12 червня 2020, 18:15

Виклики цифрової трансформації системи охорони здоров'я України (eHealth)

Ефективні рішення в медицині можуть бути тільки на базі інформаційних технологій. Про це свідчить досвід країн, які використовують електронні інструменти в охороні здоров'я протягом 10 і більше років. До цього прийде і Україна, попри непростий шлях розвитку eHealth і реформування галузі.

11 червня 2020 року відбулася щорічна конференція Digital Transformation Conference 2020, присвячена сучасним інструментам, сервісам та підходам, що допоможуть цифровій трансформації у медичній сфері. Цього року через пандемію COVID-19 захід відбувся в онлайн форматі, і це також стало символічним з точку зору ролі сучасних цифрових можливостей.

Спікери конференції говорили про організацію ефективної роботи медперсоналу, автоматизацію бізнес-процесів; інтелектуальну обробку та безпеку даних, штучний інтелект, хмарні технології в медичній галузі.



Вдячний організаторам за запрошення стати одним зі спікерів конференції. Виступаючи на заході, я зосередив свою доповідь на викликах цифрової трансформації системи охорони здоров'я України (eHealth).

"Три кити" eHealth в Україні

Сучасні українські лікарі не сидять на місці в питаннях цифровізації. Вони переходять на електронний документообіг, використовують чат-боти та інші сервіси для спілкування з пацієнтами, залучають телемедицину в своїй практиці. Однак усі ми розуміємо, що, зобов'язання держави – надати лікарям та медичним закладам можливість та інструменти для широкого застосування інформаційних технологій.

На жаль, держава досі не впоралася з цим завданням. Досі на часі залишається головний виклик – створити фундамент електронної системи охорони здоров'я в Україні.Фундаментом, так званими "трьома китами eHealh" є: 1) нормативно-правова база, 2) інфраструктура, 3) кадри.

Повноцінна цифрова трансформація української системи охорони здоров'я неможлива без Національної стратегія розвитку eHealth, без технічного завдання для її впровадження. Вона не можлива без аудиту та актуалізації Плану заходів щодо розвитку ЕСОЗ, прийнятого в 2019 році та лише частково виконаного. Цифровізація на національному рівні не можлива без архітектури eHealth – загальної і єдиної для всієї системи, а не її окремих елементів, та нормативно-правової бази, яка робить її законною. Також потрібні стандартизація, термінологія, базові довідники та реєстри (компонент, що дозволить "спілкуватися" однією мовою всім учасникам і обмінюватися даними).

Нелегким викликом для закладів стала відсутність затвердженого на національному рівні уніфікованого рішення щодо комп'ютерного оснащення, розгортання мережі та типових конфігурацій для лікарень. Окрім того, в нинішніх умовах заклади не спроможні якісно вирішити питання інфраструктури (інтернет, комп'ютери, мережева інфраструктура) без державного фінансування. Потрібен план інформатизації, виділення коштів обласного бюджету на закупівлю комп'ютерної техніки та оснащення ЗОЗ.

Ще одне фундаментальне питання – кадри. Фахівці, які будуть впроваджувати та супроводжувати eHealth, та медпрацівники, які будуть з цим працювати. Адже навіть найдорожча, найпотужніша та якісно підібрана комп'ютерна техніка не допоможе, якщо люди не знають, що з нею робити.

Виклики для закладів охорони здоров'я

В країнах ЄС, де впроваджувати електронну систему охорони здоров'я почали набагато раніше, ніж в Україні, переваги eHealth очевидні.

Інформаційні технології стали таким самим інструментом для лікаря, як, наприклад, автомобіль, на якому він пересувається, здійснюючи свою практику. eHealth став інструментом, який дозволяє вести фінансову звітність, управляти потоком пацієнтів, аналізувати ефективність та якість медичних послуг, формувати систему підтримки клінічних рішень та багато іншого.

Концептуальна модель електронної охорони здоров'я, сфокусована на людині. Вона передбачає, що кожна особа:

- матиме доступ до особистої медичної інформації;

- до інформації про заклад та лікаря, до спільнот з певним станом здоров'я;

- зможе управляти своїм здоров'ям, відслідковуючи призначення лікаря, отримуючи дистанційну підтримку лікаря-консультанта, а також отримуючи інформацію про профілактичні заходи для себе та своєї родини;

- отримає доступ до інформації про свій стан здоров'я, включно з доступом до плану лікування, даних про медикаментозне лікування, до медичних записів про стан свого здоров'я;

- стане учасником процесу надання медичних послуг, що включає використання дистанційних пристроїв моніторингу, фіксування симптомів в електронній формі, взаємодію з лікарем або командою управління захворюванням;

- матиме доступ до інформації про виписані рецепти, відпущені ліки; напрямки на дослідження та їх результати;

- зможе записатися на прийом в режимі онлайн.

Електронна система охорони здоров'я фіксує взаємовідносини між громадянами та постачальниками медичних послуг. Це дані про оплату медичних послуг, розрахунки внесків, фінансування та аудит постачальників медичних послуг, моніторинг стандартів лікування та інше.

eHealth дозволяє вести історію хвороби пацієнтів. В свою чергу, пацієнт обирає для своєї родини клініку, де зберігають усі дані, а не шукають їх по комп'ютерних закутках або у папірцях. Лікарям зручно, коли вся різнопрофільна інформація під рукою, можна бачити цілісну картину по пацієнту.

eHealth – це інструмент для фіксації всіх дій, рекомендацій, призначень лікаря, оскільки його відповідальність (зокрема, юридична) дуже висока.

Ось чому, наприклад, в Нідерландах, 16% бюджету лікарні витрачають на інформатизацію. Вони розуміють, що це працює на їхню користь. eHealth дає можливість зберігати всі дані і захищати як лікаря, так і пацієнта.

В Естонії, коли лікар виписує пацієнту рецепт на ліки, система перевіряє, які ще рецепти були виписані. Система не дозволить виписати ліки, несумісні з попередніми. Це живий приклад того, як eHealth покращує якість медичних рішень і послуг.

Щоб побачити дані про аналізи і обстеження пацієнта в іншому медичному закладі, лікарю більше не потрібно витрачати час на паперові медичні картки. Лікар робить запит до загальнодержавної системи електронного здоров'я через свою медичну інформаційну систему, а у відповідь отримує затверджений (підписаний) документ у систему електронного здоров'я, де його можуть бачити інші лікарі, а також пацієнт. Щомісяця із системи електронного здоров'я Естонії надходять понад 2 мільйони запитів. Враховуючі, що Естонія – невелика країна, цей показник свідчить про дуже високу затребуваність такого інструменту.

Що в Україні? В Україні спаплюжене поняття eHealth. Мені жаль, що процес трансформації відбувається не на державницькій позиції, а на власний розсуд місцевої влади та керівництва закладів.

Наразі комп'ютери в медичних закладах використовуються для формування звітів для НСЗУ та в особистих цілях персоналу. Все зміниться, коли розпочнеться справжня конкуренція між медзакладами.

Конкуренція буде зростати. Збільшується обсяг фінансування галузі, нові пакети від НСЗУ і як наслідок в Україні з'являться нові клініки, що увійдуть в державну програму медичних гарантій. Це буде швидше, ніж може здаватися. Запрацює медичне страхування, і в Україну увійдуть іноземні компанії з великими інвестиціями на довготривалу співпрацю. Щоб українські лікарні не програли цю конкуренцію, навчитися конкурувати за пацієнта треба вже зараз. І не лише за вітчизняних пацієнтів, а й за іноземних.

Коли гостро постане питання конкуренції медичних закладів, виграють ті, хто засвоїв інформаційні технології та розробив план ІТ-розвитку закладу. Сучасний лікар – це агент здоров'я для людей, тому що такий лікар і пацієнт оперативно спілкуються і обмінюються інформацію через гаджети.

Лікарям та лікарням потрібен швидкий потужний інтернет, синхронний на віддачу і на прийом даних. Багато лікарень не враховують це в своїх фінансових планах. Хмарні технології підходять для сервісних функцій, такі як запис до лікаря, та базові інструменти на первинній ланці. Але повноцінний eHealth – це дуже великі обсяги інформації. В лікарнях мають бути ІТ-команди, сервер, нормальна мережа. Розумію, що фахівці в дефіциті, тому рішенням є співпраця лікарень з експертами та ІТ-компаніями для технічного супроводу. Подати заявку на допомогу в проведенні технічного аудиту ви можете за посиланням.

Потрібно закладати фундамент електронної системи охорони здоров'я на державному рівні та рухати це питання на місцях. Адже ми всі, і надавачі, і споживачі медичних послуг, зацікавлені в цьому, отже, і відповідальні за цей процес.

Тиждень імунізації-2024 в Україні: нові досягнення та виклики

Тиждень імунізації – 2024 став гарним прикладом, що демонструє відданість України збереженню здоров'я громад навіть у цей складний час. Коли країна протистоїть як зовнішнім, так і внутрішнім викликам, роль просвітницької роботи в громадах стає ще більш важливою...

Шлях України до ЄС: Чому важливі показники вакцинації?

В останньому звіті Єврокомісії, який аналізує виконання Україною умов для вступу в ЄС, одним із ключових зауважень у сфері охорони здоров'я було відзначено, що рівень охоплення щепленнями в Україні значно нижчий за глобальні рекомендації ВООЗ...

Медичній реформі в Україні 5 років

5 років тому, 19 жовтня в Україні розпочалася медична реформа. Ключові успіхи в охороні здоров'я, яких наша країна досягла за цей час, свідчать про ефективність і прогрес медичної реформи, не дивлячись на виклики сьогодення...

Сильний громадянський рух – спроможна держава.

30 червня у Києві відбувся форум "Бачення України: реформування та відновлення соціально-гуманітарної сфери у перспективі 2030 року" на якому було представлено візійний документ "Бачення України 2030: соціально-гуманітарна сфера" Представлений документ – показник того, що громадськість, незалежні експерти може не лише критикувати, але й запропонувати конструктивне, експертне бачення розвитку України, зокрема в сфері охорони здоров'я...

Стратегія розвитку імунопрофілактики 2030: Україна – приклад для світу за рівнем вакцинації

Пандемія COVID-19 стала яскравим нагадуванням, як інфекційні хвороби здатні змінювати життя людей у всьому світі, і що вакцинація – це шанс повернутися до нормального життя...

Допоможемо мешканцям Херсонщини!

Вночі 6 червня окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС на Херсонщині. З перших годин лиха українці з різних куточків країни та світу допомагають мешканцям затоплених регіонів – надають прихисток, збирають кошти та надсилають гуманітарну допомогу для тих, хто її потребує...