6 липня 2020, 12:04

"Мінський тупик" потребує нових ідей

Минулого тижня Верховна Рада голосувала законопроект про пільги для абітурієнтів із ОРДЛО. Обговорення законопроекту проходило занадто емоційно, і навіть з елементами рукоприкладства, за версією однієї зі сторін. Потім ця дискусія перекинулася у соцмережі та кухонні майданчики.  

Така ситуація щодо незначного порівняно з іншими донбаськими проблемами питання показала, що у групи А.Єрмака, яка вже рік відповідає за даний трек, до цього часу немає бачення і стратегії, що ми будемо робити з війною та реінтеграцією. Адже якби була чітка стратегія – питання, подібні до ЗНО, просто оцінювалися би на відповідність такій стратегії.

Ще до останнього часу від окремих відповідальних осіб звучали публічні заяви про можливість проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях у жовтні 2020 року. До цієї російської ідеї привязувалися якісь інші кроки, документи та формула Штайнмайєра. В рамках сценарію форсованої реінтеграції українська делегація наобіцяла зайвого у грудні 2019 в Парижі, і тепер російська сторона постійно нагадує про виконання паризьких домовленостей, ставить ультиматуми про конституційні зміни і особливий статус.

Проте, сценарій швидких виборів не був донесений до суспільства, і не мав підтримки у парламенті. Проблеми прощення бойовиків, реального контролю за кордоном і модальності виборів навіть не піднімалися у внутрішньоукраїнській дискусії.  Тепер очевидно, що виборів у жовтні на непідконтрольних територіях не буде, і цей парламент не голосуватиме за політичні пункти мінських чи якихось інших угод. Розпускати парламент і сподіватися на зміну числа прихильників форсованої реінтеграції – можна, але без гарантії.

Сподівання на "прорив" за авторства Єрмака-Козака не виправдалися. Хвороба стала хронічною, і лікувати її повинні не хірурги, а психотерапевти, довго і з залученням всього суспільства до вироблення рішень. Показово, що під час обговорення законопроекту про спрощення вступу абітурієнтів до українських університетів не звучало посилань на затверджену стратегію чи позиції українських переговорників. 

Нам потрібна цинічна реалістична стратегія із врахуванням нової ситуації після карантину і в очікуванні економічних проблем у всіх сторін конфлікту та оновлених інтересів посередників. Відсутність нових підходів Офісу посилює ризики повернення РФ до їхнього плану "Б" – з походом по воду на танках та продовженням анексії українських територій.

Безпека, євроінтеграція і відновлення – виклики для аналітичних центрів

Українська держава перебуває на етапі масштабних трансформацій. Повномасштабна війна змінила пріоритети суспільства, висунула нові вимоги до економіки та до державного управління...

Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні.

Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні...

Оборонні закупівлі мають стати прозорими і ефективними

Під час війни ставлення суспільства до можливої корупції ще більш жорстке, особливо прискіплива увага – до закупівель у сфері оборони. Скандальні журналістські розслідування привели до значного резонансу, кримінальних проваджень та кадрових рішень...

Децентралізація 2.0 – якими будуть відносини центру і регіонів після війни?

Повномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні...

Війна в Україні як глобальний виклик демократії

У геополітичному плані війну в Україні часто розглядають як частину глобального протистояння демократичних держав, з одного боку, та автократичних – з іншого...

Чи є загроза згортання демократії в Україні: розбір міфів

На багатьох обговореннях, в тому числі міжнародних, піднімається питання ризиків згортання демократії в Україні як під час війни, так і після її закінчення...