Гості програми «Ваша Свобода»: Олександра Устінова, народний депутат України (партія «Голос»); Віталій Безгін, народний депутат України (партія «Слуга народу»)
Партія Святослава Вакарчука «Голос» вимагає ухвалення альтернативного законопроекту про зняття депутатської недоторканності. Монобільшість від «Слуги народу» хоче запровадити «контрольовану» недоторканність депутатів, стверджують у «Голосі». Відповідно до запропонованого «слугами» законопроекту, якщо депутата зловлять на місці вбивства в крові та з ножем, його не зможуть затримати, заявила парламентар від партії Святослава Вакарчука Олександра Устінова. Натомість парламентарі від пропрезидентської партії категорично відкидають такі закиди.
Олександр Лащенко: Пані Устінова, чому ви вважаєте, що у вересні ухвалений тріумфально, конституційною більшістю нової Ради закон про зняття недоторканності дає можливість пропрезидентській фракції, а фактично, я так розумію, Офісу президента мати контроль над депутатами?
Олександра Устінова: Зміни до Конституції, які проголосувала Верховна Рада, дають лише можливість – у Конституції прибирають ту депутатську недоторканність, яка була закріплена. Але для того, щоб запрацювало це все, потрібно гармонізувати законодавство. Три закони, до яких потрібно вносити зміни – про статус народного депутата, Кримінально-процесуальний кодекс... Депутатська недоторканність повинна бути знята повністю.
Лише одна людина в цій країні – генпрокурор – зможе доторкнутися до недоторканного або відкрити провадженняОлександра Устінова
Якщо зараз приїжджає поліція, і стоїть депутат з ножем, то поліція навіть ніж у нього не може забрати, тому що ми ж недоторканні. Вона може лише попросити депутата. Чому ми говоримо про контрольовану депутатську недоторканність? Лише одна людина в цій країні – генпрокурор – зможе доторкнутися до недоторканного або відкрити провадження, внести відомості в реєстр досудових розслідувань. Без згоди Верховної Ради.
Але ми все замикаємо в руках однієї людини, яка є фактично ставлеником пропрезидентської партії і президента України. Це не може бути так. Розслідувати депутатів мають ті органи, у підслідності яких є той злочин. Якщо це корупційний злочин, то це має бути НАБУ або САП. Якщо вбивство – ДБР. У пана Рябошапки досить роботи зараз, враховуючи яку кількість справ, яку вони поновлюють, яку закрила попередня влада, враховуючи й те, що зараз ми бачимо не дуже гарні натяки на те, що навіть з монобільшості депутати підтримують схеми, які працювали раніше. Наприклад, «схему Антона Яценка».
Якщо з нового року гармонізуємо законодавство, то дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії не потрібен буде від Верховної Ради, а, відповідно до законопроекту «Слуги народу», даватиме виключно генпрокурор, відповідно ж до нашого законопроекту, даватиме той прокурор, який веде цю справу за рішенням суду. У будь-якому випадку суд дає рішення на прослуховування, на стеження, на обшуки. Тому тут завжди має бути санкція суду.
Зняття недоторканності – це не означає, що депутата не можна торкнутися або наручники на нього вдягти, а це стосується й того, що депутата можна прослуховувати, у нього можна проводити обшук.
(Повна версія програми)
– Пане Безгін, це відповідає дійсності чи ні, на ваш погляд?
Нам треба трохи жорсткіше це все виписуватиВіталій Безгін
Віталій Безгін: Дійсно, нам треба законодавство приводити у відповідність. Зараз йдеться про проект №2237, де близько 50 підписантів нардепів. Мова саме про альтернативи до нього, удосконалення.
У нас вже з фракцією «Голос» є такий досвід, коли нам вдається знаходити точки дотику, проводити фахову дискусію. Я думаю, що ми точно зможемо з ними зустрітися, поспілкуватися. Якщо аргументи колег будуть переконливими, то я не бачу предмету, чому ми не змогли б внести відповідні зміни і покращити ситуацію чи, наприклад, підтримати відповідний законопроект.
Щодо затримання. Якщо буде ситуація, коли поліція просто стоятиме і спостерігатиме, звісно, що ця норма не прийнятна. Нам треба трохи жорсткіше це все виписувати, щоб воно потім імплементувалося у правильний шлях.
– Пане Безгін, за опитуванням КМІС, 89% українців підтримують зняття депутатської недоторканності, суддів – 85%, а президента – 77%. Але при цьому 40% згодні, що скасування недоторканності збільшує залежність народних депутатів від президента України і зробить їх менш вільними, фактично «солдатами партії». Ви згодні чи ні?
Віталій Безгін: Регулярно нам кажуть, що фракція залежна від Офісу президента і так далі. Насправді воно так не відбувається. Майже на кожному рівні (я по своєму комітету суджу) у нас є спільні робочі групи, де, з одного боку, є представники Офісу президента, з іншого – профільного міністерства, а з іншого – профільного комітету. Все працює абсолютно нормально і демократично.
Кожна попередня фракція, партія влади могла би цьому позаздритиВіталій Безгін
З приводу внутрішніх інструментів, у нас є правило, якщо рішення підтримують менше від 70% фракції, відповідно у нас немає спільної позиції у залі. Якщо процедурно не проходив (законопроект – ред.), то не виноситься (на голосування у сесійну залу – ред.). Наша фракція збирається майже кожного дня безпосередньо перед засіданнями. Президент зустрічається з депутатами. Остання суттєва зустріч була близько трьох тижнів тому. І в нас була зустріч з президентом вранці після історії з «формулою Штайнмаєра». Достатньо активно ми комунікуємо і з президентом, і з представниками уряду. Кожна попередня фракція, партія влади могла би цьому позаздрити.
В Україні така практика, коли люди за рахунок партійного бренду потрапляють до стін парламенту, а потім просто «тушками» перебігають в іншу політичну силуВіталій Безгін
З приводу якихось блокувань і так далі, то це мова, скоріш за все, про імперативний мандат. Але дана версія законопроекту все одно не пішла у залу. І керівництво нашої фракції заявляло про те, що даний законопроект потребує ретельного доопрацювання.
Треба питання розмежовувати на дві частини – депутата не треба робити заручником якоїсь системи і подібний законопроект не може стати інструментом по тому, як «викидати» неугодних.
З іншого боку, ми розуміємо, що це здебільшого стосується списочників, що є в Україні така практика, коли люди за рахунок партійного бренду потрапляють до стін парламенту, а потім просто «тушками» перебігають в іншу політичну силу. Від цього, напевне, запобіжник потрібен. Але головне – щоб це не перетворювалося на зловживання, коли просто тих, хто просто не погоджується з партійною позицією, в такий спосіб стримують чи «викидають». Зараз якщо ти не погоджуєшся, але ти сам не виходиш (зі складу фракції – ред.), то мандат не складаєш. На моє переконання, робити більш жорсткі механізми є прийнятним, головне – щоб це просто не перетворювалося на репресивну машину.
– Пані Устінова, за нині чинними нормами закону можливо, що, наприклад, депутат від «Слуги народу», принаймні списочник або навіть мажоритарник, перейде до «Голосу» або навпаки?
Олександра Устінова: Депутат може це зробити. Партія не зобов’язана позбавляти його мандата, але у неї є ця можливість. Чи потрібно це робити жорсткішим? Ні. Якщо партія вирішуватиме, кого позбавляти мандата, а кого – ні, то це вже є прямий вплив на депутата. Це партійна диктатура. Ми – народні обранці, а не партійні обранці.
У нас ніхто не зможе змусити депутата голосувати так, як визначила фракція чи партіяОлександра Устінова
У нас зазвичай думку по законопроектах представляють профільні депутати. Потім відбувається обговорення. Ми зазвичай намагаємося дійти абсолютно компромісу. Ми всі, коли йшли у фракцію, між собою домовилися і підписали навіть фракційну домовленість, що у нас ніхто не зможе змусити депутата голосувати так, як визначила фракція чи партія, завжди можна мати окрему думку, що є основою парламентаризму.
