Казус Дзензерського: на деклараціях поставили хрест
Закриття справи Дениса Дзензерського без розгляду у суді вмикає перед топ-чиновниками зелене світло для приховування статків.
Декларація депутата з патріотичного "Народного фронту" є показовою. Документ міг стати першим, який би довів велику рибу до судового вироку. Ще на початку цього року Національне агентство з питань запобігання корупції зробило висновок, що Дзензерський у 2016 році не задекларував боргів перед трьома банками на 4,8 мільярди гривень. При чому зробив це умисно. Так як за рішеннями суддів з його парламентської зарплати встигли стягнути 25 тисяч гривень. Відтак депутат точно знав про свої борги.
Через це у НАЗК прямо вказали: у діях Дзензерського є ознаки порушення статті 366-1 Кримінального кодексу "декларування недостовірної інформації". Максимальна відповідальність – позбавлення волі на строк до двох років. Хоча можна відбутися і штрафом.
Після такого висновку, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі залишалося тільки довести справу до суду. І там відповісти суспільству на резонансні питання. Наприклад, чому політик приховав борги? Чи не використовував Дзензерський повноваження для погашення боргів перед російським "ВТБ Банком", казахським "БТА Банком" та "Банком Кредит Дніпро" олігарха Віктора Пінчука? Власне, для таких справ прокуратуру з мільйонними зарплатами і створили на гроші платників податків.
Та як вже відомо, САП самостійно закрило справу, посилаючись на якісь таємні "наукові роз'яснення".
Таким чином на головному принципу декларування фактично поставили хрест. Бо навіщо показувати незручні суми, які вб'ють політичну кар'єру, коли можна тишком-нишком вирішити питання через роз'яснення, пояснення та інші індульгенції?
