Чергову корупційну ничку зареєстровано
Митарства навколо закону про Вищий Антикорупційний суд майже повністю перекрили собою інші питання інтеграції України в Європу і світ. Усім, від Капітолійського пагорба до дивана перед телевізором у Чугуєві, здається, що після появи Вищого Антикорупційного красти перестануть, а те, що вже накрали, принесуть. А може ще й пробачення попросять. Дай Бог! Хочеться на це сподіватися.
Але мова на разі не про це.
Мова про те, як одні у Кабміні готові піти у відставку, якщо Антикорупційний суд не пройде, а інші тим часом готують нові корупційні схеми аби поживитися на сфері інтелектуальної власності. Причому всупереч Конституції, міжнародному законодавству, двостороннім угодам і здоровому глузду тощо.
Мова іде про Наказ пана Кубіва, міністра економіки і за сумісництвом віце-прем'єра "Про утворення Державної організації "Національний офіс інтелектуальної власності".
Що це таке і з чим його їдять?
Це по суті контора по переведенню в готівку грошей українських вчених, винахідників, письменників, поетів і композиторів, конструкторів, авторів комп'ютерних програм і ігор, дизайнерів і художників з драматургами і копірайтерами тощо. Їхні гонорари це прекрасна база для наповнення кишень бариг-чиновників, які осіли у просторих кабінетах Кабміну і вже потирають ручки у передчутті шаленої наживи.
Сьогодні вночі без узгодження з профільними організаціями, без обговорення з правовласниками і громадськістю, без консультацій з зарубіжними партнерами, цей наказ увійшов у силу і його текст був надрукований на сайті Мінюсту.
Саме існування такої структури при наявності вже існуючих неможливе. Чому?
Тому що воно суперечить передусім Міжнародному законодавству, а саме Паризькій конвенції про охорону промислової власності, за якою орган з цього питання у кожній країні має бути лише один та єдиний. У нас це Укрпатент. А нова структура просто дублює його функції, не маючи при цьому ані відповідної матеріальної бази, ані підготовлених фахівців тощо. Зате маючи зацікавлену особу, яка попри увесь абсурд ситуації, педалює питання відмивання коштів авторів та правовласників на свою користь. Ім'я цієї людини невідоме широкому загалу, але є одіозним у колах спеціалістів. Це Валерій Желдак, директор департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку України. Колись він вже "деребанив" державні кошти, будучи заступником голови Національного агентства з питань підготовки та проведення Євро 2012. Тоді Желдаку зійшло з рук невідомо куди подіті чотири мільйони гривень. Нині ця безкарність може коштувати державі та українським правовласникам мільйонів доларів і знищеної перед світовою інтелектуальною спільнотою репутації.
Цікаво, що Желдак і його покровителі діють не лише всупереч Конституції і законам України про охорону авторських та суміжних прав, вони ще й порушують президентську стратегію "Україна – 2020", яка передбачає реформу захисту інтелектуальної власності і невтручання держави у авторську та патентну сфери. Дивно, адже і пан Кубів і його команда вважаються "людьми президента" і мають діяти в унісон з диригентом з Банкової.
Протиправне утворення Державної організації "Національний офіс інтелектуальної власності" є фактичною спробою знищення Укрпатенту, єдиної інституційної установи охорони інтелектуальної власності в Україні, організації з унікальним колективом фахівців, яка вже сьогодні працює на майбутнє України, а не на просторі кишені можновладців.
Вищий Антикорупційний суд, за який, я впевнений, буде проголосовано завтра, буде як раз тією установою, яка винесе вирок желдакам і їм подібним і відіб'є бажання досвідченим корупціонерам красти там, де їм здається, щось погано лежить. Особливо у сфері, де панує інтелект, а не злочинні інстинкти.
