Військові кораблі Росії відкрили вогонь по кораблях України
26 листопада після опівночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні. Президент Петро Порошенко закликав депутатів Верховної Ради підтримати введення воєнного стану. Тож сьогодні парламент о 16.00 засідатиме у закритому режимі для ухвалення цього рішення.
Відомо, що запровадити воєнний стан в Україні секретар РНБО Олександр Турчинов порадив президенту Порошенку терміном на 60 діб.
Це означає, що:
– поліція переходить на посилений режим служби,
– але обмежень щодо виїзду за кордон не планують, змін у роботі банківської системи також.
«Україна ні з ким не планує воювати. Він запроваджується виключно для оборони, захисту української землі, нашої території, територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України», – запевнив Петро Порошенко.
А все це через те, що вранці 25 листопада у Військово-морських силах України констатували, що прикордонні кораблі російського флоту вдалися до «відверто агресивних дій». Зокрема прикордонний корабель «Дон» пішов на таран українського рейдового буксиру «Яни Капу». Це сталося в той час, як троє українських кораблів здійснювали перехід з порту Одеси до порту Маріуполя. Пізніше стало відомо про захоплення трьох українських кораблів і поранення шести військових ВМС ЗСУ, внаслідок вогню на враження російських прикордонників по українських кораблях.
Нижче відео, як російське судно таранить український буксир в Азовському морі.
Невдоволення українців
Напад російських військових на українські кораблі біля входу до Азовського моря обурив чимало українців, які вийшли з акцією протесту під посольство Росії у Києві. Під час акції в будівлю дипломатичної місії кидали димові шашки та фаєри, принесли шини і символічні паперові кораблики.
Прохання про міжнародну допомогу
Посол України при ООН Володимир Єльченко, за доручення президента Петра Порошенка, звернувся до головуючої в Раді безпеки країни – КНР – із вимогою негайно скликати Радбез.
Посол України у США Валерій Чалий повідомив, що українська сторона «негайно звернулася до американських партнерів із закликом про рішучу підтримку України та чіткий сигнал з боку США агресору».
Про всі останні новини щодо подій в Керченській протоці читайте в нашому Живому блозі.
Як вшановували 85-і роковини Голодомору
А в суботу, 24 листопада, Україна вшановувала пам’ять жертв влаштованого сталінським режимом штучного голоду. До «Меморіалу жертвам Голодомору» в Києві прийшли люди, щоб пом'янути закатованих голодом і ненароджених. Поминальні урочистості до 85-х роковин Голодомору пройшли за участю керівництва України, президента Словаччини і Латвії, прем’єр-міністра Молдови, послів інших країн.
Україна розраховує на широку міжнародну підтримку підготовленого нею проекту декларації ООН до 85-х роковин Голодомору, заявив президент Петро Порошенко. Президент зазначив, що вже близько 30 країн визнали Голодомор геноцидом. І додав, що на знак «увічнення пам’яті жертв Голодомору підтримав ініціативу про надання гуманітарної допомоги Єменській Республіці, Республіці Судан, Демократичній Республіці Конго».
Голодомор – це ще одна червона лінія, яка назавжди розділила Україну і Росію, пише політичний оглядач Віталій Портников.
«І питання: чому вбивали, кого, як, хто – не менш важливі для розуміння Голодомору, ніж «скільки», яке опиняється в центрі уваги журналістів, істориків, суспільства», – наголошує директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Голодомор і досі триває у вигляді русифікації, додає професор Колумбійського університету, український мовознавець, журналіст Юрій Шевчук. Натомість у Росії наполягають, що «голод був скрізь, а спроба України представити його як геноцид проти українців не мають нічого спільного з історичними фактами».
Далі стисло.
Власники «євроблях» перекрили в’їзд до 4 пунктів пропуску на кордоні з Польщею.
В УПЦ (МП) заявили, що Почаївська лавра і далі перебуває в їхньому «законному користуванні».
А на арці Дружби народів з’явилась «тріщина» через справу Сенцова.
Брекзит: угода з ЄС підписана
Лідери ЄС на спеціальному саміті поставили свої підписи під історичною угодою щодо Брекзиту, укладеною з урядом Великої Британії. Це результат 18-місячного переговорного процесу, який відкриває шлях остаточному «розлученню» між ЄС та британцями, які висловили таке бажання два роки тому на референдумі. Водночас, представники європейських столиць попередили, що з цього моменту про будь-який черговий перегляд цієї угоди не може бути й мови, навіть якщо британський парламент відмовиться її підтримувати. Зі свого боку, прем’єр-міністр Британії Тереза Мей переконує своїх громадян: нинішня угода захищає їхні національні інтереси якнайкраще.
«Ми не маємо читати лекції британському парламенту. Це не можна вважати славетним моментом для ЄС та його інтеграції, тому я засмучений. Тепер все залежить від ратифікації у британському парламенті, але я цілком переконаний: це єдина можлива угода. Відкинувши її, кращої угоди досягти не вдасться», – заявив голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер після саміту, додаючи: «розлучення» – це трагічний момент, але вважаю, що Британія не буде для ЄС звичайною третьою країною, бо ми залишатимемося «закоханими» один в одного.
Не бійтесь вийти і захистити своє!
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.