Проекти праворадикальної «С14» та «Голосіївської криївки», засновниками якої є члени націоналістичної партії «Свобода», отримали державне фінансування на понад мільйон гривень. Про це повідомляють журналісти «Громадського радіо». Це викликало критику експертів і правозахисників, мовляв, переможцями конкурсу стали організації, за якими тягнеться шлейф порушень прав людини та кримінальних справ. Водночас у Міністерстві молоді та спорту заявили, що, за правилами конкурсу, комісія аналізує не діяльність та ідеологію організацій, а лише їхні проекти. Чим відомі ці організації, як коментують ситуацію та про що їхні проекти?
Конкурсна комісія визначила переможців проектів національно-патріотичного виховання. Як пише «Громадське радіо», серед переможців конкурсу – проекти «Освітньої асамблеї», засновником якої є керівник «С14» Євген Карась, та дитячий табір від «Січ-С14» Володимира Карася, який має однакове прізвище, по батькові та місце реєстрації із засновником «С14». На ці проекти виділять 440 тисяч гривень.
Також 760 тисяч отримають проекти «Голосіївської криївки» – засновники якої входять до партії «Свобода»: Руслан Андрійко, Лідія Ушій, Радислав Дудтка, Дмитро Павлюк.
Реакція
Таке рішення розкритикувала низка експертів, правозахисників і громадських активістів. Дослідник правих рухів, політолог В’ячеслав Ліхачов вважає неприйнятним, коли держава фінансує організації, які порушують права людини і проти яких відкриті кримінальні справи. І в цьому випадку, додає він, правила конкурсу викликають чимало запитань.
«С14» проходить у справі щодо нападу на ромів на Лисій горі – і отримує державний грант на виховання молодіВ’ячеслав Ліхачов
«С14» проходить у справі щодо нападу на ромів на Лисій горі – і зараз отримує державний грант на виховання молоді. Мене як платника податків це не влаштовує. Так само як не влаштовує європейських платників податків, які через підтримку ЄС поповнюють український бюджет. Виходить, що вони теж фінансують праворадикальні угруповання, які практикують напади на етнічному ґрунті, зокрема, проти ромів», – каже експерт.
Це серйозно б’є по іміджу держави, переконаний Ліхачов. Європейцям, які просувають демократичні цінності, буде складно пояснити, навіщо їм підтримувати Україну, коли сама вона фінансує «порушників» прав людини.
Також, наголошує експерт, неоднозначною є ситуація, коли напередодні виборів фінансування отримує організація, яка прямо чи опосередковано пов’язана з тими чи іншими політичними партіями.
Водночас у Міністерстві молоді і спорту підтвердили: за умовами конкурсу, комісія аналізує не діяльність і ідеологію організацій, а лише їхні проекти.
«Комісія аналізує проекти на наявність в них проявів ксенофобії та дискримінації, але не діяльність конкретної організації, що подає цей проект», – заявили у відомстві.
Там наголосили, що так само міністерство фінансує не громадські організації, а їхні проекти.
«С14» і їхні організації
Чим відомі? «С14» уперше про себе офіційно заявила 14 жовтня 2011 року на марші УПА. Своєю метою в організації бачать «захист прав українців»: «Від соціально-політичних (трудові, корупція) до питань ідентичності (мова, історія). Ще ми послідовно і всіма методами боремося з сепаратистами та проросійськими структурами», – так пояснив раніше один із лідерів «С14» Євген Карась в інтерв’ю Радіо Свобода.
Міжнародний інтернет-ресурс TRAC, що веде облік терористичних організацій, вніс «С14» разом із «Азовом» і «Правим сектором» у перелік моніторингу. В організації пояснюють це тим, що TRAC лише «досліджує» їхню радикальну діяльність. Також в «С14» відкидають звинувачення у прихильності до нацистської ідеології, які звучать від представників правозахисних і феміністичних рухів.
Серед останніх найбільш резонансних заходів, в яких «С14» брала участь: затримання бразильського бойовика Лусваргі, блокування в’їзду до Києво-Печерської лаври та знищення наметів ромів у Києві.
Як коментують? Євген Карась у коментарі Радіо Свобода підтвердив: один проект, що переміг у конкурсі, подавала «С14», а ще три – «Освітня асамблея» і «Національний центр правозахисту», які входять до мережі «С14». Однак вони не є радикальними організаціями, наголосив він.
«Освітня асамблея» – це освітня мережа, яка проводить безкоштовні лекції та освітні курси, а «Національний центр правозахисту» моніторить порушення прав громадян у різних сферах.
Євген Карась наголошує: усі проекти належать Міністерству молоді і спорту, організації ж лише пропонували ідеї і братимуть участь у проведенні заходів.
Це не є роздачею грошей, це конкретна реалізація проектівЄвген Карась
«На руки ніхто грошей не отримує – це все дуже суворо регламентується. Тобто це не є роздачею грошей, це конкретна реалізація проектів, – каже Карась. – Це є проекти міністерства, а ми лише забезпечуємо присутність людей, анонси, агітацію, проведення самих заходів. Це так само, якби жителі міста прописали проект на освітлення вулиць і місто виділило на це гроші. Але це не є гроші, які виділяються жителям, щоб вони купували лампочки. Це робить держава, але треба, щоб мешканці прописали: хочемо лампочки».
За його словами, у такому форматі організації співпрацюють із державою вже третій рік.
Зараз триває розслідування, але я переконаний, що у наших діях не буде жодного складу злочинуЄвген Карась
Також Карась звернув увагу, що нині кримінальна справа щодо розгону ромського табору на Лисій горі відкрита лише проти «С14», і не всі учасники організації брали у ній участь: «Я, наприклад, був у Хорватії, але якщо юди беруть на себе функції суду, це їхнє право. Зараз триває розслідування, але я переконаний, що у наших діях не буде жодного складу злочину. Бо те, що називають погромом, – спалення сміття, яке лишилося після циган. Цигани частину самі спалили, бо коли покидають табір, як правило, спалюють майно».
Які проекти представляють? Державне фінансування отримають проекти «Національно-патріотичне виховання – запорука інформаційної безпеки держави», «Популяризація національної історичної спадщини шляхом використання історико-симулятивної забави», «Холодний яр», «Правосвідомість як фундаментальна засада сучасного національно-патріотичного виховання», «Всеукраїнський дистанційний центр національно-патріотичного виховання».
Це різнопланові проекти: це правозахисний форум, це гра у паперовому форматі, на кшталт «Монополії», але національно-патріотичного і історичного спрямуванняЄвген Карась
«Це різнопланові проекти: це правозахисний форум, це гра у паперовому форматі, на кшталт «Монополії», але національно-патріотичного і історичного спрямування. Ми придумали – держава надрукує. Це захід національно-патріотичного виховання для інструкторів, які потім проводитимуть навчання в регіонах. Також приїдуть представники з країн Прибалтики, для обміну інформації, як протидіяти «русскому миру», – прокоментував Карась.
«Голосіївська криївка»
Чим відомі? Організація «Голосіївська криївки» «виросла» із фестивалю, який раніше був київським, а цього року відбудеться ще в чотирьох містах України.
Керівник організації – Руслан Андрійко – два роки очолював Чернігівську «Свободу», відповідальний за молодіжну політику партії. Був одним із ініціаторів економічного бойкоту російської продукції, активно виступає проти проведення ЛГБТ-«прайдів», прихильник «сімейних цінностей». Його вважають причетним до зриву публічної презентації книги «Майя та її мами» через погрози письменниці. Сам він каже, що не брав участі у цьому, але акцію підтримує.
Як коментують? Руслан Андрійко заперечує зв’язок «Голосіївської криївки» із політичними партіями. За його словами, організація створена для того, щоб проводити фестивалі.
Гроші були виділені на пропаганду традиційних сімейних цінностей, здорового способу життя, проведення масових заходів, на яких буде найкраща українська музикаРуслан Андрійко
«ЗМІ поширювали відверту брехню про те, що на «Свободу» було виділено кошти. Насправді їх виділили на громадську організацію. Нас би похвалили, якби ці гроші дали на черговий гей-парад чи на захід для захисту сепаратистів, яких вони постійно захищають, пишучи про таємні тюрми СБУ, в яких катують сепаратистів. А це було виділено на пропаганду традиційних сімейних цінностей, здорового способу життя, проведення масових заходів, на яких буде найкраща українська музика», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Андрійко.
За його словами, чи не вперше після Майдану такі конкурси проходять прозоро.
Які проекти представляють? «Голосіївська криївка» подавала проекти на організацію чотирьох фестивалів «Шабля», «Донцов-фест», «Карпатська Україна» та «Гальчевський фест».
Це патріотичні рок-фестивалі, але не в класичному розумінніРуслан Андрійко
«Це патріотичні рок-фестивалі, але не в класичному розумінні. Це також пропаганда сімейних цінностей, здорового способу життя (у нас заборонений алкоголь), патріотизму, підтримки учасників російсько-української війни, і, звичайно, це майданчик для українського музичного продукту», – пояснив головну ідею фестивалів Андрійко.
Що буде з результатами конкурсу?
У Міністерстві молоді і спорту зауважили, що не можуть скасувати рішення конкурсної комісії. Згідно з українським законодавством та міжнародними нормами, це можливо лише у випадку судового рішення про заборону діяльності тієї чи іншої організації.
Також у заяві йдеться про те, що міністерство розглядає можливість внесення змін до правил конкурсу, щоб не допустити участі у конкурсі організацій, щодо яких розслідуються кримінальні провадження. Але разом з тим там звертають увагу, що і кримінальне провадження – ще не вирок суду, який довів провину.
До конкурсної комісії входили представники міністерства, уряду, народні депутати. А 51% комісії – представники громадських організацій, зауважили у відомстві.
Міжнародна організація Human Rights Watch заявила, що Україна неадекватно реагує на агресію радикалів, і закликала українську владу провести ефективні розслідування вчинених ними нападів.
