Минає 5 років з часу окупації українського Криму Росією. Сьогодні практично всі – хто менш, хто більш пафосно – говорять про те, що Крим ми повернемо. При цьому мало хто пояснює, як саме. У ці дні домінують емоції та спогади.

Я добре пам’ятаю консультації з делегацією ЄС у 2009 році. Тоді я намагався пояснити нашим партнерам, що подальша реальна, а не театралізована євроінтеграція України обов’язково спричинить атаку з боку Росії і почнеться вона саме з Криму. Реакція моїх співрозмовників, як це не так уже й рідко трапляється, була в стилі відомої приказки: «А чого хреститися, як грім ще не грянув?»

І от грім вже п’ять років як грянув, і відтоді гроза не вщухає. Крим нам болить щодня й щогодини, болить голова у всієї міжнародної спільноти, болить вона і в самої Росії, до якої, безперечно, вже дійшло, наскільки серйозно вона влипла.

Але найбільше постраждали самі жителі Криму, і не тільки кримські татари й етнічні українці, а всі без єдиного винятку, включаючи й найзапекліших фанатиків «руского міра». Окупація перетворила півострів на острів, ізольований від решти світу, окупація відібрала у Криму майбутнє й будь-які перспективи розвитку. Через п’ять років ознаки соціальної, економічної та екологічної деградації очевидні. Улюблений курорт мільйонів людей перетворився на величезну військову базу. Москва забрала у кримчан будь-який шанс впливати на власне життя, майже все місцеве маріонеткове керівництво було замінене кадрами, присланими з Росії. Контроль і репресії спецслужб в кримській окупаційній зоні набагато жорсткіші, ніж у самій Росії. І, можливо, найбільший злочин: Москва планомірно здійснює заміну населення, місцевих під усіма приводами витісняють на материк, а на півострів завозяться сотні тисяч громадян РФ. І процес цей буде тривати. Бо Москва відчуває себе непевно, вона боїться, вона усіма способами намагається зачепитися за кримську землю. При цьому російські переселенці зразка 1944 року, схоже, вже не викликають достатньої довіри.

Росія б із радістю поторгувалася за Крим із Заходом, але навіть в Москві багато хто вже втямив, що номер не пройде. Крим доведеться повертати, міжнародне право доведеться відновлювати, а за його порушення - відповідати.

(Джерело - офіційна сторінка)