Росія втрачає підтримку навіть у найближчому оточенні, стверджує газета «День». Видання пише, що затіваючи провокацію в Азовському морі, російське керівництво розв’язало кілька проблем як усередині країни, так і на міжнародній арені. Очевидний спад рейтингу президента Путіна змусив Кремль шукати якийсь привід для стимулювання громадян підтримати президента. Вибір не надто великий, оскільки економіка та фінанси не в тому стані, аби істотно підвищити життєвий рівень населення. Та й ціни на нафту і, як наслідок, на газ теж не вселяють особливого оптимізму. Газетярі вважають, що азовська агресія вкотре засвідчила, що Росія залишилася без друзів і союзників. Ніхто з них не бажає на догоду московській агресивності ставити під загрозу свої відносини з Україною і з західними країнами. І навіть якщо не всі країни відкрито підтримують Київ, часом навіть красномовне мовчання їх для України є дуже важливим. Це елемент дипломатичної ізоляції Москви. Заголовок публікації – «Без друзів і союзників».
Ситуація з українськими моряками вимагає нагального вирішення. Але, на жаль, в позиції Росії мало що змінюється, зазначає в газеті «День» екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Кремль послідовно займає лінію, що національне право має перевагу над міжнародними нормами. На цьому етапі вони заявляють, що санкції на них не мають такого впливу, на який очікують ті, хто їх запроваджує. Але в даному разі йдеться про порушення Росією норм, у дотриманні яких вона сама має бути зацікавлена, наголошує експерт. Йдеться про статус військовослужбовця, коли він потрапляє в полон. Тобто проти нього не може бути порушена кримінальна справа. Українські моряки – військовополонені. Тому намагання провести справу через кримінальний суд є неприйнятний практично для всіх країн світу. Інший експерт видання, дипломат Василь Філіпчук вважає, що світ, на жаль, не здатен вплинути на Путіна, щоб він повернув Україні Крим, тож навряд чи світ зможе вплинути на Кремль, щоб там швидко звільнили українських моряків. Але теоретично засобів впливу є багато. Насамперед є ООН, де в частині статуту передбачена можливість здійснення заходів примусу до миру. Якщо ухвалить рішення Рада безпеки ООН, то в такому разі можуть бути навіть застосовані військові сили. Проте, враховуючи те, що Росія є в Раді безпеки, то не вельми багато шансів винесення цього питання на засідання асамблеї ООН. Хоча сподівання є. Крім того, залишаються передбачені статутом ООН санкції за порушення міжнародного права. Однак, поки що міжнародні партнери України лише вивчають докази і остаточне рішення не ухвалили. Про це йдеться в статті «Які інструменти проти Кремля?».
Газета «Україна молода» стверджує, що автокефалія – це втілення стратегічного курсу президента Петра Порошенка на переорієнтацію з Росії на Європу і повного виходу України зі сфери імперського впливу Москви. І хоча об’єднавчий собор ще попереду, уже можна стверджувати: президентові Порошенку вдалося те, у що не вірили навіть найзатятіші оптимісти. Надання Українській церкві томосу про автокефалію експерти газети називають іще одним Актом проголошення Незалежності України.
В цьому ж числі у статті «Медведчук проти «України молодої» газета пише, що кум Путіна вимагає від газети спростування інформації про те, що він – агент КДБ під псевдонімом «Соколовський». Оприлюднивши цю інформацію, «Україна молода» не відкрила Америку, зазначають газетярі. Адже дані про те, що Віктор Медведчук був тісно пов’язаний iз КДБ, є в багатьох інших джерелах – в інтернет-мережі неважко знайти їх. Інформація про Медведчука-Соколовського «гуляє» в сотнях інтернет-джерел. Проте чомусь кума Путіна зачепило її оприлюднення саме в «Україні молодій», зазначає видання.
«Газета по-українськи» інформує, що вибори в об’єднаних територіальних громадах у 10 областях не відбудуться через воєнний стан. Про це повідомила Центральна виборча комісія. Ідеться про заборону 45 перших і семи додаткових голосувань, призначених на 23 грудня. Та про дев’ять проміжних місцевих виборів, які мали відбутися 9 і 16 грудня. Щоб вибори відбулися 23 грудня, Верховна Рада має внести технічну правку в ухвалений закон про воєнний стан. Це оптимістичний сценарій, зазначає експерт видання, голова Комітету виборців Олексій Кошель. Але парламент може провалити голосування. Бо всі думають винятково про вибори президента. Тоді голосування в ОТГ відбудуться у березні-квітні. Це ймовірно позначиться на результатах. Сільських або міських голів, які претендуватимуть на керівників громад, після зими виборці оцінюватимуть критичніше. Суми на підкуп виборця на місцях можуть коливатися від 200 гривень до кількох тисяч. Докладніше про парад технологій в останні дні перед голосуванням йдеться в публікації «Вибори в об’єднані громади можуть провести з президентськими».
