Banda зробила ребрендинг Національного художнього музею України

20 грудня 2018 р. в Національному художньому музеї України презентували нову айдентику музею від креативної агенції banda і представили оновлений простір вхідної групи – вестибюль та аванзалу. Тепер музей має власний шрифт - Namu Font (автор – Дмитро Растворцев), нове лого музею, з вестибюлю зникли дерев’яні  перегородки та з’явилися сучасні меблі синього кольору.

Юлія Литвинець, генеральна директорка музею, під час презентації пояснила, що "нині музей перебуває на етапі реставрації. Але ми хотіли показати не лише вдосконалення споруди, а  й рух, зміни всередині музею. Тож ми звернулися до banda agency із проханням допомогти у створенні нової айдентики музею, і вони погодилися співпрацювати pro bono. Звісно, шлях наш був довгий – цілих два роки, але цікавий. Ми постійно хотіли ще сильніше закохати команду banda в наш музей, в нашу будівлю, в нашу історію, в наші картини. І, сподіваємося, це вдалося. За цей період ми й самі змінилися: почали по-іншому дивитися на будівлю музею, стали менш консервативними, хоч це  й традиційно для музейників, і більш відкритими. Сподіваюсь,  завдяки цим трансформаціям музей стане сучаснішим, популярнішим і вагомішим". 

Команда "агентів змін", тобто banda, кілька разів приходили до музею на екскурсії, в фонди, на зустрічі, передивились багато мистецтва і поринувши в історію  музею, вирішили, що відправною точкою в айдентиці будуть шрифти. Вони зібрали букви і шрифти з різних епох і стилів і зробили їх основою для брендингу. Загалом було розроблено дев’ять шрифтів, що дозволить музею вибирати певне накреслення, залежно від того, про мистецтво якого часу йтиме мова на виставці, вибір -  від 1500-х років до 1960-х. Основним є сучасний шрифт на основі історичного, яким можна користуватися щодня. В логотипі NAMU зібрано по одній букві з різних періодів, відтак видно його історичність, але водночас це лаконічний і сучасний шрифт. 

Одночасно з роботою над шрифтами, архітектор Олексій Биков, Олександр Бурлака і Павло Величко працювали над оновленням  вхідної групи музею, адже в багатьох експертів давно складалось враження про її перевантаженість. Насамперед було досліджено історію будівлі, інтер’єру, працювали з архівами, провели опитування серед працівників музею. Відтак архітектори прибрали зайві візуальні деталі на стелі і стінах, спростили кольорову схему та запропонували нову схему освітлення. Формальною моделлю для дизайну меблів слугували раціоналізовані вітрини та елементи початкового інтер’єру музею архітектора Павла Івановича Голландського. Тепер у вестибюлі музею є рецепція, каса, гардероб, дзеркало, де можна причепуритися (меблі виготовила компанія ST WOOD). 

В своєму бажанні досягти відкритого, чистого, яскравого кольору стін архітектори і дизайнери  експериментували з багатьма відтінками, зафарбовували частини приміщення, щоб побачити, як той чи інший колір працюватиме у цьому інтер’єрі. Знайдений під шарами фарби сірий колір з’явився на стінах аванзали — простору, що поєднує перший і другий поверхи експозиції, вестибюль і службові приміщення. Колір меблів вибирали як додатковий до кольору стін, щоб головним акцентом інтер’єру стали білий периптер колон та пілястр. Нове освітлення вестибюлю музею допоміг втілити партнер музею компанія Svetoria.

Вже наступного року у музеї з`явиться скляний тамбур у вестибюлі, який забезпечить збереження тепла в приміщенні. А також - музейна кав’ярня та крамниця в аванзалі музею. Цю частину проекту музей  реалізовуватиме спільно з фаховою командою ресторатора Андрія Єлисеєва, який цього року приєднався до клубу "Леви музею". До слова, ребрендинг музею став можливим завдяки друзям з меценатського клубу «Леви музею». Також завдяки Оксані та Михайлу Кавицьким музею вдалося відреставрувати мармурову підлогу у вестибюлі та сходи на другий поверх.

 

Як зазначила під час заходу заступниця генеральної директорки NAMU з питань розвитку Ольга Балашова: "Зміна айдентики  - це не просто зміна фасаду, це свідчення того, що ми прагнемо рухатися назустріч аудиторії, хочемо робити українське мистецтво видимим і потрібним не лише в Україні, але і в світі. Бо віримо, що тут зберігаються світові скарби». 

Більше думок і видива від Banda - ТУТ. 
Фото - Banda та NAMU