Серйозних негативних наслідків для влади справа Надії Савченко не має і навряд чи матиме, стверджує експерт «Газети по-українськи». Політичні еліти зітхнули з полегшенням. Бо вона була дратівливим фактором і для влади, і для багатьох опозиційних сил. Видання пише, що тепер у передвиборчій президентській кампанії Петро Порошенко зможе менше говорити про соціально-економічні проблеми, а більше – про патріотизм і безпеку. Це дає змогу переключити увагу виборця на виграшну для Порошенка стратегію боротьби з внутрішніми ворогами, агентами російських спецслужб, п’ятою колоною. Дехто з експертів вважає, що справу Савченко влада використовує на свою користь. Бо вже тиждень українці не говорять про антикорупційний суд, новий закон про вибори, зняття недоторканності з усіх народних депутатів. Замість цього тривають розмови про арешт Савченко і планований нею теракт, зазначає газета.
В Україні може змінитись система оподаткування доходів фізосіб. Як інформує газета «Сегодня», у Верховну Раду подали законопроект про те, щоб люди платили податок самостійно, як це роблять в Європі. А не як зараз, коли роботодавець автоматично виплачує кошти з зарплати співробітника і перераховує державі. Економісти побоюються, що це призведе до різкого скорочення надходжень до бюджету і говорять про необхідність застосування жорстких заходів до неплатників. Яких саме – розповідає газета «Сегодня».
У Верховній Раді зареєстровані два законопроекти «Про національну безпеку України». Про те, наскільки якісно підготовлені ці документи в газеті «День» аналізує екс-голова СБУ Ігор Смешко. Він, зокрема, стверджує, що це фактично збірник політичних гасел, які не розкривають суті, задекларованої в назві, і набагато погіршують можливість управління в сфері оборони й нацбезпеки. Крім того, в законопроектах не вирішуються базові питання, а саме: питання розподілу повноважень між сферою безпеки і сферою оборони та проблеми цивільного контролю. Просто сказати, що Верховна Рада здійснює контроль над Міністерством оборони чи над Службою безпеки, – це означає зробити політичне гасло і залишити стару ситуацію безконтрольності. Експерт газети нагадує, що демократію в усьому світі найчастіше будували саме колишні військові, інколи навіть недемократичними засобами. А потім, коли вони створювали архітектуру розподілу трьох гілок влади, сприяли створенню громадянського суспільства з певним рівнем добробуту і політичною культурою, то передавали цю владу цивільним адміністраціям.
Нині, вперше за роки незалежності, в Україні немає олігархічного консенсусу, переконує експерт газети «День». Він вважає, що фактично все почалося з «віденської змови» 2014 року, коли одна група вирішила взяти владу і власність за рахунок іншої групи. До цього у них були чітко налагоджені комунікації, вони могли зустрітися десь у Куршевелі і вирішувати питання. Але після 2014-го такої комунікації немає, вони не довіряють один одному і у них на чимало питань немає консенсусної відповіді. Експерти переконують, що олігархат, як і українці, перебувають на певному рубіконі, пік якого припаде на 2019 рік. Адже саме на цей рік припадають пікові виплати із зовнішньому боргу. Але ресурсів для виплати їх відсутні, відтак виникає велика ймовірність дефолту, що тягне за собою збіднення населення, знецінення валюти, соціальні протести тощо. Якщо економіка пройде цей рубікон успішно, тоді це шанс для України. Більше про те, що зможе подолати олігархат в Україні, розмірковують експерти газети «День».
Газета «Голос України» інформує, що наступного тижня Верховна Рада розглядатиме законопроект про скасування процедури е-декларування для громадських активістів та декриміналізацію статті за неподання ними електронних декларацій. Видання нагадує, що міжнародна спільнота різко розкритикувала цю норму закону і почала вимагати скасувати е-декларування для громадських активістів. Зважаючи на те, що згідно із законом, громадські активісти мають подавати перші е-декларації про майновий стан до 1 квітня 2018 року, парламент має поквапитися з рішенням, зазначає газета.
