Газета «День» з'ясовувала, чи піде Кремль на чергову військову авантюру в Україні і чи готовий до цього Київ? Видання пише про почастішання заяв щодо можливого наступу російських військ на південному чи східному напрямках України. Газетярі не виключають, що подібні інформаційні вкидання поширюються самими росіянами, щоб чинити постійний психологічний тиск і приспати пильність українців, чи опозиційними до чинної влади силами, щоб нагнітаючи ситуацію шукати свої політичні дивіденди.
Утім, експерти газети вважають ймовірним наступ агресора. Серед причин, які можуть змусити Кремль вдатися до активних дій, окрім необхідності забезпечення Криму водою, це відволікання уваги від усіляких внутрішніх проблем (економічних, коронавірусних...) в самій Росії.
Зокрема, військовий експерт Валентин Бадрак за 10-бальною шкалою, оцінює загрозу десь на 7-8. «Хоча ми всі знаємо, що навіть якщо війна готується, вона не обов’язково відбувається, тож потрібна належна пильність», – наголошує він.
Тобто, можна сказати, що дрова вже складені, але іскри поки немає, хоча вона може легко з’явитися, зазначає експерт. Він вважає, що ситуація небезпечна і потрібні дзеркальні дії, поки у прихованому режимі, без заяв про повну бойову готовність ЗСУ. Проте пов’язані з додатковою пильністю і готовністю українських військових належним чином відповісти.
Інший експерт газети – генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко – вважає, що треба готувати не лише Збройні сили та силові структури, але й готувати державу для того, щоб була можливість введення воєнного стану чи мобілізації, провести анти-навчання.
«Треба розуміти, що ми не НАТО, і воювати за нас не будуть, однак треба готувати і союзників, пояснювати ситуацію. Адже Путін буде оцінювати, чи вдасться йому впоратися своїми силами», – зазначає експерт. Стаття називається «Дрова» вже складені…»
Про те, чому громадськість проти появи чернігівського ректора Сергія Шкарлета в Міносвіти, розповідає газета «День». Бекграунд у нового керівника Міносвіти – непростий, констатує видання. Кафедра українознавства зникла в Чернігівському технологічному університеті через рішення ректора. У 2010 році він підтримував та представляв в органах місцевого самоврядування Партію регіонів. Експерти вважають, що таким чином в МОН прийде працювати людина з оточення ексміністра освіти Дмитра Табачника.
Призначеного міністра також звинувачують у плагіаті, експерти організації «Дисергейт» зібрали докази. При цьому із 2016 року Шкарлет очолює Експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт з проблем секторального розвитку та підприємництва МОН України. Ще один дисонанс до загальної картинки про нове урядове призначення, зазначає видання. Докладніше йдеться в публікації «Бурхливе» призначення».
«Початок епохи бідності: чому українські банки різко зменшили ставки по депозитах» – у статті під таким заголовком газета «Україна молода» нагадує, що реагуючи на економічну кризу, правління НБУ різко зменшило облікову ставку. Ще одна зміна облікової ставки, як прогнозує видання, відбудеться восени.
Тож в Україні стануть доступнішими кредити та менш привабливими – депозити. Тим часом населення України вже почало біднішати: трирічна епоха зростання доходів, на жаль, завершилася, зазначає видання.
«Уповільнення інфляції, стабільність на валютному ринку і робота банківського сектору без збоїв сприяють подальшому зниженню процентних ставок, – написали в НБУ у звіті про фінансову стабільність. – Це є передумовою для зниження ставок за кредитами. При відсутності нових макроекономічних шоків кредитні ставки для населення та бізнесу до кінця року стануть найнижчими за всю історію банківського сектору».
При цьому вперше з березня 2016 року в нинішньому квітні реальна зарплата зменшилася на 0,5%. Цей процес наклався на інший: зниження ділової активності і менший попит на робочу силу.
Також відбулося різке збільшення обсягів соціальної допомоги: проводилися доплати до пенсій через епідемію коронавірусу і відбулася їхня щорічна індексація. Але, як і передбачали скептично налаштовані аналітики, на статки людей урядова щедрість особливого впливу не мала. «Це не мало значного позитивного впливу на доходи населення», – констатували в Нацбанку.
