В американському виданні The Washington Post є думки про те, чому, з одного боку, міст через Керченську протоку між Росією та окупованим українським Кримом демонструє силу російського президента Володимира Путіна, але з іншого – наголошує на слабких місцях його режиму. Голова Національного банку України Яків Смолій в статті для американського новинного агентства CNBC розповідає про нові кроки уряду назустріч Європі. Тим часом незалежний дослідник Віра Циммерман в статті для аналітичного центру Atlantic Council відповідає на запитання, чи змінить на краще початок проведення Операції об’єднаних сил ситуацію на Донбасі.
В американському виданні The Washington Post є думки про те, чому, з одного боку, міст через Керченську протоку між Росією та окупованим українським Кримом демонструє силу російського президента Володимира Путіна, але з іншого – насправді наголошує на слабких місцях його режиму.
Міст вартістю в 4 мільйони доларів є справжньою перемогою для путінської пропаганди та демонструє персоналізовану систему влади в Росії, мовиться у статті.
Путін урочисто привітав будівельників мосту, після чого сів в один із вантажних автомобілів. Все це, як і інші ключові моменти путінського президентства, перетворило відкриття у велику телевізійну подію, яку транслювали в прямому ефірі.
Близько 40000 автівок зможуть перетинати міст щодня, що значно спростить можливість росіянам дістатися до Криму, йдеться у статті. Але його будівництво без згоди Києва засудили на міжнародному рівні – анексію півострова Росією і досі не визнають.
Водночас для самих росіян «повернення» Путіним популярного місця відпочинку є чималим здобутком, наголошує автор.
Як говорять прихильники самого президента Росії, такий крок показав безкомпромісну рішучість Путіна ставити інтереси Росії супроти гегемонії Заходу.
Та насправді така увага до ролі Путіна також «натякнула на менш приємну реальність: наприклад, незліченну кількість поганих доріг, залізниць та мостів у країні».
За даними Світового банку, за якістю торговельної та транспортної інфраструктури, Росія – на 94-му місці у світі, позаду Тунісу.
По всій країні росіяни скаржаться на корупцію та погане виконання ремонтних робіт, в тому числі, на важливих інфраструктурних проектах. А тиск уряду щодо «вливання» грошей в Крим означатиме ще меншу кількість доступних коштів на проекти в Росії, посилається автор на слова московського політичного аналітика Дмитра Орєшкіна.
Голова Національного банку України Яків Смолій в статті для американського новинного агентства CNBC пише про те, що Верховна Рада має розглянути «історичну пропозицію замінити 25-річне валютне законодавство новим законом, який відкриє нашу країну міжнародним інвесторам».
Лібералізація валютного контролю дозволить Україні стати більш інвестиційно дружньою та зайняти гідне місце серед основних європейських та світових економік, наголошує автор.
За словами Смолія, сьогодні банківська система України в кращому становищі, ніж будь-коли у часи незалежності. Все це завдяки реформам, які запроваджували з 2014 року.
«Регуляторна система, яку ми мали протягом останніх 25 років, більше не відображає ділове середовище України. Наша висококваліфікована, багатомовна робоча сила та наш інноваційний підхід до розвитку привертають чималий інтерес іноземних інвесторів», – мовиться у статті.
Наприклад, технологічна індустрія України варта близько п’яти мільярдів доларів: «Ми можемо похвалитися найбільшою кількістю ІТ-фахівців у Європі та тим, що приймаємо в себе численні багатонаціональні бренди, включно з Google, Microsoft, Samsung, Boeing, eBay, Siemens, IBM та Huawei», – зауважує автор.
Україна відкривається світу і робить ще один крок назустріч інтеграції в ЄС. І щоб досягти більшої інтеграції в європейську економіку, необхідно працювати на тому ж рівні, що і європейські колеги України, зауважує Смолій.
А це, в свою чергу, означає прозорі операції та сприятливі для інвесторів умови, необхідні для роботи з міжнародними бізнесовими організаціями, зауважує автор.
Незалежний дослідник Віра Циммерман в статті для аналітичного центру Atlantic Council розмірковує над новим статусом військових України в зоні бойових дій на Донбасі.
Початок проведення Операції об’єднаних сил (ООС) означає, що тепер військові дії підпорядковуватимуться українським військовим силам. На думку українського президента Петра Порошенка, ООС допоможе відновити територіальну цілісність України в довгостроковій перспективі.
«Цей крок також демонструє, що адміністрація Порошенка не відмовляється від Донбасу і серйозно ставиться до його повернення», – переконана автор.
ООС є набором військових та юридичних мір для боротьби із російською агресією, і кінцевою метою є визволення окупованих територій.
Постійна військова присутність Росії в Україні, численні обстріли, використання забороненої зброї вимагають оперативної реакції українських військових, і «боротьба з російською агресією є більш точною метою, яка відображає реальність на місцях краще, ніж АТО», – переконана Циммерман. АТО, в свою чергу, лише гальмувало процес, пише вона.
Але чи відкриє новий підхід шлях для миротворців ООН і, зрештою, чи зможе він вивести з глухого кута Мінські домовленості,чи, навпаки, призведе до ескалації ситуації, поки незрозуміло.
«Яким би не був довгостроковий результат, завершення АТО, на жаль, не означає завершення війни в найближчому майбутньому – ситуація залишається напруженою. Щодня повідомляють про постріли та поранення», – зазначає автор. При цьому військовослужбовці, добровольці та місцеві жителі песимістично ставляться до того, що новий формат призведе до значних змін: для них війна керується власними законами, мовиться у статті.
