Доступність посилання

ТОП новини

Зеленському ще не пізно натиснути на гальма щодо «формули Штайнмаєра» (огляд преси)


Учасники акції протесту біля Харківської ОДА проти підписання Україною так званої «формули Штайнмаєра». Харків, 2 жовтня 2019 року
Учасники акції протесту біля Харківської ОДА проти підписання Україною так званої «формули Штайнмаєра». Харків, 2 жовтня 2019 року

«Україна пішла на поступки Росії» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» стверджує, що Зеленський або хтось через нього за балачками про мир хоче нав’язати Україні капітуляцію. Однак, як наголошує експерт видання політолог Михайло Басараб, для Зеленського це завершиться величезним політичним провалом. Оскільки рішення, які анонсує, містять загрозу для державності України.

Соціологія показує: упродовж усіх років війни українське суспільство не сприймає ні Мінські домовленості, ні «формулу Штайнмаєра». Українці проти виборів на окупованих територіях, особливого статусу Донбасу, амністії бойовиків. Те, про що домовився Кучма в Мінську і надомовляється Зеленський на зустрічі «нормандської четвірки», потребуватиме затвердження в парламенті. Чи ухвалить це Верховна Рада, сказати складно, зазначає політолог. Однак спротив суспільства повинен стати сигналом для Офісу президента.

Натиснути на гальма ще не пізно. Зупинитися й відкоригувати переговорну позицію. Патріотична частина українського суспільства готова до спротиву, наголошує експерт. Для неї неприйнятна принизлива поразка у війні з Росією, якій Україна може й повинна чинити гідний опір.

Президент Зеленський так і не зрозумів: іти на зустріч із Путіним, не пояснивши українському суспільству, як він уявляє той мир, про який збирається домовлятися, небезпечно. Люди хочуть миру, але не за будь-яку ціну, наголошує в «Газеті по-українськи» політичний аналітик Марія Золкіна. Навіть у прифронтовому Донбасі населення не сприймає вибори за російськими правилами, повну амністію і формування місцевої поліції з тамтешніх жителів. Ці три «шляхи до миру» відкидають всюди: від Львова до Станиці Луганської. І якщо це не аргумент для президента, то Україну чекають протести, які почнуть роздирати країну. Путіну це буде тільки на руку.

Президент заспокоює: виборів з окупаційними військами, без контролю над кордоном, не буде. Але хто візьме над ним контроль і забезпечить виведення російських військ? – запитує авторка статті. Раніше була ідея міжнародного контингенту: Україну на ці території одразу не допустять, і в перехідний період цю роль виконуватимуть миротворці. Від міжнародної місії влада відмовилася. Тоді – хто? Чи ми, може, Київ розраховує на «чесне слово» Росії, яка скаже, що звідти все вже забрали? Чи, може, на заяву «ЛНР-ДНР», що вони вже здають свої три БТРи і кулемети. Ось про що треба говорити, наголошує дописувачка. І з українським суспільством, і на нормандській зустрічі.

Нині ж президент упевнений, що зможе виграти: і в Путіна, і в українського суспільства, яке начебто просто не розуміє, що зради не буде. Але досі українці не побачили зрозумілої стратегії поведінки на нормандській зустрічі. А їхати туди, не озвучивши всередині країни чіткі червоні лінії і бачення інструментів досягнення миру – це величезна помилка, що може обернутися катастрофою, попереджає аналітик.

Сподівання Зеленського переграти кровожерливого агресора та домогтися від нього якихось поступок є помилкою, яка може обернутися для України трагічною поразкою, попереджає і авторка статті в газеті «День» Лариса Волошина. Вона вважає, що зараз капітуляція України є ближчою, ніж коли б то було.

«Формула Штайнмаєра», яку владна команда намагається представити нічого не вартими рядками про вибори, є вимогою Кремля. Але ключовим є навіть не те, що написано в узгоджених у Мінську документах. Набагато важливішим є сам факт українського підпису на вимогу Кремля. Для Росії вкрай важливо розвести безпекові та політичні частини Мінських домовленостей. Вона намагається зробити так, щоб перемовини про припинення обстрілів та узгодження деталей майбутніх виборів не були пов’язані між собою. Але для чого це Україні?

Чому після п’яти років, впродовж яких українська позиція була однозначною, нова українська влада погодилася відокремити безпекові питання від політичних і розглядати їх окремо? Відбулася цілком конкретна зміна української перемовної риторики, що не може не викликати тривоги. Про це йдеться в статті «Багатоходовочка навипередки».

Володимир Зеленський запевняє, що йдеться не про «капітуляцію», бо вибори відбудуться лише після виведення російських військових і відновлення контролю над українським кордоном та згідно з українським законодавством. Нібито все гарно, втім, це лише теорія, зазначає газета «Україна молода». Бо на практиці наступним етапом стануть перемови у нормандському форматі, де президенту України Зеленському доведеться домовлятися про мир з президентом Росії Путіним.

За допомогою яких саме інструментів Зеленський планує переконати інших учасників переговорів у необхідності проведення чесних виборів без бойовиків і російських окупантів? Питання відкрите. Якщо нова влада і надалі приховуватиме домовленості та програватиме росіянам інформаційну війну на власному полі, як це сталося останніми днями, то створена нею ж соціальна напруга призведе до неабияких наслідків, наголошує видання у статті «Ні – капітуляції!».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG