АНТИМАРАФОН У ПОЛТАВСЬКОМУ ХУДОЖНЬОМУ МУЗЕЇ

Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, який цього річ відзначив 100-річчя від дня свого  заснування,  став першим музеєм на Полтавщині, де  два роки тому запровадили практику неквапливого і вдумливого занурення у   мистецтво, так званий день неспішного мистецтва.

         15 грудня, не чекаючи щорічної міжнародної акції SLOW ART DAY, наукові співробітники музею  запросили містян вже на  другий антимарафон, або позачерговий день неспішного мистецтва.

         Для неквапливого споглядання було обрано три  експоната:

• порцеляна мейсенська – виробництва першої в Європі мануфактури з вироблення європейської порцеляни за німецькими рецептами суміші і німецькою технологією;
• копія з картини видатного живописця пізнього Ренесансу Тиціана «Товій з ангелом» (1538–1543 рр.) пензля невідомого художника італійської  школи XVII ст.
• картина «З дипломом» (1890)  В. М. Максимова ( 1844–1911), майстра побутового жанру, чия творчість співпала з найбільш яскравим періодом в історії російського реалістичного мистецтва, коли критичний реалізм в живописі досяг свого найвищого піднесення в роботах художників-«передвижників».

         Відвідувачам було запропоновано насолодитись самим процесом споглядання, уважно прислуховуючись до своїх відчуттів і думок, а потім поділитися своїми враженнями на  колективному обговоренні. Охочі отримали персональну рекомендацію-порадник для самостійного вдумливого занурення.

         Понад двадцять полтавців змогли по-новому подивитися на твори мистецтва, перетворивши споглядання на справжню практику усвідомленості.  І це не лише про нову глибину сприйняття сюжету, але і про дослідження себе, своїх емоцій і відчуттів, які виникають в процесі споглядання. Музейники працювали в ролі медіаторів і «провокативними» запитаннями біля обраних експонатів спонукали відвідувачів  замислитися і більш уважно роздивитись твори мистецтва, мотивували на внутрішні пошуки відповідей, розумінь, самоспоглядань. Зацікавлена, дружня реакція наукових співробітників музею на інтерес відвідувачів  надала  спілкуванню неповторних, індивідуальних рис і зробила  його таким, що максимально відповідає інтересам кожного. Як і під час попередніх подібних заходів, особливе задоволення відвідувачі отримали від того, що перетворились із глядачів на активних учасників події, справжніх дослідників мистецтва.

         Під час обміну враженнями за філіжанкою кави учасники антимарафону зазначили, що подібні акції перетворюють музей на місце, де можна відкрити самого себе.

         Музейний антимарафон – це чудова вправа на вміння зупинитися і зосередитися, й отримати нагороду у вигляді приємних відкриттів

Марина Попкова, 
Полтавський художній музей (галерея мистецтв) 
імені Миколи Ярошенка