Доступність посилання

ТОП новини

Як оточення Путіна наживається на «Газпромі». Стаття Bloomberg


Президент Росії Володимир Путін, голова «Газпрому» Олексій Міллер
Президент Росії Володимир Путін, голова «Газпрому» Олексій Міллер

Аналітичний звіт під назвою «Газпром» діє, як задумано», виданий за авторством двох аналітиків російського «Сбербанку» Алекса Фака та Анни Котельникової, є корисним для західних політиків, які намагаються розібратись, як боротись з «брудними російськими грішми», пише Леонід Бершидський в статті для Bloomberg.

На думку аналітиків, багато міноритарних акціонерів помиляються, коли стверджують, що російська газова монополія потерпає від поганого управління, і вказують на величезні капітальні витрати та слабке зростання надходжень.

Просто ця компанія діє в інтересах іншої групи осіб, а саме – підрядників «Газпрому», переконані аналітики.

«Газпромом» управляють в інтересах компаній, пов’язаних з президентом Росії Володимиром Путіним, а не в інтересах акціонерів, наголошує і директор американського Центру Байдена Майкл Карпентер.

Підрядників і компанію, на думку аналітиків, об’єднує бажання провадити безглузді операції, щонайменше в межах Росії, там, де їх діяльність буде менше перевірятись. Більше того, підрядники мають більш тісні зв’язки з російською владою, ніж будь-хто, хто може бути зацікавлений в представленні інтересів акціонерів «Газпрому».

У звіті зазначається, що проект вартістю 55 мільярдів доларів «Сила Сибіру», що передбачає будівництво трубопроводів до Китаю, проект на 20 мільярдів доларів «Турецький потік», а також «Північний потік-2», який потребує 17 мільярдів доларів капітальних інвестицій «Газпрому», є вигідними лише з точки зору підрядників.

Читайте також: «Північний потік-2»: діалог між Вашингтоном та Берліном

Китайський проект, на думку Фака, має набагато менше економічного сенсу, ніж альтернативний проект, від втілення якого відмовились. Інші проекти трубопроводів створюють надлишкові потужності там, де можна використовувати український трубопровід. «Північний потік-2» вийде на прибутковість лише через 20 років, «Турецький потік» – через 50 років.

Хтось може подумати, що причини втілення проектів – геополітичні, але це не обов’язково так. За оцінками Фака, половину «Турецького потоку» буде побудовано на території Росії, і будівництво вестиме один з великих підрядників компанії. Із «Північного потоку-2», розширення системи на російській території буде проводити компанія «Стройтранснєфтегаз», яка нещодавно отримала цей контракт без тендера.

«Стройтранснєфтегаз» перебуває у частковій власності Геннадія Тимченка, мільярдера та друга президента Путіна, як і інший підрядник «Газпрому» – «Стройтрансгаз», який працює над будівництвом основної частини «Сили Сибіру». Ще один будівельник китайського трубопроводу «Стройгазмонтаж» заснований наближеним до Путіна олігархом – Аркадієм Ротенбергом.

«Газпром», за даними Фака, відмовляється від проектів, які не приносять великої користі внутрішнім підрядникам, таким як Штокманське родовище в Арктиці, яке він планує розвивати з французькою Total та норвезькою Statoil.

В своєму звіті стосовно державної компанії «Роснєфть» минулого року Фак розкритикував плани із запозичень голови компанії Ігоря Сєчіна. Тоді «Сбербанк» забрав звіт і видав редаговану версію, усунувши частину про Сєчіна, утім, Фак зберіг своє робоче місце.

Тепер аналітику не так пощастило: його негайно звільнили з роботи, оголосивши звіт стосовно «Газпрому» непрофесійним.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG