Україна й надалі має право відстоювати свою національну мову, вважає народний депутат із фракції "Європейська солідарність" Ірина Фріз, коментуючи ухвалені у п'ятницю висновки Комісії за демократію через право Ради Європи (Венеціанська комісія) про український закон про державну мову.

"Венеціанська комісія у своєму висновку відзначає зрозумілість для себе позиції України, де національна мова перебувала під дискримінацією Росії. І таке розуміння дає нам право та можливість для подальшого послідовного відстоювання наших цінностей ідентичності, а саме - мови. До речі, у Середньовіччі в Англії державною мовою була французька. І лише шляхом відстоювання рідної мови англійська стала офіційною в Англії. Спочатку втрачають мову, а слідом - державу", - сказала Фріз у коментарі агентству" Інтерфакс-Україна" у п'ятницю.

За словами парламентарія, потрібно чітко відокремлювати питання мов національних меншин, корінних народів і мови країни-агресора.

"Проблема полягає в тому, що Росія використовує мовне питання, як інструмент гібридної війни. Це не має нічого спільного з мовою, як засобом спілкування. Росія перетворила мову на засіб політичної експансії. Такого не відбувається з жодною мовою: ні з англійською, ні з французькою , ні з іспанською, ні з китайською. Мова не стає фетишем і не має бути зброєю однієї країни проти держав-сусідів, адже тоді це є проявом агресії. Саме тому, на мій погляд, дії Росії має адекватно оцінювати міжнародне суспільство, а Кремль має нести повну відповідальність за імперіалістичну фантомну поведінку стосовно України", - зазначила Фріз.

Народний депутат наголосила, що для неї у цьому питанні орієнтиром є США, які утворили емігранти: англійці, французи, німці, ірландці, євреї, поляки та представники інших народів.

"Незважаючи на це, мовою офіційного рівня є англійська. Так само, незважаючи на те, що у Франції багато вихідців із країн Африки, мови народів банту, наприклад, не є мовами навчання у французьких навчальних закладах або держустановах", - наголосила Фріз.

Як повідомлялося, основним висновком нової думки, яку ухвалила у п'ятницю Венеціанська комісія, є те, що влада України має прагнути балансу в мовній політиці для того, щоб мовна проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Цього досі не зроблено, зокрема і в нещодавньому законі про державну мову.

У ВК визнають, що мовна політика "є надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні, особливо в контексті конфлікту з Росією".

Крім того, ВК "особливо рекомендує" переглянути положення закону, що передбачають "диференційоване поводження з мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС". "Будь-яке розходження між поводженням із цими мовами має базуватися на об'єктивному та розумному обґрунтуванні, чого поки що немає", - наголошується у висновках.

Як приклад експерти ВК зазначають, що перехідний період реалізації положень закону про освіту, який "зазнав різкої критики", було продовжено з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року "тільки для учнів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, зокрема російською". "Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів", - ідеться в документі.