико-економічної думки особисто глави держави та його офісу.

Назву для Указу вигадали таку: "Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції". Як бачимо тут щонайменше три теми. Однак, у самому документі їх значно більше.

Перед усім Президент безпосередньо "постановляє" Кабінету Міністрів:

"З метою прискорення економічного розвитку, подальшої децентралізації влади та запобігання корупції постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) передбачити під час доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до обґрунтованих потреб кошти на здійснення заходів, спрямованих на стимулювання економічного зростання, підвищення соціальних стандартів, розвиток гірських територій українських Карпат, а також збільшення обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку;..."

Відповідно до ст. 113 Конституції України Уряд справді відповідальний перед Президентом і, зокрема, керується у своїй роботі його указами. Однак, коли Президент вирішив безпосередньо втрутитися у бюджетний процес, причому через п'ять днів після його старту у Парламенті, то виявити турботу про "стимулювання економічного зростання..." та ін. цілком можна було не публічним нормативним документом, а в ході копіткої роботи експертних груп, які б розробили детальні заходи із вказаних тем, які б Парламент та Уряд врахували у Законі про Державний бюджет. Наразі ж у лаконічному тексті Указу не повідомляється, що ж являють собою "обґрутовані потреби" і ким їх власне "обґрунтовано".


Виглядає так, що пункт 1 цього Указу покликано продемонструвати турботу і роботу глави держави.

Далі: "2) забезпечити розроблення та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України такі законопроекти:

а) до 1 жовтня 2019 року:

про обіг земель сільськогосподарського призначення;

про легалізацію грального бізнесу в Україні;

про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування видобутку бурштину в Україні;

про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку;

б) до 1 січня 2020 року:

про засади адміністративно-територіального устрою України;

про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства про місцеві вибори;

про внесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політики" щодо підвищення спроможності агенцій регіонального розвитку;

про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів" щодо посилення конкурентоспроможності регіонів;

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення законодавства про працю;..."


Попри еклектичний набір перелічених напрямків реформ, цей пункт принаймні дає уявлення про пріоритети, які визначає Президент. Однак, яким має бути напрямок цих змін? Коли з гральним бізнесом усе зрозуміло, то от, наприклад, якими мають бути "засади адміністративно-територіального устрою України" в Указі ані слова. Тобто – на розсуд Кабінету Міністрів. А, що коли Президент не погодиться з текстом цього урядового законопроекту?

На те Конституція і передбачила право гаранта на власну законодавчу ініціативу, щоб він самостійно визначав змісти законопроектів, які вважає за потрібне внести до парламенту! Тим паче, що на відміну від Уряду, у Президента є право вимагати невідкладної постановки своїх законопроектів на розгляд у Верховній Раді. Відтак і у цьому розділі Указу мало реального змісту.

Наступний пункт: "3) вжити заходів щодо:

а) підготовки об'єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2019/20 року та його проходження, а також забезпечення готовності регіонів до осінньо-зимового періоду 2019/20 року та здійснення постійного моніторингу;

б) започаткування продажу майна боржника в процедурі банкрутства через електронну торгову систему та забезпечення належного функціонування такої системи;

в) до 1 грудня 2019 року:

забезпечення підготовки об'єктів великої приватизації для проведення приватизації, а також продажу на електронних аукціонах об'єктів малої приватизації у кількості понад обсяги продажів, проведених протягом першого півріччя 2019 року;

забезпечення узгодження в установленому порядку проектів угод про розподіл продукції, які мають бути укладені з переможцями конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів;

зменшення нелегальної зайнятості, зокрема шляхом детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, запровадження механізмів стимулювання роботодавців легалізувати оформлення трудових договорів, посилення відповідальності за порушення законодавства про працю та порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;

активізації інформаційної кампанії з роз'яснення реформи житлово-комунального господарства;

г) до 1 січня 2020 року:

підготовки лотів для проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами шляхом електронних торгів;

подальшої дерегуляції господарської діяльності, передбачивши, зокрема, можливість отримання більшості документів дозвільного характеру в електронній формі;

забезпечення в установленому порядку спрощення процедур приєднання до електричних і газових мереж, якими володіють суб'єкти природних монополій, зменшення плати за таке приєднання;

залучення інвестицій для розвитку об'єктів портової інфраструктури, насамперед державних підприємств "Стивідорна компанія "Ольвія" та "Херсонський морський торговельний порт", у тому числі шляхом проведення концесійних конкурсів;

підготовки плану заходів щодо формування конкурентного ринку послуг локомотивної тяги та підвищення прозорості й ефективності діяльності з управління інфраструктурою залізничного транспорту, передбачивши реформування акціонерного товариства "Українська залізниця";

забезпечення швидкого та прозорого митного оформлення товарів шляхом подальшого розширення функціональних можливостей механізму "єдиного вікна";

забезпечення розроблення та затвердження державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки;..."


Цікаво, яким чином в Україні без указів президентів раніше проходили опалювальні сезони?

Так само, як і попередні пункти цього Указу, п.3, є свідченням намагання Президента активно втручатися у соціально-економічну політику, що загалом є переважною прерогативою Парламенту та Уряду. Внаслідок цьогорічних президентських і парламентських виборів політична ситуація справді склалася таким чином, що Володимир Зеленський неформально став практично єдиним центром політики, від якого виявилися неофіційно залежними усі незалежні гілки влади. Зайве говорити, що такий безпрецедентний кредит довіри громадян до Володимира Зеленського сполучено із величезною його відповідальністю.

Коли судити із тематики наведеного Указу, то Президент має намір швидко змінити усталені соціальні відносини, зокрема у такій надчутливій сфері трудових стосунків як зайнятість. Ще раз наведемо присвячений цьому абзац:

"зменшення нелегальної зайнятості, зокрема шляхом детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, запровадження механізмів стимулювання роботодавців легалізувати оформлення трудових договорів, посилення відповідальності за порушення законодавства про працю та порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків;"

Так, заробітна "платня у конвертах" є поширеним явищем, чиє коріння сягає радянських часів. Економічна криза 90-х зробила його масовим на кустарних виробництвах, шахтах-копанках, транспорті, сільському господарстві. Однак, паралельно із розвитком нових типів споживання товарів і послуг праця великою мірою індивідуалізувалася. До традиційних професій сантехніків, слюсарів, таксистів, чоботарів, перукарів, репетиторів, художників, ворожок... додалися налагоджувальники комп'ютерів, вебдизайнери, тренери, масажисти, брокери нерухомості, психоаналітики, няньки, охоронці, покоївки, садівники і ще безліч професій, що дозволяють індивідуальну зайнятість. Наразі трудові відносини у цій сфері справді регулює сірий ринок праці.

Яким чином його можна легалізувати з позицій лібертаріанського підходу, який проголошувався політичною доктриною правлячої сьогодні партії?

Визначивши максимально вичерпний перелік спеціальностей, які взагалі не потребують жодної регуляції з боку держави. Самозайнята людина самостійно вирішує питання свого медичного і пенсійного страхування. За бажанням вона може оформити для себе статус фізичної особи підприємця, або ні.

Роботодавці такої особи можуть підписувати із нею відповідний трудовий договір, чи домовлятися з нею усно. Це відповідальність сторін суто між собою. Держава втручається тоді, коли має місце порушення, встановлених нею норм, покликаних відвертати техногенні катастрофи, загрози інфраструктурного, екологічного, культурного, кримінального та іншого характерів.

Проте ідея цього пункту Указу зовсім в іншому – у посиленні фіскального тиску на роботодавців, найманих та індивідуальних робітників. Великих коштів до бюджету такі заходи не принесуть, а от зростання цін, безробіття та міграційних настроїв – гарантовані. Ось чому небезпечно без фахового обговорення видавати такі документи.

Насамкінець Президент не відмовляє собі у задоволені дати рекомендацію (цілковито правильну) ще одному незалежному регулятору – Національному банку:

"2. Рекомендувати Національному банку України опрацювати в установленому порядку механізми, спрямовані на зменшення кредитних ставок- комерційних банків, з метою підвищення рівня доступності кредитування бізнесу та здешевлення вартості іпотечних кредитів."

Наведений Указ є виразним свідченням намірів гаранта управляти країною у ручному режимі, одноосібно визначаючи змісти і засади державної економічної та соціальної політики. Це, м'яко кажучи, виглядає пережитком російського самодержавства. Укази Президента не можуть слугувати єдиним орієнтиром для Парламенту та Уряду у цих питаннях.

Що і мають роз'яснити суспільству відповідальні політичні партії та експерти.

Щодо фетишизації постаті Михаїла Булгакова

У пізньому Радянському Союзі Михаїл Булгаков був напівзабороненим письменником. Перед усім через його роман "Майстер і Маргарита", бо єдиним дозволеним літературним, ширше – мистецьким, жанром тоді був звісно "соціалістичний реалізм"...

Слід публічно викривати рашистських агентів у інформаційному просторі

Цій події в Україні не надали того значення, на яку вона направду заслуговує. До прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі з'явився із зізнанням у скоєнні воєнних злочинів, зокрема в Україні, російський військовослужбовець, колишній співробітник спеціального підрозділу ГРУ Генштабу Росії Ігор Саліков...

Для розробки Генерального плану Великого Києва слід оголосити міжнародний конкурс

Ситуація із закриттям шести станцій метрополітену у Києві концентровано відобразила катастрофічний стан речей у комунальному господарстві столиці...

Парламент виходить з під контролю?

Сьогодні Верховна Рада спрямувала на повторне друге читання (не підтримала) проект закону щодо вилучення з місцевих бюджетів надходжень від податку на доходи фізичних осіб, які сплачують військовослужбовці, зареєстровані за місцем проживання у територіальних громадах...

Сучасна держава Україна постала на підвалинах усіх державних утворень, які були на її теренах

Давня Русь Не "Київська", а просто Русь. Прикметник "Київська" до неї "причепили" лише у ХІХ сторіччі, щоб продемонструвати наступність Московії – "Московської Руси" щодо Київської держави, а не Золотої Орди...

Щодо Української доктрини

Виступаючи у Верховній Раді в День Конституції, Володимир Зеленський закликав провести широке обговорення доктрини повоєнного розвитку України...