Доступність посилання

ТОП новини

Електрореволюція. Навіщо Норвегія масово переходить на електричний транспорт?


Норвегія розпочала тотальну політику електрифікації транспорту – і тим самим, по суті, почала на своїй території масштабний експеримент, який має відповісти на запитання: «Чи здатен електричний транспорт вирішити екологічні проблеми Землі?».

Із 2025 року Норвегія має намір повністю заборонити ввезення та продаж нових автомобілів із бензиновими та дизельними двигунами. За цей час уряд зобов’язується забезпечити країну всією необхідною інфраструктурою для авто з електричними двигунами та перевести на електрику весь громадський транспорт.

Але амбіційні плани Норвегії стосуються не лише наземних перевезень, а й повітряних. Влітку цього року над небом Осло здійснив свій перший тестовий політ двомісний електричний літак словенського виробництва Alpha Electro G2. Він має стати прототипом великих пасажирських літаків, якими Норвегія прагне замінити частину свого авіапарку. За планами уряду, до 2040 року всі внутрішні авіарейси країни мають здійснюватися літаками з електричними двигунами.

Державні заохочення: від 1990-х до сьогодні

Громадяни Норвегії мають низку стимулів та заохочень на купівлю електромобілів. Найперше – водії електромашин не платять за підзарядку акумуляторів. Безкоштовними станціями облаштовані наземні зупинки та гаражі по всій країні. Крім того, кожне місто має свої регіональні програми заохочень. Наприклад, у неробочий та нічний час, на закритих приватних паркінгах у центрі Осло, де півгодини стоянки коштує 18 крон (нині це майже 60 гривень), для електромашин ця стоянка безкоштовна.

Перші стимули для купівлі електрокарів у Норвегії запровадили ще на початку 1990-х. Тоді автомобілі з електричними двигунами звільнили від податку на імпорт. Згодом для електротранспорту скасували дорожні збори та податок на додану вартість. Наразі загальний обсяг державних субсидій на підтримку електромобілів у Норвегії оцінюється у п’ять мільярдів доларів.

Власники електроавтомобілів не платять за їзду платними автобанами і мають 50% знижки на користування поромами. Крім того, водії електричного транспорту можуть вільно пересуватися автобусними смугами руху, за що водії дизельних і бензинових авто караються штрафом у 5350 крон (у перерахунку це понад 17 тисяч гривень).

«Їзда автобусною смугою суттєво заощаджує мій час. Особливо це відчутно вранці, коли я їду на роботу, та увечері, коли повертаюся назад. Допоки більшість стоїть у заторах, я миттєво долаю відстань», – розповідає власник авто з електричним двигуном, речник Норвезької асоціації електричного транспорту Петтер Хеуґнеланн.

Не виключено, що щойно країна досягне мети і кількість електротранспорту суттєво перевищуватиме кількість бензинових та дизельних авто, численні державні заохочення зникнуть, каже Хеуґнеланн. Але наразі для більшості автовласників державні стимули відіграють ключову роль в ухваленні рішення на користь купівлі авто з електричним двигуном.

За даними асоціації, кількість легкових електромобілів у Норвегії становить майже 7% від автопарку і впевнено наближається до позначки у 200 тисяч. Таким чином, за кількістю зареєстрованих легкових електромобілів на своїй території п’ятимільйонна Норвегія перша в Європі і четверта у світі після Китаю, США і Японії.

У небо від розетки

Електричний літак, що піднявся в небо над аеропортом Осло влітку цього року, фактично розпочав нову еру авіаперевезень. Першим пасажиром на борту двомісного Alpha Electro G2 став міністр транспорту Норвегії Кетіль Сульвік-Ульсен. Для повної зарядки апарата потрібно близько години, після чого він здатен подолати 130 кілометрів у небі.

Норвегія стала першою країною світу, яка поставила собі за мету перевести всі внутрішні авіарейси країни на електрику.

«За планами норвезького уряду, до 2040 року всі внутрішні рейси мають здійснюватися електричними літаками. Ми сподіваємося, що перший комерційний рейс відбудеться до 2025 року. Наступним кроком стане випробування літаків із більш потужними батареями, які здатні взяти на борт більшу кількість людей», – повідомив прес-секретар норвезької державної компанії управління аеропортами «Авінор» Крістіан Лекса.

Електричний літак Alpha Electro G2
Електричний літак Alpha Electro G2

Наразі Норвегія працює над тендерною пропозицією для літака, що може здійснити подорож тривалістю у півтори години і вміщатиме на свій борт 19 пасажирів.

Але поки що електричного апарата, який би відповідав таким вимогам, жодна з авіабудівних компаній світу не збудувала.

Масова електрифікація наземного та повітряного транспорту зумовлена прагненням Норвегії знизити кількість шкідливих викидів в атмосферу.

«Наша мета, як і мета всіх країн, які підписали Паризьку кліматичну угоду, – зробити все можливе, що від нас залежить, аби не допустити підвищення середньої температури на планеті. Ми розраховуємо, що до 2030 року Норвегія зменшить кількість викидів в атмосферу на 30%. А до 2050 року ми станемо суспільством, що продукує мінімальну, наскільки це лише можливо, кількість викидів. Це головна мета», – заявив державний секретар Міністерства клімату і довкілля Норвегії Атле Хамар.

Зарядна станція для електричного автобуса в Осло
Зарядна станція для електричного автобуса в Осло

Паризька кліматична угода, яку у грудні 2015 року підписали 195 країн світу, спрямована на боротьбу з глобальними змінами клімату. Головна мета угоди – не допустити зростання середньої температури на планеті більше ніж на 2 °C. Відповідно до угоди, всі учасники договору повинні вжити заходів для зниження небезпечних викидів в атмосферу. Внесок кожної країни можна буде оцінити у 2023 році, коли уряди держав відзвітують про виконану роботу та нададуть перші результати своїх досягнень.

  • Зображення 16x9

    Власта Лазур

    Політичний журналіст, автор та ведуча інформаційно-аналітичної програми «Свобода Live». До команди Радіо Свобода приєдналася у червні 2018 року. Раніше працювала журналістом, продюсером та редактором на загальноукраїнських телеканалах

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG