Учасник бойових дій на сході України, доброволець Сергій Вєтров відкрив власну справу – невеличку кав’ярню у середмісті Чернігова. Це не тільки спосіб заробляти на життя, а й реабілітація.
На фронт Сергій Вєтров пішов добровольцем. У військкоматі йому відмовили, хоча хлопець на той момент уже відслужив строкову службу, тож Сергій вступив до батальйону особливого призначення «Чернігів».
Влітку 2014 року Сергій разом з побратимами стримували наступ ворожих сил в районі Станиці Луганської. 17 червня того року зазнав осколкового поранення – у ноги та огруддя.
Після цього хлопцеві довелось півтора місяця лікуватися у госпіталі.
Про війну Сергій Вєтров згадує неохоче, про своє поранення каже лаконічно: «нічого серйозного».
Товариші його характеризують як мовчазного, серйозного, справжнього друга, готового завжди прийти на допомогу.
Війна змінює – більше цінуєш життя
«Повернення із війни» – це не просто фізично «повернутися додому», це довгий процес перебудови свідомості і психіки, це перелаштування реакцій і мислення.
Але є те, що дозволяє пройти цей процес. Перше за все, це розуміння цінності життя як такого і відчуття «плеча» – підтримки від побратимів.
«Я почав більше цінувати сонячний день. Але найголовніше – це віддані друзі, побратими, яких я маю», – каже Сергій Вєтров.
Після повернення в мирне життя Сергій хотів спочатку відкриту власну справу у сільському господарстві. Однак, порахувавши, скільки це коштуватиме, зрозумів, що це йому не до кишені. Тож вирішив розпочати з невеликого бізнесу.
Маленьку кав’ярню Сергієві допомогли відкрити бойові побратими.
«Це дуже добре, коли люди, повертаючись із фронту, знаходять себе або в бізнесі, або в якихось інших сферах. І нехай ці ініціативи не підтримуються державою, але вони будуть підтримуватися побратимами, друзями», – вважає побратим Сергія, учасник АТО Євген Руденок.
Підтримувати одне одного – неписане правило бойових побратимів
Підтримувати один одного після війни, допомагати влаштуватись у мирному житті – це неписане правило, якого намагаються дотримуватись Сергій та його друзі.
«Ми приходимо, п’ємо тут каву – це вже підтримка. Хтось чимось іншим займається, і ми спілкуємося, співпрацюємо. Це таке, знаєте, ветеранське братство найкращих друзів, побратимів». – каже ще один побратим Сергія, учасник бойових дій Володимир Мироненко.
Кав’ярня працює у приміщенні Чернігівського молодіжного центру, де часто збираються на різноманітні заходи волонтери, воїни, ветерани.
Тож працювати колишньому учасникові АТО випадає якраз у колі однодумців та друзів.
Читайте ще:
«Це моя реабілітація» – ветеран АТО про своє кримськотатарське кафе «Хайтарма»
Ветеран АТО: «Те, що ми робимо у Veterano Brownie, – це наша підтримка ветеранів і переселенців»
#Стартуйсьогодні: у Києві представили проект із підтримки ветеранського бізнесу
«Не всі ми ще усвідомили, якою внутрішньою силою нагородила нас ця війна» – Володимир Шевченко
Ветеран бойових дій на Донбасі Сергій Вербицький про любов до кави і «кавову» реабілітацію
