Доступність посилання

ТОП новини

Зрушення на переговорах у Мінську: відразу по трьох напрямках


Посередник на переговорах у Мінську від ОБСЄ посол Мартін Сайдік (архівне фото)
Посередник на переговорах у Мінську від ОБСЄ посол Мартін Сайдік (архівне фото)

Тристороння контактна група з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі на переговорах у Мінську 17 липня обговорила три важливі теми: обмін полоненими, запровадження режиму тиші та ремонт моста у Станиці Луганській. По всіх трьох є певний прогрес.

Засідання Тристоронньої контактної групи затягнулося до 8-ї вечора. Представники України, ОРДЛО та ОБСЄ у розмові з Радіо Свобода висловили своє задоволення тим, як пройшли переговори. Українськи дипломати казали, що сторони намагалися дійти компромісу, представник ОРЛО казав про «конструктивну розмову», а посередник на переговорах від ОБСЄ Мартін Сайдік заявив про «гарні новини» за підсумками переговорів.

Посол Сайдік пов’язує прогрес у Мінську із зустріччю представників лідерів «Норманської четвірки» (Україна, Росія, Франція, Німеччина) 2 липня в Парижі.

«Ця зустріч надала значний імпульс сьогоднішнім засіданням ТКГ та робочих груп. Це дійсно так. А також я впевнений, що вона матиме позитивний вплив і на нашу майбутню роботу в цілому», – сказав Сайдік.

Перемир’я, підкріплене засобами контролю

Перш за все, серед позитивних результатів мінських переговорів, як зазначив Мартін Сайдік, є Заява Тристоронньої контактної групи про перемир’я на Донбасі. Перемир’я буде безстроковим, воно почнеться з 00:01 21 липня за київським часом.

Це далеко не перша заява про перемир’я на Донбасі, раніше були перемир’я «хлібні», «шкільні», «різдвяні» та багато інших, які деякий час діяли, але потім незмінно порушувалися. Цього разу сторони кажуть, що розробили механізми реалізації перемир’я та контролю за його дотриманням. Сайдік назвав його «безстроковим перемир’ям», яке обговорювали тривалий час.

Зокрема в ухваленому документі йдеться про те, що рішення про перемир’я публічно оголосять представники вищого командування сторін, що будуть вживатися механізми контролю за дотриманням перемир’я і дисциплінарні заходи в разі його порушень. Сторони домовилися про відмову від наступальних та розвідувально-диверсійних дій, відмову від любого виду вогню, включно зі снайперським, від розміщення важкого озброєння у населених пунктах, і в першу чергу на об’єктах цивільної інфраструктури, зокрема школах, дитячих садках, лікарнях тощо.

«Це дуже важливе досягнення, бо, згідно із даними Спеціальної моніторингової групи ОБСЄ, останнім часом спостерігається зростання порушень режиму тиші та числа жертв серед цивільного населення», – заявив посол ОБСЄ.

Зруйнований міст у Станиці Луганський

Крім цього у Мінську учасники переговорів із врегулювання ситуації на Донбасі домовилися про ремонт моста в Станиці Луганській.

Представник ОБСЄ Мартін Сайдік особисто бував на цьому об’єкті, бачив, із якими труднощами його перетинають близько 13 тисяч осіб щодня, та назвав це «ганьбою».

«Про цей міст ми говоримо вже кілька років. Про цю, чесно кажучи, ганьбу. Про умови, в яких люди повинні були перетинати цей міст. І нарешті ми домовилися про ремонт. Звичайно будуть додаткові питання. Коли йде ремонт, на кілька днів перехід можуть закрити, але головне, що ми домовилися», – сказав Сайдік.

За його словами, згідно з домовленістю, через 10 днів сторони представлять свої проєкти ремонту у Станиці Луганській та одночасно почнуть ремонтні роботи. Українська сторона має відновити зруйнований проліт моста, а представники угруповання «ЛНР» – покриття та огородження. Перед початком ремонту синхронно має початися демонтаж фортифікаційних споруд на мосту. Сторони домовилися не використовувати цей міст у воєнних цілях, для диверсійної та політичної діяльності, а виключно у цивільних потребах

Підготовка до обміну полоненими

За словами Мартіна Сайдіка, сторони також продовжили дискусії щодо обміну полоненими. Він не навів якоїсь конкретики, але з цього приводу виступила представниця голови української делегації на переговорах у Мінську Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Підтверджено місцеперебування 69 наших громадян, яких ми прагнемо звільнити
Дарка Оліфер

«В гуманітарній підгрупі підтверджено місцеперебування 69 наших громадян, яких ми прагнемо звільнити. В закладах української пенітенціарної системи перебуває 208 осіб, яких запитує протилежна сторона. Домовились в найстисліші терміни провести роботу в двох паралельних напрямках: юридична очистка і підготовка до взаємного звільнення підтверджених осіб та подальше підтвердження утримуваних осіб», – зазначила Оліфер.

​За словами представника угруповання «ЛНР» Владислава Дейнего, підготовка до обміну має завершитися протягом найближчих тижнів, це стосується 280 осіб із двох сторін. Йдеться про «юридичну очистку» та підготовку цих людей, тобто виконання юридичних процедур.

«Йдеться про обмін усіх установлених на усіх установлених. Продовжується робота у виявленні тих осіб, яких розшукуємо і ми, і українська сторона. Робота продовжується, але тепер є певна кількість осіб, які мають бути підготовлені та пред’явлені до обміну», – сказав Дейнего Радіо Свобода.

За його словами, розмова у Мінську була «спокійною та конструктивною» за рідкими винятками: «Але це скоріше особистий фактор, чим загальна тенденція».

Представник угруповання «ЛНР» також заявив, що цього разу сторони підкріпили домовленість про зупинення вогню «заходами, реальними діями на реалізацію безтермінового характеру цього перемир’я».

Владислав Дейнего на прохання Радіо Свобода порівняв роботу ТКГ тепер, після вступу на посаду президента України Володимира Зеленського, та за часів правління Петра Порошенка.

«Я думаю, тут справа не в Зеленському, а в тому, що робота велася достатньо довго та системно. А тепер просто політична ситуація складається таким чином, що Україна вимушена йти на таки крокі. Маю надію, що такі кроки отримають позитивну оцінку та будуть далі закріплятися Зеленським та тими, хто реально керує цим процесом», – сказав представник угруповання «ЛНР», що діє на окупованій частині Луганщини за підтримки Росії.

Унаслідок збройного протистояння на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG