Українські політики використовують нові антикорупційні органи у своїх приватних та партійних інтересах, кажуть експерти. Так вони оцінюють акції проти НАБУ та САП, влаштовані Соцпартією, очолюваною Іллєю Ківою, та конфлікт останнього з антикорупціонером Віталієм Шабуніним. Подібні акції та конфлікти зрештою повертають Україну в часи Януковича, послаблюють антикорупційні відомства, а тему боротьби з корупцією взагалі деактуалізують, зауважують експерти.
«Боротьба «БПП» і «Народного фронту» вже виходить на вулиці», – каже політолог Богдана Бабич. Так вона оцінює конфлікт між головою «Центру протидії корупції» Віталієм Шабуніним та головою Соціалістичної партії Іллєю Ківою. Шабуніна називають виразником інтересів президента Петра Порошенка, а Ківу – людиною очільника МВС Арсена Авакова, нагадує експерт. Утім, ситуація має і дещо інший вимір, зауважує експерт.
«Якщо глибше вдивитися в ситуацію, ми бачимо розбалансованість антикорупційних органів, нездорову конкуренцію між ними. Це блокує їхню результативну діяльність. Тому можна казати, що у нас не спрацювала реформа антикорупційних органів і, скоріш за все, вони і не запрацюють. Що ближче до виборів, то більше протистояння буде загострюватися!» – наголошує Богдана Бабич.
Методи режиму Януковича
Таке протистояння між представниками старої політичної еліти повертає Україну в часи президента-втікача Віктора Януковича та нівелює увесь сенс громадської активності, вважає виконавчий директор українського представництва Transparency International Ярослав Юрчишин.
«Так виглядає, що через ситуацію з прослуховуванням у себе в кабінеті Назар Холодницький став заручником старої політичної еліти. Тому, те що відбувається: фейкові акції, взаємні звинувачення, проривання в НАБУ представників так званої Соціалістичної партії Ківи, який є дуже близьким до Авакова діячем, лягає в систему протистояння нового і старого у боротьбі з корупцією в Україні. Ми бачимо ситуацію, коли керівники правоохоронних структур починають грати у політичні ігри, дуже часто використовуючи методи які були притаманними їхнім попередникам, тобто режиму Януковича. Тобто використання фейкових масових акцій, атаки на активістів, дискредитація самого поняття громадського активізму», – зауважує Юрчишин.
Протести одночасно проти НАБУ і проти САП дуже дивують – Гайдай
Акції, вчинені проти Віталія Шабуніна та НАБУ, навряд чи можна вважати проявами громадської активності, й могли бути організовані заради конкретних інтересів конкретних політиків, припускає політтехнолог Сергій Гайдай.
«Протести одночасно проти НАБУ і проти САП дуже дивують, тому що єдиним фронтом ці організації не виступають. Всі знають, що між Ситником і Холодницьким є конфлікт. Видно, що ті, хто планували цю акцію, роблять це дуже штучно. Якщо припустити, що за Ківою стоїть Аваков, то можна побачити ланцюжок, який йде від того, що НАБУ і Ситник були ініціаторами справи проти сина Авакова, а от САП цю справу максимально заморозила. Тому видно, що САП сюди приплюсували, щоб максимально цей ланцюжок розмити і зробити незрозумілим», – каже експерт.
Різні політичні структури прагнуть отримати вплив, використовуючи антикорупційні органи – Таран
Намагання українських політиків використовувати нові антикорупційні органи в своїх інтересах нівелює будь-які зусилля очільників НАБУ та САП і зводить їхню ефективність ледве не до нуля, зауважує політолог Сергій Таран.
«Навколо цих структур відбувається дуже багато політичної боротьби. Різні політичні структури прагнуть отримати вплив, використовуючи старі чи нові антикорупційні органи. Сама конкуренція між різними антикорупційними структурами – це є нормально. У багатьох цивілізованих країнах відбувається конкуренція між силовими структурами. Але предметом української конкуренції мають стати кількість розкритих справ, кількість справ, доведених до суду, кількість корупціонерів, яких вдалося посадити, обсяг грошей які вдалося повернути державі. Але через політизацію антикорупційної теми на жаль дуже часто конкуренція відбувається навколо голосних заяв», – зазначає Таран.
Каналізували антикорупційні громадські зусилля, спустивши їх в унітаз – Дацюк
В такій ситуації відбувається таке зміщення акцентів в антикорупційній темі, що боротьба з корупціонерами як така взагалі може зникнути з порядку денного суспільства, вважає політолог Сергій Дацюк.
«Що ми робили з вами 4 роки тому? Ми обговорювали корупцію. Всі інтриги, які були, були навколо того, які корупційні дії стали відомі, які не стали відомі і чому ми не діємо. Тепер створили антикорупційні органи. З приводу чого відбуваються основні інтриги? Зі приводу діяльності антикорупційних органів, а не з приводу корупції як такої. Антикорупційні органи підозрюють у тому, що вони включилися в корупцію і наша соціальна енергія тепер «йде у трубу». Тепер ми не займаємося корупцією, ми займаємося обговоренням діяльності антикорупційних органів. Соціальна енергія переключилася з боротьби з корупцією на боротьбу з тими, хто бореться з корупцією. Зайняли нашу увагу, каналізували антикорупційні громадські зусилля, спустивши їх в унітаз, і фактично про корупцію тепер ніхто не говорить», – наголошує експерт.
