Доступність посилання

ТОП новини

У Вінниці знайшли останки вояків УГА і УНР, які були поховані 100 тому на цвинтарі, який згодом зруйнували


Пошукові роботи на місці колишнього цвинтаря
Пошукові роботи на місці колишнього цвинтаря

У Вінниці на місці колишнього військового цвинтаря вояків Української Народної Республіки (УНР) і Української галицької армії (УГА) знайшли понад 20 людських останків. Поховань, за оцінками дослідників, може бути кілька тисяч. Розмови про необхідність дослідити цю територію тривали роками і лише днями вдалося розпочати пошуки.

На місці колишнього військового цвинтаря протягом двох днів пошукових робіт віднайдені людські останки у домовинах, окремо черепи і кістки. За оцінками експертів, людські рештки належать молодим особам.

Були останки у домовинах, а також без трун
Святослав Шеремета

Архівні матеріали повністю підтвердили існування військового цвинтаря 100 років тому. Вінницькі історики склали карту місця і вона співпала з сучасною територією. Вінницькі науковці і фахівці Львівського меморіально-пошукового центру «Доля», які досліджують територію, стверджують, що віднайдені останки належать воякам УГА і УНР, які померли від тифу в 1919-му – на початку 1920 років.

«Були останки у домовинах і ми припускаємо, що там могла бути старшинська частина кладовища, а також у кількох шарах відкопали масові поховання без трун. Це могли бути поховання у час наступу чи відступу з Вінниці і тоді не було часу на обряд із священником. Галицька армія мала традицію поховань для старшин і рядових, але це лише припущення. Ми знаємо що УГА після Чортівської офензиви, коли не було набоїв, перейшла Збруч, з боями прийшла до Києва і Одеси. Довгий час навчальна команда УГА базувалась у Вінниці. Тут почалась епідемія тифу», – каже директор меморіального-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.

Під час розкопок
Під час розкопок

На цьому місці може бути поховано кілька тисяч українських вояків, які лікувались у двох шпиталях Вінниці. Згідно з архівними документами, у розпал епідемії тифу, а це осінь 1919-го – січень 1920 років, у лікарнях на околиці міста перебували 8743 вояки, із них близько 90% померли. Власне, скільки поховано людей на військовому цвинтарі, важко сказати. Адже у радянський час, коли кладовище було знищене, під час будівельних робіт, часто натрапляли на людські кістки і їх кудись вивозили.

Карта дала основний орієнтир для пошукових робіт
Олександр Федоришен

«На карту цього місця дослідники натрапляли з 90-х років минулого століття. Вона мені потрапила до рук у 2012 році і тоді ж була зроблена перша спроба локалізації самого цвинтаря. Власне карта дала основний орієнтир для пошукових робіт. Судячи з виявлених поховань, враховуючи, що на останках немає залишків одягу, а норми спеціалізованого поховання були виписані керівництвом УГА в грудні 1919 року, що на них не повинно було залишатися речей, згідно з санітарними вимогами, можна говорити, що 20 віднайдених тіл – це індивідуальні похованні вояків УГА. Частина вояків похована за обрядом – домовини, хрести, а вже в листопаді-грудні 1919 року, за спогадами вояцтва, ситуація нагадувала пекло, коли не було часу віддавати почесті хлопцям», – говорить керівник Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Цвинтар створили у січні 1919 року

Військовий цвинтар у Вінниці був створений у січні 1919 року на прохання командувача Подільського корпусу УНР Федора Колодія, який звернувся у міську управу. Було виділено земельну ділянку під військовий цвинтар. На ньому хоронили українських вояків до весни 1920 року. У радянський час кладовище було зруйноване.

У 1960-70- роках воліли мовчати. У цьому процесі брала участь міліція і КДБ
Олександр Федоришен

«Під час будівництва промзони 45-го військового заводу робітники наштовхувались на поховання. Це було у 1960-70-х роках, але воліли мовчати, але поки що документів, які б засвідчили про кількість чи куди перевозили останки – немає. Військову ділянку брали первинно для поховання полонених українців, які були прихильниками Української Держави Скоропадського. Частина з них визнала Директорію УНР, певна частина вояцтва просто була полонена, як прихильники гетьмана. Частина з них захворіла і їх потрібно було ховати», – розповідає Олександр Федоришен.

Чи вдасться встановити імена похованих вояків УНР і УГА на цвинтарі у Вінниці, наразі невідомо. Особистих речей при останках вояків поки що не знайшли. Але українське вояцтво дбало про поіменні списки.

Є два варіанти розвитку
Святослав Шеремета

«Все залежатиме від того, наскільки великий цвинтар, чи керівництво 45-го військового заводу йтиме назустріч. Є два варіанти розвитку – ексгумація останків і створення меморіалу на новому місці або дослідження всієї території цвинтаря і створення там меморіалу», – говорить Радіо Свобода Святослав Шеремета.

Тиф забрав життя більшості вояків

У липні 1919 року вояки УГА перейшли Збруч. Об’єднавшись із армією УНР, воювали проти більшовиків, зокрема звільнили Вінницю. Частина УГА зупинилась на Вінниччині. На території шпиталю для людей з психічними розладами розташувався польовий госпіталь 1-го Галицького корпусу УГА. У вересні вояків охопила епідемія тифу і дехто з істориків припускає, що це могла бути навіть бактеріологічна зброя. Тиф поширився великою частиною тодішньої Подільської губернії. Військові казарми теж перетворились на шпиталь. Зі спогадів відомо, що спершу вояків УГА ховали у домовинах, а коли кількість померлих від тифу суттєво зросла, то просто загортали у тканину.

Вояк УГА
Вояк УГА

У грудні 1919 року у Вінницю прийшли більшовики і воякам УГА, які вижили, довелось відступати. Важкохворі залишились у лікарнях. Після 1920 року на військовому цвинтарі не здійснювали поховань. У радянський час це місце зруйнували. Тут збудували військовий завод, який належить сьогодні «Укроборонпрому», а в казармах розташовується військова частина.

Біля колишнього цвинтаря, на невеликій площі, приватна фірма зводить житло і долучилась до пошукових робіт на кладовищі. Зараз їх проводять на території колишнього авіаційного шпиталю. А опісля спільно вирішуватимуть: перепоховати останки вояків на новому місці чи створити меморіал у межах колишнього кладовища.

Фахівці називають цю пошукову експедицію унікальною, бо це може бути найбільший військовий цвинтар вояків УГА. Майже сто років це місце, по суті, було забуте, зруйноване і для більшості сучасників невідоме.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG