9 лютого 2021, 13:22

Що означає сигнал з Німеччини про європейську перспективу для України?

Заява нещодавно обраного глави ХДС Німеччини Арміна Лашета про можливість відкриття європейської перспективи для України, що в перекладі на доступну українську означає "надання перспективи членства" в ЄС, є важливим політичним сигналом лідера важливої політичної сили Німеччини. Так, певним проривом якщо хочете.

І що цікаво: навіть якщо раптом сам Лашет в потребу такої європейської перспективи особисто не дуже вірить, а ця заява була, швидше, якимось політичним маневром в рамках кампанії зі здобуття партійної номінації на посаду канцлера, це не робить її менш важливим сигналом. Адже, по суті, демонструє: у боротьбі за кандидатство на найвищу посаду в Німеччині, однозначна публічна підтримка, даруйте за тавтологію, кандидатства України в ЄС не є ні партійною, ні електоральною перешкодою. Можливо, навіть позиціонується як перевага, якщо в рамках цієї боротьби кандидат так відкрито про це говорить.

Так, європейська перспектива для України вже не раз обговорювалась при підготовці позиційних документів ХДС, але так і не знайшла однозначного публічного відображення в цих документах. Ангела Меркель теж ніколи публічно про це не говорила.

Але погодьтесь: одна справа говорити про надання європерспективи, будучи кандидатом в кандидати в канцлери, інша – власне на посаді канцлера. Ангела Меркель відома тим, що з певного моменту гіпервідповідально ставилась до своїх заяв, керуючись принципом: ніколи не обіцяй того, що не впевнена, чи зможеш виконати. Однак, з наявної інформації, на відміну від того ж Еммануеля Макрона, сама по собі вона не була проти можливості такої перспективи для України (та Молдови) у майбутньому. Власне тому позиція німецького уряду навколо цього питання роками будувалась навколо формули "двері не зачинені, про інше ми поки не говоримо".

Плюсом для України безперечно буде те, що у разі створення чорно-зеленої коаліції (ХДС-Зелені) – а така ймовірність висока – партійна позиція щодо європейської перспективи буде суттєво посилена позицією Партії зелених, а не підважена чи розмита політичною силою, яка не дуже позитивно ставиться до такого підходу. Відтак, на рівні правлячої коаліції Німеччини для історії з українською європерспективою виникатиме достатньо сприятливе середовище. І це, звичайно, робить відхід з політичної сцени Німеччини канцлерки Меркель не таким гнітючим для України. Наразі для України важливо, аби пункт про необхідність відкриття європейської перспективи для України був зафіксований спочатку в партійних передвиборних програмах (ХДС, "зелені", "вільні демократи"), в потім і в коаліційній угоді. Також було б дуже добре, якби канцлерка Меркель з огляду на її впливовість та авторитет принаймні під кінець свого перебування на посаді також публічно підтримала б європейську перспективу для України.

Ну а нам, у Центрі "Нова Європа", особливо приємно було почути цю заяву, оскільки наприкінці минулого року ми замовили в Німеччині соціологічне дослідження, яке показало достатньо позитивні для України результати. Майже 50% німців заявили, що готові були б бачити Україну в ЄС. А на рівні німецької молоді – це понад 60%. У партнерстві з посольством України в Німеччині ми зробили чимало, аби донести результати цього опитування до німецьких десижнмейкерів та опініонлідерів (справжній респект тут посольству, яке прокомунікувало ці результати ледве не з кожним членом та членкинею Бундестагу). Цими цифрами – а німці люблять конкретні дані, а не пафосну риторику – ми надали аргумент тим, хто "в душі" підтримував перспективу членства для України, але боявся громадської думки. І забрали аргумент у тих, хто лукаво заявляв, що "я особисто "за", але ж суспільство у нас повністю проти".

А в Києві, поміж тим, не повинні забувати іншу знахідку з нашого німецького дослідження: головною перешкодою для членства України в ЄС німці вважають корупцію. І проста істина полягає у тому, що для нової німецької коаліції питання конкретних досягнень в реформах буде в більшому фокусі, аніж питання Донбасу, яке є персонально важливим для Меркель через інвестований власний політичний капітал у процес зупинення війни. Адже, у Німеччині, як сказав мені якось один з функціонерів ХДС, переконані: майбутнє України залежить виключно від її спроможностей провести внутрішні трансформації.

P.S. Цікаво, що перший закордонний лідер, з яким Лашет говорив на посаді нового очільника партії був Володимир Зеленський. І, схоже на те, що ця розмова також мала вплив на озвучену вчора позицію, бо Зеленський говорив Лашету якраз і про закріплення європейської перспективи для України. Сподіваюсь, такі речі надихнуть і президента в цьому ж напрямку працювати)

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...

Клуб паралізованих страхом і коаліція рішучих

Провальну комунікацію західних лідерів, у якій повністю відсутній елемент стратегічної невизначеності, ми в Центрі "Нова Європа" визначили як одну з топ семи помилок Заходу за два роки великої війни...

Гарантований безпековий самообман

Отже, президент Володимир Зеленський (не кажучи вже про главу його офісу Андрія Єрмака) й далі публічно наполягає на тому, що Україна домовляється з низкою країн-партнерів саме про безпекові гарантії...

Після Брюсселя

У той момент, коли вже європейські партнери і друзі почали приречено розповідати, що нічого катастрофічного не станеться, якщо "чистого" рішення у Брюсселі щодо відкриття вступних переговорів не буде, бо Україна залишається кандидатом на членство (і це ключове), а переговори можна відкрити і в наступному році, ми таки отримали повноцінне "так"...

Про американський список

Чи варта країна, котра має проблеми з корупцією та верховенством права, підтримки США лише тому, що вона є жертвою безпрецедентної за понад півсторіччя військової агресії в Європі? Має, якщо її існуванню як держави загрожує смертельна небезпека...

Емоції, які вбивають довіру. І партнерство з Польщею?

Отже, Україна та Польща на найвищому рівні вирішили винести українсько-польську кризу на трибуну Генасамблеї ООН. Прикро і, зізнаюсь, боляче...