Про інавгурацію
Подобається це комусь, чи ні, але з нинішнього понеділка вся країна розпочинає нове життя.
З хорошого: Петро Порошенко нарешті пішов з посади, хоча здавалося, що його звідти вже нічим не викуриш.
З поганого: плани Володимира Зеленського щодо Криму і Донбасу окреслені популістично й невиразно. Готовий на все заради "припинення вогню" – це як? Порошенко теж був на багато що готовий саме заради припинення вогню і в результаті ми отримали вогонь на роки. Зеленський уточнює, що готовий на все, окрім втрати територій. Так у Віктора Медведчука є готовий план з такими опціями: федералізація, "язык", амністія бойовикам. На цей план вже купився в 2014-2015 роках Порошенко. Його зусиллями і наполяганням Путіна з Меркель Україна втратила шанс на повернення Донбасу, а тим більше – Криму на десятиліття. Що саме мав на увазі новообраний гарант – зможемо робити висновки з його кадрових призначень у сфері нацбезпеки та оборони. Якщо Володимир Зеленський вслід за Петром Порошенком призначатиме ручних і нафталінових, а не професійних і бойових – його чекатиме доля попередника. Народ вже не вірить у реальність війни, її жертви для обивателя – це безіменні герої, чия доля ніколи їх не зачепить. З такими настроями не те, що території буде втримати важко, тут аби взагалі суверенітет зберегти. Якщо Зеленський буде не тільки на словах, але й на ділі підігрувати такому ставленню до реальної проблеми, нас чекає ще одна п'ятирічка заліковування гангрени. З усіма наслідками, які з цього витікають.
