Про що говорить останній Індекс сприйняття корупції
Індекс сприйняття корупції, напевне, один з найбільш відомих "мірил" корупції у світі. Та, водночас, один з найбільш суб'єктивних. Як соціолог із 13-річним досвідом, я можу упевнено сказати, що ключове слово у словосполученні "індекс сприйняття корупції" – саме "сприйняття".
Тобто цей показник вимірює не реальний стан корупції, а уявлення людей про її рівень. Тож валідність та надійність таких даних у професійних соціологів може викликати серйозні питання.
Тим не менше, цей індекс може мати певну користь для того, щоб відслідковувати динаміку принаймні в уявленнях людей.
За даними Transparency International в 2019 році Україна втратила два бали в рейтингу сприйняття корупції, посівши 126-те місце зі 180 країн та повернувшись на рівень 2017 року. В українському відділенні Transparency International такі коливання рейтингу оцінюють як незначні та додають, що це результат накопичених за останні роки проблем в антикорупційному законодавстві.
І справді, попри те, що з 2015 року розпочали створювати антикорупційні органи і вносити деякі зміни до законодавство, реальна політична воля до боротьби з корупції була, м'яко кажучи, кволенька. У результаті антикорупційні органи не мали достатньо можливостей для якісного виконання своїх завдань, принаймні, публічно заявляли про це. Або ж мали кадрові проблеми, які виливались у бездіяльність, як було із НАЗК. Зміни в антикорупційному законодавстві почались лише разом з обранням нового складу Парламенту і повним перезавантаженням всіх гілок влади.
Впродовж останніх чотирьох місяців ми почали виправляти інституційні проблеми вже новою командою. Саме тому перші рішення Парламенту IX скликання були присвячені антикорупційній політиці. Відповідні зміни до законодавства були ухвалені дуже швидко.
За перші місяці роботи ми підсилили інституційну спроможність ДБР та НАБУ, дозволивши цим органам право на самостійну прослушку, розвантажили від дрібних справ Вищий антикорупційний суд, перезапустили НАЗК. Був ухвалений закон про викривачів корупції та повернене покарання за незаконне збагачення, скасоване Конституційним судом за попередньої влади. Запроваджений механізм цивільної конфіскації майна в корупціонерів, що зробить процедуру простішою.
Я переконана, що законодавча база, яку ми ухвалили впродовж перших двох сесій Верховної Ради IX скликання, допоможе Україні не лише поліпшити свої показники Індексу сприйняття корупції наступного року, а й значно посилити свої позиції.
Але активна та якісна робота антикорупційних органів не менш важлива, ніж законодавчі зміни.
Тому, на мою думку, керівники антикорупційних відомств мають сприймати результат останнього Індексу сприйнятті корупції якщо не як виклик, то щонайменше як сигнал до більш активних дій. Як заступниця голови Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, можу упевнено говорити, що наразі антикорупційні органи мають достатні інструменти для ефективної роботи, і саме час продемонструвати її українському суспільству.
Також найближчим часом будуть представлені результати діяльності антикорупційних органів. У лютому у Верховній Раді ми заслухаємо піврічний звіт роботи НАБУ.
Крім того, я направила депутатські звернення з проханням надати інформацію про результати діяльності у 2019 році до ДБР та НАЗК. Серед планів законотворчої роботи у найближчі місяці – оновлення закону про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), до прозорості та методів роботи якого також є багато запитань.
У разі необхідності подальших законодавчих змін, Комітет з питань антикорупційної політики завжди відкритий для зворотного зв'язку та допомоги. Бо наша мета – не боротьба з корупцією, а реальна перемога над нею.
