Отто Ватерландер, Головний виконавчий директор - виконавчий директор з трансформації Групи Нафтогаз

 

Енергонезалежність — одна з основних цілей України. Події останніх десятиліть довели, що енергія, особливо — природний газ, може і буде ставати інструментом тиску на економічному та політичному фронтах.

Нафтогаз знаходиться в особливому положенні і є важливим інструментом для досягнення енергонезалежності.

Нафтогаз продемонстрував здатність проводити та очолювати значні реформи: успішно прибрав монополію на імпорт газу до України, відокремив діяльність з транспортування від видобутку та продажу, привів ринкову структуру у відповідність до норм ЄС, утримав стабільний видобуток на старих родовищах і відіграє проактивну, ринкоутворюючу роль у відкритті роздрібного ринку для конкуренції за споживачів.

Компанія також хоче стати ключовим гравцем у розвитку вітчизняного газовидобутку.  Нафтогаз може бути каталізатором зростання: знаходити і вивчати нові газові родовища, залучати інвесторів і збільшувати обсяги видобутку.

Окрім залежності від імпортних поставок газу і цін, відчутне зростання видобутку дасть поштовх економіці, прямо впливаючи на створення робочих місць і опосередковано впливаючи на якість життя, включно з інфраструктурою (лікарні, школи, будівництво доріг тощо).

Залежно від рівня інвестицій нафтогазова галузь може щорічно збільшувати ВВП на 3%. Значно більше — в регіонах.

Уряд як акціонер вже поставив перед Нафтогазом дві цілі, прямо пов'язані з досягненням енергонезалежності. Це — зниження потреби країни в імпорті газу через видобування газу та енергоефективність, а також — збільшення ймовірних і доведених (2P) резервів газу та нафти.

Обсяг необхідних інвестицій ($20-30 млрд) перевищує фінансові ресурси Нафтогазу. Тому приватним компаніям потрібно приєднуватися до Нафтогазу у цьому напрямі.

Для цього необхідно створювати і підтримувати привабливі умови для інвестицій: конкурентне оподаткування, стабільну правову базу і передбачувані політичні перспективи. Це важливо для залучення міжнародних інвесторів не лише в нафтогазову галузь, а і за її межами.

Ми пропонуємо розглянути позитивні результати стимулюючої ренти для нафтогазової галузі і продовжити її терміни з п'яти до десяти років. Завдяки запровадженню стимулюючого оподаткування пробурено майже 200 нових свердловин, на приватних видобувників припадає третина, яка забезпечила понад 1,4 млрд куб. м газу.

Цей ефект має також застосовуватись і при видобутку нафти і газового конденсату через впровадження стимулюючих ставок ренти на рівні 6-12%.

За даними ДНВП “Геоінформ України”, в Україні більше 3000 свердловин, які не видобували вуглеводні протягом останніх двох років і більше, ліквідованих чи законсервованих. А, як показують дані Асоціації газовидобувних компаній України, за останні два роки саме завдяки капітальним ремонтам на таких свердловинах деякі члени Асоціації наростили власний видобуток газу на 50% і більше.

Україна має значні “нетрадиційні” ресурси вуглеводнів.

Потенціал покладів щільних колекторів в Україні оцінюється в 1,2 трлн куб. м. Впровадження стимулюючої рентної ставки до 1,25% сприятиме швидкому освоєнню цих ресурсів.

Нафтогазовий ринок циклічний, йому притаманні спади і зростання ціни. Однак цього разу вихід з кризи ускладнюється,  енергокомпанії жорстко відслідковують рентабельність своїх інвестицій. Багато країн усвідомлюють це і уряди  всього світу прагнуть стимулювати свої виробництва.

Кожен з наведених кроків в Україні стимулюватиме розвиток і інвестиції в нові проекти. Вони відкриють нові газові родовища і забезпечать ріст видобутку газу протягом трьох-п'яти років. І це наближає нас до енергетичної незалежності.