2041
Чи буде дефолт без МВФ: Україна накопичує борги, але може розгубити валютний запас
— Казна та Політика
Гучна заява голови українського уряду Володимира Гройсмана про відставку у випадку неухвалення Верховною Радою законопроекту про Антикорупційний суд породила нову хвилю обговорення ризику дефолту. Чи зможе Україна впоратися з тягарем боргових виплат без підтримки МВФ та інших іноземних кредиторів. Як відомо, закон про Антикорсуд — одна з ключових умов отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду в розмірі $2 млрд.
Журналісти розбиралися, скільки грошей потрібно, щоб вирішити проблеми виплат поточного року і де можна роздобути кошти, якщо все-таки ми не дочекаємося нового траншу.
Що винні
Сукупно за 2018 рік Україна повинна виплатити зовнішнім кредиторам $4,58 млрд. Це без урахування внутрішніх облігацій внутрішньої держпозики, з ними — трохи більше ныж $7 млрд.
«За нашими підрахунками, всього цього року уряду необхідно заплатити $3,3 млрд за зовнішніми боргами, і НБУ — близько одного мільярда. Ці суми включають платежі за кредитами МВФ. На даний момент Мінфін і НБУ сплатили приблизно половину своїх платежів, і до кінця року необхідно заплатити ще близько $2,2 млрд, у тому числі близько половини на користь МВФ», — розповів старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович.
За словами експерта, якщо від МВФ все-таки надійде близько $2 млрд траншу, а слідом і схвалений нещодавно мільярд допомоги від Євросоюзу, то це перевищить обсяг виплат, що залишилися в цьому році. Але тим не менш, бюджет буде більше потребувати додаткового фінансування, бо транш Фонду, швидше за все, не буде розділятися між НБУ і бюджетом. І повністю піде в золотовалютні резерви Нацбанку. Тому без виходу на ринки єврооблігацій, швидше за все, не обійтися. Оскільки для нас критично важливо, щоб золотовалютні резерви не опускалися нижче рівня трьох місяців імпорту. Поки що нацбанківцям вдається тримати планку, і навіть трохи перевиконувати цей показник — 3,2 місяці майбутнього імпорту на 1 червня навіть при невеликому скороченні обсягу за травень: на 1,6%, до $18,1 млрд. — через виплати за держборгом. При цьому в НБУ плекають мрію за 2018-2020 роки наростити свій запас до 3,7 місяця імпорту — до $21,6 млрд.
Нескладно підрахувати, що критичний рівень в місяцях імпорту — це $17,5 млрд на кінець 2018 року і $18,2 млрд. на кінець першого кварталу 2019-го», — пояснив ситуацію керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Не резерви, а картковий будиночок
Але штука в тому, що в прогнозі НБУ щодо валютного резерву закладені кредити від МВФ, Світового Банку та ЄС на загальну суму $3,4 млрд. у третьому кварталі 2018 року. Тобто, без допомоги МВФ ці $3,4 млрд. доведеться відняти. І тоді на кінець року це буде $18,2 млрд., а під закриття 2019-го — $17,2 млрд., тобто нижче від критичного рівня.
«Золотовалютні резерви нижче від безпечного рівня — це поганий сигнал. Це зниження рейтингів України (на очікуваннях падіння, це може відбутися вже влітку) і автоматично зростання ставок за новим держпаперами», — пояснив наслідки Паращій.
Другий момент: в прогнозі НБУ також враховано залучення $2,5 млрд в 2018 році шляхом випуску урядових євробондів. Хоча Паращій зазначив, що не до кінця зрозуміло, чи повністю цей випуск закладений в суму резервів, чи може тільки частина, бо частина залучених грошей може піти на викуп наявних паперів. Ось з цим випуском після зниження рейтингів може і не скластися. Тобто резерви можуть швидко розтанути вже до кінця 2018 року.
За словами гендиректора Dragon Capital Томаша Фіали, за останні два місяці єврооблігації України істотно впали в ціні. Наприклад, у вересні папери розміщувалися з дохідністю 7,375% річних, тоді як нинішня їхня ціна відповідає прибутковості 8,35% річних або 92% від номіналу.
«Теоретично, можна знайти компенсатори євробондами та міжнародними кредитами — випускати більше валютних ОВДП (що Мінфін і робить в останні тижні). Але малоймовірно, що попит на такі папери закриє проблему», — вважає Олександр Паращій.
Що у кращому випадку
Якщо ж вдасться домовитися з МВФ, то, за словами Тараса Котовича, може з’явитися можливість здійснити випуск за ставкою нижче ніж 8%, а може і дешевше, ніж минулого року.
«Найбільш актуальним може стати повторення операції минулого року. Коли власникам єврооблігацій 2019-2020 років погашень буде запропоновано здійснити викуп їхніх облігацій з одночасним випуском нового інструменту, яким може бути довипуск Україна-32», — припустив Котович.
Що стосується можливості купівлі ОВДП, то, за словами експерта, на даний момент іноземні інвестори становлять незначну частку в обсязі внутрішніх держоблігацій, і вже частково скоротили свої вкладення. При цьому близько 64% їхнього портфеля — це вкладення через кредитні ноти, 70% яких — погашаються в 2020-2023 роках.
«Тому, якщо і буде значна конвертація виплат у валюту, то це будуть переважно локальні інвестори. У травні небанківські установи скорочували вкладення в держоблігації, а банки вкладалися у валютні. Саме ці дві групи інвесторів є найбільшими, і вони будуть більш суттєво впливати на ситуацію з рефінансуванням виплат за іншими ОВДП, ніж нерезиденти або фізособи», — вважає Котович.
НБУ вже заявив, що може йтися про посилення монетарної політики – підвищення облікової ставки і введення валютних обмежень. Тоді нерезиденти скуповували б наші внутрішні держоблігації із збільшеною прибутковістю, як це було взимку. До речі, ці ОВДП в основному були випущені на півроку, а значить, влітку є ризик, що нерезиденти створять додатковий попит на валюту, бажаючи вивести цей гривневий дохід за кордон. Їх можна зацікавити лише новими паперами з високою прибутковістю.
Крім того, можуть продовжити обов’язкову вимогу продажу 50% валютної виручки, дія якої закінчується в середині червня.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
