Українські жирафи та фламінго. Новий суспільний договір

У самому центрі Києва, під пильним поглядом фламінго та жирафів із картин – проводиться вже друга велика робоча зустріч Платформи щодо нового суспільного договору.

Платформа зібрала відомих конституціоналістів, експертів у різних напрямках, філософів, колишніх (і не лише) суддів, громадських діячів та інших фахових людей, які витрачають вже не перший свій робочий день на спільну важку дискусію, бо вважають, що країні і українцям конче потрібні:

• нова мета;

• новий суспільний договір;

• нові принципи і цінності, на яких має бути засновано суспільний договір;

• нова Конституція, як вираження договору, яка закріпить і нову мету, і принципи, і правила договору, і буде прийнята не парламентом, а суспільством загалом.

Дискусія без преси та за правилами Chatham house, тож фото від мене будуть – лише ці красиві фламінго.

Але деякі тези буду озвучувати. І буду просити вашої критики.

* Абсолютно очевидно для мене, що новий суспільний договір потребує НЕ змін до Конституції, а нової Конституції, як такої.

Бо додавати зміни до існуючого нестабільного олігархічно-політичного консенсу не перезаснує інституції управління державою та форми контролю за владою, а може дати лише точкові зміни, які не працюють системно та не запрацюють;

* Очевидно, що дискусії щодо нового суспільного договору точаться у різних колах декілька років (якщо не десятків), втім, саме зараз, частково через нашу внутрішню національну кризу, частково через величезні загрози перед нашим самим існуванням – війну та виїзд мільйонів громадян з країни, частково завдяки новому виборчому циклу – зараз є реальна можливість напрацювати спільну велику концепцію нового суспільного договору у державі.

Забезпечити її обговорення та доопрацювання, запропонувати шлях повноцінного обговорення концепції чи концепцій за допомогою новітніх технологій, яку зможуть взяти на свій щит різні кандидати у президенти (чи політичні сили) й дати публічні конкретні гарантії її втілення після виборів;

* Очевидно, що ми маємо прибрати двовладдя у країні та конфлікти, закладені в існуючій Конституції – і визначити або сильну парламентську, або сильну президенту державу, або іншу новітню інноваційну систему влади;

* Очевидно, що починати треба з "ЧОМУ", або "навіщо", тобто з так званої "цивілізаційної мети". З того, заради чого нам взагалі треба суспільний договір у державі.

США визначило таку мету 240 років назад – як "рівність усіх людей та їх наділення невідчужуваними правами, до яких відносяться право на життя, на свободу та на прагнення до щастя".

Багато з цього знаходить відклик у мене в душі і зараз.

* Очевидно, що більшість ідей змін до Конституції, які зараз озвучуються і будуть озвучуватися перед виборами, НЕ Є змінами в суті суспільного договору, а лише передбачають перенесення частини повноважень з одного розділу а-ля "Президент" до розділу "Уряд" або навпаки.

Нас же під час роботи у Платформі набагато більше цікавить питання "ЧОМУ" нам треба новий договір між нами самими, "НА ЯКИХ" принципах цей договір має базуватися та "ЯКЕ" суспільство і державу ми хочемо мати.

Про це – була вчорашня дискусія з 10 до 18 години. Вона і близько не завершена.

* Очевидно, що усі концепції, які б ідеальні, навіть якщо їх би напрацювало найбільш широке коло фахівців – мають бути досконально ПУБЛІЧНО обговорені, через залучення до масової співпраці та дискусії усіх громадян, які бажають долучитися, та приведенні у дію такого напрацювання за допомогою нових технологій – слава Богу, таких прикладів у світі вистачає.

І тоді це дасть можливість мати новий договір між громадянами, а не між 20-30 політиками, яких часто смикають за ниточки наші великі "восьминоги", які у своїй більшості дислокуються і живуть своє життя за межами України, якою керують.

Чому нації занепадають?

Бо не здатні перезаснувати свої інституції через новий суспільний договір навіть перед загрозою свого занепаду і деградації.

Бо не здатні проводити дискусію по темах, які не є "електорально привабливими". Бо не здатні на об'єднання навіть заради дискусії. І не готові на справжні, а не косметичні зміни самих себе.

Ми ж – вкотре маємо такий шанс.Через велике інтелектуальне, філософське і практичне обговорення

Далі буде.