5 питань Зеленського
Топ-темою минулого тижня стало анонсоване президентом Володимиром Зеленським всеукраїнське опитування. У день місцевих виборів, 25 жовтня, президент пропонує українцям відповісти на п’ять запитань. Цей факт виявився несподіванкою для багатьох, хоча сама ідея циркулювала понад 2 місяці в інформаційному просторі, кулуарах парламенту та інших кабінетах.
За інформацією ЗМІ, Офіс президента планував оприлюднювати кожного дня по одному запитанню, однак, згодом «Українська правда» опублікувала їх. Попередньо вони звучать так:
- Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
- Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
- Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
- Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?
- Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?
Що не так із опитуванням президента Зеленського? Це пояснила у своїй статті голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Конопляна долина
Серед 5 питань, які президент Зеденський планує поставити українцям, є запитання про легалізацію медичного канабісу.
Наші кореспонденти побували в місті Глухові, яке вже багато років відоме на увесь світ своєю унікальною коноплею. Тут, на полях, місцеві фермери вирощують сотні гектарів канабісу, є завод з переробки коноплі та навіть науково-дослідницький інститут луб'яних культур, який не один десяток років займається селекцією канабісу. От тільки закони не дозволяють вченим розвивати конопляну галузь. Страждають і хворі, які знімають біль з допомогою канабісу – багатьом доводиться шукати його нелегально. Більше про це – у випуску програми #ВУКРАЇНІ.
COVID-19: чи буде в Україні колапс?
Протягом тижня кількість хворих на коронавірус в Україні зростала і досягла чергового рекорду – на ранок 17 жовтня було зафіксовано 6 410 нових випадків за добу.
Через це від сьогодні, 19 жовтня, в Україні змінюється розподіл на епідемічні зони, у «червоній» – 8 обласних центрів. Київ залишається в «помаранчевій» зоні.
Водночас, в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що смертність від COVID-19 впала, але лікарні в Україні не безмежні. Ліжок поки що вистачає, колапсу медсистеми нема, однак ситуація щодня погіршується. І якщо українці не дотримуватимуться елементарних правил запобігання коронавірусу і число хворих на добу перевищить 10 тисяч, можливий жорсткий локдаун. Віктор Ляшко відповів також на запитання про тести, реальну смертність у державі від усіх недуг, про можливі терміни появи в Україні вакцини проти коронавірусу, впровадження нових ліків, про компенсації за померлих від COVID-19 українських медиків. І скільки насправді є в Україні «ковідних» хворих? Про все це читайте тут.
Далі – про втрати тижня, що минув:
14 жовтня помер видатний український мовознавець та викладач Олександр Пономарів.
Помер Кім Дуванов, український військовослужбовець, який був звільнений з полону російських гібридних сил у грудні 2019 року.
На майдані Незалежності попрощалися із військовим Миколою Микитенком, який підпалив себе на знак протесту. Прощання відбулося на тому ж місці, де він вчинив акт самоспалення.
Західні санкції: демонстрація незгоди і безпорадності чи «гра в довгу»?
Білоруський президент Олександр Лукашенко поповнив список посадових осіб своєї країни, проти яких введені санкції Європейського союзу. А пізніше з’явився і новий санкційний список російських чиновників через отруєння опозиціонера Олексія Навального. До слова, за інформацією The Guardian, західні спецслужби вважають, що за отруєнням Навального стоїть ФСБ Росії.
Таким чином, санкційні заходи Заходу проти Росії та її сателітів набувають системного характеру і стають головним знаряддям впливу на Кремль, як у випадку із зовнішньополітичними діями Москви, так і в зв'язку з репресіями проти опозиціонерів або корупційними злочинами, зазначає політичний оглядач Віталій Портников. І додає, що «за великим рахунком санкції за репресії в Білорусі потрібно також вводити проти Москви, а не тільки проти Мінська». Чому? Читайте в його авторській колонці на сайті Радіо Свобода.
Уроки боїв у Нагірному Карабасі. Чи готова Україна до сучасної війни?
Бої в Нагірному Карабасі – наочний приклад того, що незавершений конфлікт може вибухнути у будь-який момент. Він же показав – як сильно змінилася війна. Бої на землі йдуть разом із точковими ударами і застосуванням безпілотників. Чи готова Україна до такого перебігу бойових дій? Чи має армія необхідне озброєння і що з елементів сучасної війни вже діє на Донбасі? Читайте за лінком.
А цей матеріал пропонує огляд п’яти речей, які варто знати про Нагірний Карабах, якщо ви не слідкували за розвитком подій у цьому регіоні.
Іще кілька новин, які ви могли пропустити:
- Розслідування Bihus.Info: партію Шарія фінансує мережа заправок «БРСМ-Нафта».
- Суд виніс вирок фігурантові справи Гандзюк Павловському: його визнали винним у приховуванні злочину.
- Нацрада призначила перевірку трьом каналам через трансляцію зустрічі Медведчука з Путіним.
- У КНУ імені Шевченка прокоментували програну апеляцію в справі про хабар за дисертацію Мендель.
- Курсант, який вижив після падіння Ан-26, продовжить навчання в університеті.
#ЖіночаСправа: мер Заліщиків Алла Квач – про спільне між політикою і стоматологією
#ЖіночаСправа – проєкт до прийдешніх місцевих виборів, в якому ми розповідали про жінок, що будують політичну кар’єру в своїх громадах. Героїня нашого останнього матеріалу – міська голова Заліщиків Алла Квач, яка після загибелі сина на війні змінила стоматологію на політику. Вона розповіла Радіо Свобода, як дізналася про власне рішення йти в мери від людей, про опір громади будівництву каскадів ГЕС на Дністрі, та що було найважчим для неї за останні п’ять років.
Революція на граніті. Чого і як домоглися учасники студентського голодування у жовтні 1990-го?
18 жовтня 1990 року в Києві завершилося голодування студентів, яке згодом назвуть Революція на граніті або перший український Майдан. А його учасників – тими, хто наблизив здобуття Україною незалежності. Тридцять років по тому дійові особи студентського протесту та тодішньої влади розповідають, як все було і чим могло закінчитися. Відверті спогади, ексклюзивні кадри та справжня атмосфера початку 90-х, останніх місяців перебування України у складі СРСР.
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
