Чи є легітимними результати кваліфікаційного оцінювання суддів, якщо Громадська рада доброчесності (ГРД) вийшла з цього процесу? Чи може Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) регламентувати роботу громадськості? Чи можна вважати, що судова реформа відбувається, якщо досі жоден суддя не притягнутий до відповідальності?
Верховний суд України 29 березня розпочав розгляд позову співкоординатора Громадської ради доброчесності (ГРД) Віталія Титича до Вищої кваліфікаційної комісія суддів України (ВККС) про незаконність змін регламентування роботи цього громадського органу.
Це стало наступним – після виходу ГРД із процесу оцінювання суддів – етапом протистояння між громадськістю та судовою системою, що наростало у перебігу реалізації затвердженої президентом України у травні 2015 року Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки.
«ВККС встановила вимогу, що висновок ГРД має супроводжуватися посиланнями на «надійні та достовірні джерела». Такими джерелами ВККС вважає лише рішення державних органів, зокрема рішення судів, НАЗК, ВРП, ДФСГалина Чижик
Спікоординаторка Громадської ради доброчесності Галина Чижик пояснює: «ВККС встановила вимогу, що висновок ГРД має супроводжуватися посиланнями на «надійні й достовірні джерела». А, як показав аналіз рішень ВККС щодо висновків ГРД про кандидатів до Верховного суду, то такими джерелами ВККС вважає лише рішення державних органів, зокрема рішення судів, НАЗК, ВРП, ДФС.
«Патовість ситуації в тому, що якби всі названі органи працювали належно й ефективно, то потреби у Громадській раді доброчесності чи переатестації усіх суддів не було б узагалі», – написала Галина Чижик у своєму блозі.
Тобто, щоб суддя «не пройшов» кваліфікаційну комісію, треба, щоб уже було рішення суду, що дасть можливість зробити висновок, що суддя недоброчесний. Але досі, як не раз зазначали представники Громадської ради доброчесності, немає жодного обвинувального висновку щодо «суддів Майдану», які виносили завідомо неправомірні висновки».
Окрім цього ВККС внесла й інші зміни в регламент роботи Громадської ради доброчесності, законність яких тепер має визначити Верховний суд.
До того ж, обсяг і терміни роботи, яку мала виконати громадськість, унеможливлювали ретельну перевірку. Громадська рада доброчесності за кілька місяців мала перевірити 5200 суддів, знайти докази недоброчесності й, «за наявності відповідних підстав», зробити подання до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Для порівняння, під час конкурсу Верховного суду України ГРД разом із ВККС майже рік перевіряли 320 кандидатів у судді і заявляли, що працюють на межі своїх можливостей.
Що каже закон?
Існування та повноваження Громадської ради доброчесності передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів»
Існування й повноваження Громадської ради доброчесності передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Стаття 87 цього Закону зазначає, що ГРД створюється «з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання». Двадцять членів ГРД обираються строком на два роки.
Частина 6 статті 87 цитованого Закону вказує, що Громадська рада доброчесності, серед іншого:
– збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
– надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді);
– надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Що ж, згідно з цим Законом «Про судоустрій і статус суддів», має зробити Вища кваліфікаційна комісія суддів України після того, як Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановить, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності?
Якщо ви не читали Закон, то могли б припустити наступне: визнати суддю таким, що не має права здійснювати правосуддя, ну, або ж, у крайньому випадку – призначити додаткову перевірку.
Однак, законодавець частиною першою статті 88 цитованого Закону визначає наступне: Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді у разі, якщо не менше ніж одинадцять членів ВККС підтримають це рішення.
Іншими словами, якщо навіть ГРД добросовісно виконає усі, покладені на неї Законом, зобов’язання, то ВKKC, однак, має можливість залишити недоброчесного суддю на го посаді.
Що каже Громадська рада доброчесності про вихід з процесу оцінювання суддів
Процес оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісією стартував 23 березня 2018 року і за перший день роботи жоден суддя не був «відсіяний» за недоброчесність. А вже через три дні Громадської рада доброчесності оголосила, що припиняє участь у цьому процесі, оскільки він, на їхню думку, є «цинічним обманом суспільства».
«Графік співбесід перетворили на конвеєр, співбесіди з суддями тривають подекуди не більше від 6 хвилин. Висновки Громадської ради доброчесності були відкладені і просто не розглядались з посиланням на незаконні положення Регламенту ВККС. Оцінювання легко зможуть пройти судді Майдану через те, що ВККС вирішила не брати до уваги їхні попередні рішення», – мовиться в заяві Громадської ради доброчесності.
«Ми не можемо і не будемо легітимізувати своєю участю це відверте знущання над сподіваннями громадян на чесний суд. Але ми не здаємось, і наша ключова вимога – це зміна правил і переформатування ВККС», – заявили члени ГРД.
Без контролю громадськості підривається легітимність результатів оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісієюРоман Маселко
«Хоча Закон прямо не каже, що без ГРД неможливо проводити оцінювання, але, без контролю громадськості підривається легітимність результатів оцінювання суддів Вищою кваліфікаційною комісією», – сказав Радіо Свобода член ГРД Роман Маселко.
Громадськість підтримала ГРД, зокрема відповідну заяву опублікувала Ініціативна група «ДеклараціяНебайдужих».
«ВККС прямо не відповідає на питання, чому більшість «суддів Майдану» досі залишаються на посадах. У безкінечних «серіалах про мішу-надю» ми губимо найголовніше. Так ми загубили реформу ЗСУ, реформу поліції, тепер судову реформу. Насправді українське суспільство теж винне, бо ГРД заявляла про проблеми і просила про нашу підтримку протягом року. Але дійшло аж до такого», – так прокоментувала перебіг подій Радіо Свобода учасник Ініціативи Ольга Решетилова.
Реакція ВККС і правників
Вища кваліфікаційна комісія суддів відреагувала на вихід Громадської ради доброчесності з процесу оцінювання суддів закликом не припиняти роботу, а виправити недоліки і працювати далі.
ВККСУ пропонує Громадській раді доброчесності виконувати покладені на неї законом обов’язки і сприяти оцінюванню суддів
«ВККСУ пропонує Громадській раді доброчесності виконувати покладені на неї законом обов’язки і сприяти оцінюванню суддів шляхом надання ґрунтовних, належним чином оформлених висновків та інформації стосовно суддів України. Для усунення недоліків вже поданих документів ВККСУ надала ГРД додаткові 10 робочих днів», – мовиться у заяві.
ВККС зазначила, що процедура оцінювання триває уже чотири місяці, від листопада 2017 року, коли перші 990 із 5700 суддів розпочали проходити оцінювання, до початку проведення співбесід 23 березня 2018 року. І затягувати процедуру далі немає можливості, оскільки «у своєму висновку від 26 жовтня 2015 року Венеціанська комісія вказала, що ця процедура має бути «обмеженою в часі, проведеною швидко й ефективно з найвищою мірою обережності».
Також Вища кваліфікаційна комісія суддів зазначила, що «для цілей проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді станом на 27.03.2018 до Комісії від Громадської ради доброчесності надійшли висновки та інформація стосовно 106 суддів».
«Українське законодавство не передбачає механізму припинення участі ГРД у кваліфікаційному оцінюванні суддів. Якби Громадська рада доброчесності заявила, що складає свої повноваження, то треба було б скликати нову раду. Вихід з процесу лише завдає удару по довірі до результатів оцінювання суддів», – наголосив у коментарі Радіо Свобода заступник голови Ради адвокатів України Валентин Гвоздій.
За його словами, наразі «штучно створено умови для додаткового тиску на судову владу».
До діалогу та «пошуку оптимальних шляхів налагодження співпраці задля формування доброчесного суддівського корпусу» закликала ГРД і ВККС у своєму відкритому зверненні і Асоціація правників України.
Асоціація рекомендує своїм представникам у складі Громадської ради доброчесності продовжувати виконувати обов’язки і сприяти врегулюванню ситуації.
Поки ж ВККС продовжує процес оцінювання і проводить співбесіди із суддями, що транслюються на YouTube-каналі інституції.
Проблему поглиблює і той факт, що в Україні є велика невідповідність між кількістю суддів і кількістю справ, які чекають судового розгляду. Якість судових процесів страждає, зокрема, і через велике завантаження суддів.
Судова реформа, що розпочалася у 2015 році, передбачає реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів з метою відновлення правосуддя та довіри до судової влади.
