Про затвердження Правил пожежної безпеки у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних управліннях
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами), пункту 8 частини першої статті 12 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", з метою дотримання правил пожежної безпеки у Державному бюро розслідувань НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила пожежної безпеки у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних управліннях (далі - Правила), що додаються.
2. Управлінню кадрової роботи та державної служби Державного бюро розслідувань забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Керівникам структурних підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань, директорам (виконувачам обов'язків) територіальних управлінь Державного бюро розслідувань у тижневий строк довести Правила до відома підпорядкованих працівників і забезпечити їх виконання.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
|
ПОГОДЖЕНО:
|
|
ПРАВИЛА
пожежної безпеки у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних управліннях
1. Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, приміщень, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються Державним бюро розслідувань (далі - об'єкт).
2. Забезпечуючи пожежну безпеку на об'єктах центрального апарату Державного бюро розслідувань та його територіальних управлінь (далі - ДБР), крім цих Правил, необхідно також керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, іншими нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки.
3. Пожежна безпека має забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та використання технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
4. Відповідальних за пожежну безпеку об'єктів та за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту призначає Директор Державного бюро розслідувань та директори (виконувачі обов'язків) територіальних управлінь Державного бюро розслідувань.
5. Ці Правила є обов'язковими для вивчення й виконання всіма працівниками ДБР.
II. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
1. На об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або об'єктах, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням у ньому 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
2. У разі зміни планування або функціонального призначення будинків (приміщень, споруд) плани евакуації та інструкції з пожежної безпеки мають бути відкориговані.
3. У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.
4. Території об'єктів мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення мають відповідати Технічному регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
5. На території об'єктів мають бути визначені спеціальні місця для куріння.
1. Території об'єктів, що межують з житловими будинками, протипожежні відстані між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування мають систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, які потрібно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.
2. На території об'єктів забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.
3. Автомобільні дороги, проїзди й проходи до будівель, споруд, пожежних вододжерел, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння мають бути завжди вільними, утримуватися справними, взимку очищатися від снігу. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.
4. Протипожежні відстані між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування забороняється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд.
5. Автомобільні дороги та проїзди для пожежних машин повинні мати дорожнє покриття, придатне для їх проїзду.
6. Ворота в'їзду на територію об'єкта, які відчиняються за допомогою електропривода, повинні мати пристосування (пристрої) для відчинення їх вручну.
7. На території об'єкта має бути забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд.
8. На території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) мають бути встановлені схеми території із зазначенням на них розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів до них.
9. Заборонено розпалювати багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше ніж 30 м від будівель та споруд, викидати незагашене вугілля.
Заборонено залишати без догляду джерела відкритого вогню.
10. Місця для розпалювання багать слід утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше ніж на 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше ніж 30 м від будинків та споруд, 25 м - до стоянок автотранспорту, 50 м - до хвойного та 25 м - до листяного лісового масиву.
IV. Утримання евакуаційних шляхів і виходів на об'єктах
1. Об'єкти мають своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів.
2. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах мають утримуватись у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей.
3. Дерев'яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, слід піддавати вогнезахисному обробленню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів.
4. Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення мають бути визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також класифікація вибухонебезпечних зон згідно з нормативними документами з питань будови електроустановок та електрообладнання спеціальних установок, у тому числі для зовнішніх (службових) і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.
5. Зберігати горючі гази, легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) і горючі рідини (далі - ГР), вибухові речовини, балони з газами та інші речовини і матеріали, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку, потрібно у приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін верхніх поверхів.
6. На підвальних та цокольних поверхах, якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних прогонів, не допускається улаштовувати:
вибухопожежонебезпечні приміщення категорій А та Б, зберігання та застосування ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку;
склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали.
7. Забороняється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) під виробничі дільниці та захаращувати їх сторонніми предметами.
Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів слід утримувати зачиненими. На дверях зазначається місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути засклені.
8. Приямки віконних прорізів підвальних і цокольних поверхів слід регулярно очищати від горючих матеріалів. Не допускається їх захаращувати або закладати віконні прорізи.
9. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот й огорожі на покриттях будівель та споруд мають бути справними і пофарбованими.
10. За потреби встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат такі грати мають розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
Установлювати глухі ґрати дозволяється у касах, на складах, у коморах, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів, а також на інших об'єктах, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випадках, передбачених нормативними документами.
11. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб одночасно.
12. Двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень), за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами з питань пожежної безпеки. За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа.
13. Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на прогонах повинні кріпитися до підлоги і бути безпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність.
14. Марші та майданчики повинні мати справні огорожі із поручнями.
15. На прогонах (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, у тому числі на висоті 2,2 м та вище від поверхні проступів та сходових майданчиків, поверхові сумісні електрощити та пожежні кран-комплекти за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими майданчиками та маршами.
16. Прогони, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог нормативних документів з питань улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення мають вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
17. Світлові покажчики "Вихід" необхідно постійно утримувати справними. В актових залах та інших аналогічних приміщеннях світлові покажчики "Вихід" мають бути увімкнені на весь час перебування людей (проведення заходів).
улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;
захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;
забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;
розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;
улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали;
розташовувати в ліфтових холах приміщення різного призначення;
склити або закладати жалюзі й отвори повітряних зон у незадимлюваних прогонах;
знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і прогонів;
замінювати скло, що не дає скалок у разі руйнування, на звичайне у дверях;
знімати пристрої для самозачинення дверей прогонів, коридорів, холів, тамбурів, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;
зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах прогонів або закладати їх;
розвішувати на стінах прогонів дзеркала, стенди, панно, інші горючі матеріали.
1. Експлуатація електроустановок має відповідати вимогам нормативних документів з питань улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі - ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
2. Електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.
3. Електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності його рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони.
Слабкострумові внутрішні електромережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих основах мають виконуватися відповідно до вимог нормативних документів з питань улаштування електроустановок та будови електроустановок та електрообладнання спеціальних установок щодо внутрішніх електромереж.
Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах.
4. Плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється.
5. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір для уникнення їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків має бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.
6. В електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки мають бути закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
7. Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
8. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 слід розміщувати на відстані не менше ніж 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, або вони можуть бути оснащені автономними системами пожежогасіння.
9. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (конструкціями та конструктивними елементами будинків) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, має бути не менше таких значень:
Інші види світильників слід розміщувати від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менше ніж 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.
У разі неможливості дотримання вказаних відстаней до зазначених матеріалів та предметів (конструкцій та конструктивних елементів будинків) вони мають бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.
10. У разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1.
11. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів має бути не менше ніж 1 м.
У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) має становити не менше ніж 0,01 м. За неможливості забезпечити зазначену відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.
У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
12. Застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій А та Б за вибухопожежонебезпекою забороняється.
13. Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м-2 можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор.
14. Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших аналогічних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) зазначених приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.
15. На електрощитах, групових електрощитках має бути схема підключення споживачів з пояснювальними написами і значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
16. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші аналогічні апарати слід встановлювати на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами пально-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів;
відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче ніж на 1 м та 5 м від них відповідно, а також на прогонах;
експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;
застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам нормативних документів з питань улаштування електроустановок, що висуваються до переносних (пересувних) електропроводок;
застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
складування горючих матеріалів на відстані менше ніж 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;
прокладання на прогонах електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних прогонів;
розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування.
18. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються працівниками ДБР, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення має бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).
19. Замірювання опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись один раз на два роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.
20. У приміщеннях категорій А-В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки.
21. Не допускається установлювати всередині ліфтових кабін будь-які додаткові електротехнічні пристрої, не передбачені виробником ліфтових кабін.
VI. Опалення, вентиляція і кондиціювання
1. Перед початком опалювального сезону теплові мережі, розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не допускаються до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису.
За устаткуванням має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану.
2. Гарячі поверхні теплових мереж, розташованих у приміщеннях, у яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, слід ізолювати так, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20% нижче за температуру самоспалахування речовин.
Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, розташовані в зоні можливого потрапляння на них легкозаймистих, горючих або вибухонебезпечних речовин, необхідно покрити металевою обшивкою.
Не допускається експлуатація теплових мереж з просоченою легкозаймистими, горючими або вибухонебезпечними речовинами теплоізоляцією.
3. У приміщеннях складів категорій А-В за вибухопожежною та пожежною небезпекою, у коморах та в місцях, відведених для складування горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та скрапленими газами опалювальні прилади потрібно обгороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше ніж 0,1 м від приладів опалення.
4. У приміщеннях котелень та інших теплогенеруючих установок забороняється:
допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без догляду працюючі котли і нагрівники;
експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;
розпалювати установки без їх попереднього продування; подавати паливо, коли форсунки або газові пальники згасли;
працювати у разі зіпсованих або відключених приладів контролю й регулювання, а також за їх відсутності;
сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах та паропроводах.
5. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловсмоктувальних, пиловловлювальних (каменевловлювачі або магнітні вловлювачі) та інших пристроїв систем вентиляції.
6. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики, а також мати пристрої для очищення.
7. Під час встановлення вибухозахищених вентиляторів поза приміщеннями для них слід влаштовувати спеціальне укриття з негорючих матеріалів.
8. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:
відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;
випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
закривати витяжні канали, отвори й решітки;
залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали та устаткування;
використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
складувати впритул (на відстані менше ніж 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
видаляти за допомогою однієї системи відсосів різні гази, пар, пил та інші речовини, що під час змішування можуть викликати спалахи, горіння або вибух;
експлуатувати переповнені циклони.
9. Монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, проводять відповідно до вимог інструкції виробника.
Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
Переріз електропроводів, які живлять одинично встановлені побутові кондиціонери, має відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб.
Зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 м.
10. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій під час встановлення кондиціонера у віконному отворі;
вносити в конструкцію кондиціонерів зміни, не передбачені заводом-виробником;
замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;
установлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;
установлювати кондиціонери у виробничих приміщеннях категорій А та Б.
1. Застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газовими пальниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури забороняється.
2. Виявивши у приміщенні запах газу, слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, курити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади, а також користуватись інструментом, який утворює іскри під час ударів.
3. Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати Правилам безпеки систем газопостачання України, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119.
VIII. Системи протипожежного захисту
1. Усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними й утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, слід усувати негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни із записами у відповідних журналах.
2. Якщо для захисту окремих пожежонебезпечних ділянок у приміщеннях, які не підлягають обов'язковому оснащенню автоматичними системами пожежогасіння, застосовують автономні системи пожежогасіння, ці приміщення можуть забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння на 50% норм належності для цих приміщень.
IX. Система протипожежного водопроводу
1. Зовнішній протипожежний водопровід має відповідати таким вимогам:
1) відповідальним за технічний стан пожежних гідрантів є підрозділ, на який відповідно до наданих повноважень покладаються організація та здійснення матеріально-технічного забезпечення;
2) пожежні гідранти та пожежні резервуари мають бути справними і утримуватися так, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;
3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення показників тиску мережі нижче за потрібні необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;
4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу потрібно один раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу має проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;
5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них мають бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забору води за будь-якої пори року;
6) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання мають бути захищені від замерзання води. Узимку для забору води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше ніж 0,6 х 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;
7) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм мають бути встановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:
для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, що можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;
8) водонапірні башти мають бути забезпечені під'їздом з твердим покриттям і пристосовані для забору води пожежно-рятувальною технікою за будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забору води пожежно-рятувальною технікою;
9) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.
2. Система внутрішнього протипожежного водопроводу має відповідати таким вимогам:
1) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними;
2) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним "гармошкою" або подвійною скаткою, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново (співробітниками підрозділу, на який відповідно до наданих повноважень покладаються організація та здійснення матеріально-технічного забезпечення);
3) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не допускається;
4) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани мають бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим;
5) пожежні кран-комплекти слід розміщувати у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. Під час виготовлення шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцятах шаф, у яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262;
6) спосіб установлення пожежного кран-комплекту має забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана має унеможливлювати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання;
7) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку слід зазначати після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
8) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти мають бути справними і доступними для використання;
9) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин слід утримувати у справному стані;
10) у неопалюваних приміщеннях узимку воду з внутрішнього протипожежного водопроводу слід зливати. Біля пожежних кран-комплектів мають бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса потрібно ознайомити всіх працівників цього об'єкта;
11) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кран-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Відкриття засувки та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.
3. Насосні станції мають відповідати таким вимогам:
1) у приміщенні насосної станції мають бути вивішені загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки насосів. На кожній засувці і кожному пожежному насосі-підвищувачі має бути інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів-підвищувачів визначається інструкцією;
2) приміщення насосних станцій мають опалюватися, у них забороняється зберігання сторонніх предметів й устаткування;
3) електрифіковані засувки слід перевіряти не рідше двох разів на рік, пожежні насоси - щомісяця й утримувати у постійній експлуатаційній готовності. Не рідше одного разу на місяць має перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання з реєстрацією результатів у журналі;
4) розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах пожежних насосів має забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного клапана, запірної арматури без припинення подавання води до мережі і протипожежного водопроводу;
5) біля входу в приміщення насосної станції слід розміщувати напис (табло) "Пожежна насосна станція" з освітленням уночі;
6) якщо на насосній станції немає постійного чергового персоналу, приміщення слід замикати на замок, місце зберігання ключів позначати написом на дверях.
X. Первинні засоби пожежогасіння
1. Використання пожежного обладнання, інвентарю та інструменту для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, забороняється.
До початку експлуатації об'єкти (будинки, споруди, приміщення) мають бути забезпечені вогнегасниками, розміщення та експлуатація яких здійснюються відповідно до вимог Правил експлуатації типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 255/31677.
2. Об'єкти мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Ця вимога стосується також об'єктів, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.
3. Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
4. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників слід здійснювати відповідно до чинного законодавства.
5. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки. Знаки мають бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Переносні вогнегасники слід розміщувати шляхом:
навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше ніж 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;
установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди).
6. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств слід встановлювати спеціальні пожежні щити (стенди).
Пожежні щити (стенди) встановлюють на території об'єкта площею більше ніж 200 м-2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.
На пожежних щитах (стендах) мають розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в певному приміщенні, споруді, установці.
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані у відповідні кольори.
7. На пожежних щитах (стендах) необхідно зазначати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.
Порядковий номер пожежного щита зазначають після літерного індексу "ПЩ".
8. Пожежні щити (стенди) мають забезпечувати:
захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);
зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
9. Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. Обов'язково потрібно забезпечити захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних і нагрівальних приладів.
Відстань між місцями розташування вогнегасників не має перевищувати:
15 м - для приміщень категорій А-В (горючі гази та рідини);
20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.
Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не мають створювати перешкод під час евакуації.
10. Спосіб навішування вогнегасників на кронштейни або розміщення їх у тумбах чи пожежних шафах має забезпечувати можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.
11. Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за визначеною на об'єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування.
12. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами потрібно негайно направляти на технічне обслуговування.
13. На технічне обслуговування з об'єкта водночас дозволяється відправити не більше 50% вогнегасників від їх загальної кількості.
14. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусової температури, на холодний період слід знімати. У такому разі на пожежних щитах та стендах розміщується інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
15. Пожежні покривала повинні мати розмір не менше ніж 1 х 1 м. Пожежні покривала призначено для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР мінімальні розміри пожежних покривал збільшуються до таких величин: 2 х 1,5 м і 2 х 2 м.
16. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1 або 3 м-3 і бути укомплектовані совковою лопатою.
Ящики для піску, які є елементом конструкції пожежного стенда, повинні мати місткість не менше ніж 0,1 м-3. Конструкція ящика має забезпечувати зручність діставання піску та унеможливлювати потрапляння сміття й атмосферних опадів.
XI. Підрозділ автотранспортного забезпечення
1. Підрозділи автотранспортного забезпечення мають забезпечити виконання вимог пожежної безпеки, які встановлені Правилами пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 21 січня 2015 року № 11, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 279/26724.
2. Колісні транспортні засоби мають бути забезпечені вогнегасниками відповідно до Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 року № 1128 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 934).
1. На матеріальних складах загального призначення необхідно дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:
1) під час зберігання на складах (у приміщеннях) різних речовин та матеріалів слід враховувати їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі;
2) небезпечні та особливо небезпечні речовини й матеріали слід зберігати в окремо розташованих складах I і II ступенів вогнестійкості;
3) спільне зберігання в одній секції з каучуком або автомобільною гумою, а також ЛЗР та ГР будь-яких інших товарів і матеріалів незалежно від однорідності застосовуваних вогнегасних речовин забороняється;
4) у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається використовувати стелажі з горючих матеріалів заввишки не більше ніж 3 м із забезпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше ніж 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі можуть встановлюватись упритул до стін. Конструкції стелажів (у тому числі полиці) заввишки більше ніж 3 м мають виготовлятися з негорючих матеріалів.
У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали слід укладати у штабелі. Навпроти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше ніж 1 м. Якщо склад завширшки понад 10 м, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше ніж 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше ніж 1 м.
Ширина проходів та місця штабельного зберігання мають бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.
Відстань між стінами та штабелями має бути не менше ніж 0,8 м;
5) у складських приміщеннях дозволяється розміщувати лише робочі місця комірників з обгородженням їх заскленими перегородками з негорючих матеріалів заввишки не менше ніж 1,8 м, які не мають перешкоджати евакуації людей та матеріальних цінностей;
6) балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії, інша тара) з ЛЗР та ГР, аерозольні упаковки мають бути захищені від сонячного й іншого теплового впливу;
7) на відкритих майданчиках або під навісами зберігання аерозольних упаковок допускається лише в негорючих контейнерах, що замикаються;
8) дерев'яні конструкції будинків та навісів складів мають бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності;
9) складські приміщення (відсіки), розташовані в підвальних або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі).
У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димовидалення.
2. У складських приміщеннях забороняються:
зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення;
стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і транспортних засобів;
експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, установлення з цією метою штепсельних розеток;
влаштування чергового освітлення; встановлення прожекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на дахах складів;
зберігання аерозольних упаковок в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР та ГР;
зберігання рослинних олій разом з іншими будь-якими горючими матеріалами;
застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників.
XIII. Обов'язки та дії працівників (відвідувачів) ДБР у разі пожежі
1. Відвідувач ДБР, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщенні тощо), повинен негайно повідомити будь-якого працівника ДБР, вказавши місцезнаходження об'єкта, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей та своє прізвище.
2. У разі виявлення ознак пожежі на об'єкті працівником ДБР або отримання інформації від відвідувача, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщенні тощо), працівник ДБР повинен:
негайно повідомити наявними технічними засобами зв'язку або в інший спосіб свого безпосереднього керівника та посадову особу, відповідальну за пожежну безпеку об'єкта, вказавши місцезнаходження об'єкта, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, необхідність виклику аварійно-рятувальних служб, своє прізвище, контактний телефон;
вжити (за можливості) заходів з евакуації людей, документів та матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.
3. Керівник підрозділу та посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку об'єкта, зобов'язані:
впевнитись у виникненні пожежі та викликати підрозділи пожежно-рятувальної служби Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) за телефоном 101;
перевірити спрацювання системи оповіщення працівників про пожежу та установок пожежогасіння (за наявності таких систем на об'єкті або в будівлі);
керувати гасінням пожежі до прибуття підрозділів ДСНС;
за потреби організувати вимкнення струмоприймачів (за винятком систем протипожежного захисту) і вентиляції та увімкнення насосів-підвищувачів;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили та засоби;
після прибуття пожежно-рятувального підрозділу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту виконує вказівки керівника гасіння пожеж.
4. Під час гасіння пожежі працівники ДСНС мають право на безперешкодний доступ до усіх приміщень ДБР, за потреби - у супроводі спеціально виділених працівників ДБР.