Очільник МОЗ Максим Степанов поінформував, що цього року продаж антибактеріальних препаратів в аптеках зріс у три з половиною рази, порівнюючи з минулим роком. З 18 по 24 листопада ВООЗ проводить щорічний всесвітній інформаційний тиждень правильного використання антибіотиків. Чому українці масово купують такі ліки, і які наслідки неконтрольованого застосування антибактеріальної терапії?
Тетяна Васильченко працює в одній з аптек міста Павлоград Дніпропетровської області. За антибіотиками до неї звертаються ледь не щодня. За спостереженнями фармацевта, попит на такі ліки з початком пандемії коронавірусу зріс приблизно втроє, але і раніше люди охоче їх купляли.
І від нежиті, і від кашлю, і для профілактики…
«Купляють антибіотики в основному за призначенням лікаря, але траплялися у моїй практиці такі випадки, коли люди на власний розсуд підбирають собі ліки. П’ють, коли нежить, сльозотеча чи початок кашлю. Це ознаки вірусної інфекції, при якій антибіотик безсилий».
За словами Тетяни Васильченко, люди бояться ускладнень захворювання, тому помилково вважають, що, вживаючи антибіотик, вони можуть зупинити хворобу на початковій стадії.
При масовому і неконтрольованому використанні у людини утворюється резистентність до цих ліківТетяна Васильченко
«Буває, що покупці, за лікарським приписом, придбають два, а то й три антибіотики в середньому на 300-500 гривень. Як правило, люди відмовляються від пробіотика, який нейтралізує шкідливий вплив антибактеріальної терапії, хоча ми пропонуємо їм такі препарати. Адже антибіотик негативно впливає на імунну систему, мікрофлору кишковика. Можливо, фінанси стримують, а, може, люди не розуміють всієї серйозності проблеми. Зараз є небезпека того, що деякі препарати можуть зникнути з ринку, оскільки, незважаючи на їхню ефективність, при масовому і неконтрольованому використанні у людини утворюється резистентність (стійкість – ред.) до цих ліків».
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов закликав лікарів не призначати антибіотики хворим на коронавірус без зайвої потреби, а українцям порадив не займатися самолікуванням:
«Ми чуємо про випадки від лікарів-інфекціоністів, коли людина тільки захворіла на Covid, з температурою 37,5, в неї є відповідне підтвердження ПЛР-тесту, і їй одразу починають призначати по два антибіотика», – наголосив очільник МОЗ.
Головний санітарний лікар Віктор Ляшко звернув увагу на те, що безконтрольне вживання антибіотиків тягне за собою формування антибіотикорезистентності, а це призводить до ускладнення лікування простих інфекцій.
За словами лікаря-пульмонолога Світлани Гук, з профілактичною метою антибіотики призначають лише при операціях, а при вірусних інфекціях вони не діють:
Як лікар сперечалася з пацієнтами, що їм не потрібен антибіотик, а вони просятьСвітлана Гук
«Але багато хто по два зразу призначають, по три. І вже такі не першої лінії, такі вже препарати резерву, реанімаційні зразу чомусь призначають. Я як лікар скільки сперечалася з пацієнтами, що їм не потрібен антибіотик, а вони просять: ну, як це так, якщо мені не дали антибіотик, то мене не лікують! Розумієте, є якісь такі в головах постулати», – зауважила Світлана Гук в «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода.
Лікарський флешмоб і реп про шкоду антибіотиків
Головна проблема майбутнього, стверджують лікарі, полягатиме в тому, що у разі бездумного прийому препаратів, бактерії адаптуються до антибіотиків, і люди можуть помирати від туберкульозу, пневмонії та інших хвороб, як і сто років тому, коли ще не винайшли пеніцилін. Під час тижня обізнаності щодо правильного вживання антибіотиків, який з 2015 року проводить Всесвітня організація охорони здоров’я, лікарі проводять флешмоби.
Також знімають відео, в якому читають реп про шкоду антибіотиків.
Антибіотики лише за електронними рецептами
Поява антибіотиків відкрила нову сторінку в медицині, а нині, кажуть лікарі, людство рухається у зворотному напрямку. Як зауважив у коментарі Радіо Свобода директор Аптечної професійної асоціації України Володимир Руденко, кожен препарат з часом втрачає свою здатність боротися з хвороботворними бактеріями. До того ж антибіотики – це група ліків, яка має чітко визначений термін придатності.
«Нині багато хворих, які лікуються від наслідків коронавірусу, а не від самого вірусу. Маємо багато бактеріальних пневмоній, відповідно, і кількість спожитих антибіотиків зросла. Маємо протоколи лікування, де це прописано. Але в інших випадках бачимо ажіотаж. Маючи страх, людина поспішає в аптеку і робить запаси. Але антибіотик – це не картопля, запасатися ними не варто. Наші аптеки мають достатню кількість препаратів, дефіциту немає».
В Україні близько 60 % медикаментів є рецептурними, а близько 40 % можна придбати без лікарського припису, каже Володимир Руденко. Антибіотики, на його думку, мають внести до переліку препаратів, які продаватимуться за електронними рецептами:
Питання перед МОЗ, перед урядом – вирішіть проблему з електронними рецептами, як це робиться у світіВолодимир Руденко
«Хто сьогодні виписує рецепт? Як можна доїхати до лікаря, відстояти в черзі і не підхопити ковідну інфекцію? Ми порушуємо питання перед МОЗ, перед урядом – вирішіть проблему з електронними рецептами, як це робиться у світі. Так я зараз працює програма «Доступні ліки». Треба на час пандемії внести антибіотики в програму реімбурсації (процес, за допомогою якого система охорони здоров'я впливає на доступність лікарських препаратів – ред.) Хворі на коронавірус мають лікуватися за рахунок держави».
У 2018 році, коли МОЗ очолювала Уляна Супрун, планувався поступовий перехід на систему електронних рецептів, а чинний голова відомства Максим Степанов запевнив, що антибіотики можна буде придбати за електронним рецептом через два роки.
